Андрій Пишний, Голова НБУ: «Ми своїми діями фактично пишемо новий «підручник» про те, як зберегти країну в безпрецедентній масштабній війні»

Востаннє ми зустрічалися з Андрієм Пишним 3 роки тому, у 2020­-му. Тоді він тільки­-но залишив посаду Голови правління державного Ощадбанку, який очолив у 2014‑му під час Революції Гідності. Під керівництвом Андрія Пишного неповороткий державний гігант за кілька років перетворився на сучасний комерційний банк і виграв резонансну судову справу в Паризькому арбітражі про компенсацію росією $1,3 млрд збитків через анексію Криму.

З початком повномасштабного вторгнення Андрій Пишний долучився до юридичної війни проти країни­агресора у складі Санкційної групи Єрмака­Макфола. Рік тому, в жовтні 2022­го, у розпал масованих атак на українську енергетичну інфраструктуру та напередодні історичних переговорів з Міжнародним валютним фондом, пан Андрій очолив Національний банк. Яким був цей рік для Голови НБУ – в ексклюзивному інтерв’ю Андрія Пишного для Banker.ua.

Інтерв’ю підготовлене для десятого номеру журналу Banker.

Главный Telegram-канал банкиров

Подписаться

Про ключові завдання на посаді

— Пане Андрію, рік перебування на посаді Голови Нацбанку — яким він виявився для вас? Чи справдилися очікування?

— На новорічній зум-зустрічі з персоналом ми шуткували, що завжди кожен керівник розпочинав свої підсумкові промови словами «це був складний рік, але…». Проте війна дала нам зрозуміти, що таке насправді складний рік і екзистенційний виклик. Про свій робочий рік на посаді не можу сказати, що він складний. Я чітко усвідомлював, що в розпал повномасштабної війни очолив одну з ключових інституцій держави, місія якої — забезпечити цінову й фінансову стабільність за будь-яких умов: блекаутів, обстрілів, масштабних кібер- чи інформаційних атак. Фактично, укріпити економічний тил, який би підтримав героїчну боротьбу Збройних сил України.

Звідси, власне, і сформувалися основні завдання, які я ставив перед собою й командою НБУ. Значну частину точно вдалося реалізувати, але суттєва робота ще попереду.

— Якими були ці завдання? 

— Назву ключові. По-перше, забезпечити макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни. Для наших партнерів за кордоном це досі звучить абсолютно фантастично, зважаючи на кількість і масштабність викликів. Але, коли не маєш іншого вибору, окрім як зробити неможливе, рішення знаходяться.

Врахуйте: у нашої країни відкрита економіка й значна орієнтація на експорт, доволі скромний рівень ВВП на душу населення, а ще й відчувався шок від наслідків пандемії. І на тлі цього агресор захоплює майже третину території, завдає масованих ударів по енергетичній та транспортній інфраструктурі. Як наслідок, маємо зруйновані ланцюги постачання, техногенні та екологічні катастрофи, потужну хвилю міграції як всередині країни, так і за її межами. Жахливе поєднання, «ідеальний шторм».

Однак ми впоралися, втримали контроль і забезпечили макрофінансову стабільність. Проактивна монетарна політика дала відчутний результат. ЇЇ внесок, зокрема, в тому, що інфляція в Україні стрімко знижується — з 26,6% на початку цього року до 8,6% у серпні.

Завдяки цьому ми можемо рухатися далі — поступово пом’якшувати запроваджені на початку війни валютні обмеження. Ба більше, ми формуємо умови для переходу до керованої гнучкості курсу, поетапно повертаючись до ринкової нормальності, що важливо для підтримки відновлення економіки та збереження стійкості.

По-друге, безперебійна робота банківської системи. Ефективним рішенням став проєкт POWER BANKING — спільна мережа, яку ми разом з банками оперативно сформували з початком масованих ракетних атак на енергетичну інфраструктуру України, коли настання блекауту здавалося просто питанням часу. Унікальний проєкт об’єднання зусиль всіх банків системи — POWER BANKING — вже налічує понад 2 300 банківських відділень у 382 населених пунктах, які працюватимуть навіть за тривалого відключення електропостачання. Наразі триває підготовка банківського сектору з урахуванням ймовірності нових терористичних атак на енергетичну інфраструктуру. Банки тестують та оновлюють плани безперервності. Тож у будь-якому випадку доступ українців до банківських послуг та власних коштів буде збережено.

По-третє, забезпечити немонетарне фінансування державних видатків у 2023 році. Завдяки новій якості взаємодії з Міністерством фінансів нам вдалося активізувати внутрішній борговий ринок. Результати дуже показові: з початку року станом на початок жовтня Мінфін залучив від розміщення ОВДП на аукціонах еквівалент 398 млрд грн, тоді як за весь 2022 рік  — еквівалент 269 млрд грн. Роловер за ОВДП з початку року — 130%. У підсумку ми змогли відмовитися від емісійного фінансування, яке, нагадаю, у 2022 році сягнуло 400 млрд грн.

По-четверте, достатньо амбіційне завдання — досягти угоди про співробітництво з МВФ та сприяти отриманню Україною стійкої міжнародної фінансової допомоги. Потреби країни під час війни колосальні.  Тому і ми, і уряд, і президент доклали всіх зусиль, щоб Україна стала першою країною у світі, яка отримала повноцінну програму з МВФ в умовах високої невизначеності. А разом із нею і безпрецедентний за обсягом  пакет фіндопомоги від країн-партнерів. Тепер важливо виконати програму.

До цього ми ще реалізували велику кількість нехарактерних для центробанку, але не менш важливих проєктів та ініціатив.

У квітні 2023 року Андрій Пишний взяв участь у Щорічних Весняних Зборах МВФ та Світового банку у Вашингтоні у складі офіційної делегації від України

— Із нехарактерних найбільш помітним є, мабуть, питання санкцій та роботи банків у рф? Ви їх маєте на увазі, чи є й інші нетипові проєкти?

— Так, насамперед санкційний трек. Санкції, які застосовуються РНБО, передбачають блокування активів або інші види обмежень на рух коштів. Це вимагає від НБУ побудови комплексних підходів, оновлення регулювання, аналізу міжнародного досвіду. Секторальні санкції проти фінсектору рф, які застосувала Україна, є чітким сигналом про наміри припинити будь-який зв’язок з фінансовим сектором держави-агресора та обмежити його доступ до ринків України.

Національний банк також ініціював застосування індивідуальних санкцій до керівників державних і провідних приватних російських банків за особистий внесок у підтримку спроможності фінсектору рф.

— Які заходи ви вважаєте найбільш дієвими?

— Всі заходи є дієвими, і потенціал санкцій до російського фінансового сектору себе не вичерпав. Одним із глобальних рішень може бути включення росії до чорного списку FATF. Нацбанк активно комунікує з іноземними регуляторами в цьому напрямі. Постійне питання на моїх двосторонніх міжнародних зустрічах — спонукання міжнародних банків до виходу з росії з конкретними варіантами та розрахунками.

 Про команду і кадрові перестановки

— Ви сказали, що перелік нехарактерних проєктів є ширшим за санкційні ініціативи. Що саме додалося з війною до операційної роботи центробанку?

— Напевно, найперше — це відповідальність за життя наших працівників. Пріоритет — забезпечити безпечні та комфортні умови роботи. Так, в нашій будівлі з’явилася дитяча кімната, місця для відпочинку рідних, а ще ліжка в укритті, адже за необхідності ми маємо бути готові лишатися на роботі.

Далі варто сказати про завдання з відновлення роботи банків на деокупованих територіях. Діюче банківське відділення — це не тільки про елементарну доступність фінансових послуг, виплат, загалом власних коштів. Це важливий сигнал про поступове відновлення нормального життя, який треба транслювати, якщо ми хочемо повернути внутрішніх переселенців та вимушених мігрантів.

Крім того, ми стали приділяти більше уваги інклюзивності. Наша країна та суспільство має зробити величезний ривок у розвитку безбар’єрності, щоб сотні українців — і військових, і цивільних, які постраждали від війни, отримали умови для адаптації до життя після травми. Банківська система України має на меті стати найбільш інклюзивною у світі.

І, звісно, допомога Збройним силам України. НБУ створив спецрахунок для підтримки наших воїнів, який популяризується і за кордоном. Від початку війни з цього рахунку на потреби Сил оборони перераховано майже 30 млрд грн. Наш нумізматичний напрям з випуску пам’ятних монет, медалей, орієнтований переважно на Збройні сили. Ми хочемо підтримати їх, увічнити їхній подвиг. Адже вони — справжні Герої нашого часу.

— Ви впровадили низку кадрових перестановок у НБУ. Наскільки ці рішення виявилися дієвими? Чи завершили ви наразі формування команди?

— Команда — це живий організм. Так, наразі всі керівні посади обіймають, на мою думку, професійні й досвідчені люди. Коли я прийшов до Нацбанку, то зустрів у команді багато експертів, досвідчених і відданих справі. Мабуть тому я часто кажу: «Вірте в ЗСУ та НБУ».

Я чітко розумів, що переді мною стоїть завдання максимально розкрити потенціал команди та підсилити її за окремими напрямами. Так, наприклад,  була сформована абсолютно нова вертикаль «Фінансова стабільність» та проведено перерозподіл обов’язків між деякими членами Правління. Я також запросив доєднатися до команди Дмитра Олійника, який значним чином переформатував напрям банківського нагляду.

За ініціативи Андрія Пишного реалізований проєкт POWER BANKING. Це об’єднана мережа банківських відділень по всій країні, які можуть працювати за будь-яких умов, навіть у блекаут

Крім того, з членами Правління ми добре попрацювали над розбудовою департаментів. Створили Департамент інтегрованого банківського нагляду. Посилили санкційний блок, виокремивши відповідне управління у структурі Департаменту фінансового моніторингу. Зовсім нещодавно на базі управління створили Департамент міжнародного співробітництва, що було вкрай необхідно, враховуючи статус України як країни-кандидата на членство в ЄС та загалом рівень представленості на міжнародній арені.

 Про монетарну політику і стан фінсектору

— Перейдемо до монетарної політики: протягом року регулятор тривалий час зберігав облікову ставку на рівні 25%. І все ж у липні поточного року вирішив її знизити. Чим були зумовлені обидва ці рішення? Як це вплинуло на економіку, ціни, банківські ставки?

— Ключовий момент — привабливість гривні. Нам вдалося зробити так, щоб українці, принаймні значна частина, повірили у національну валюту в умовах повномасштабної війни. Це підтверджує зростання за січень — серпень 2023 року обсягу строкових вкладів населення у гривні на 25,6%, тоді як у 2022 році був протилежний тренд — на зниження, який почався ще задовго до повномасштабного вторгнення. Ще одним підтвердженням довіри до гривні є зниження рівня доларизації коштів клієнтів: протягом січня — серпня 2023 року цей показник знизився на 1,8 в. п. до 33,2% завдяки нарощенню коштів у гривні та зниженню популярності валютних вкладів.

Спираючись на таку довіру, ми змогли знизити тиск на валютному ринку та сприяли сповільненню інфляції. Коли люди розуміють, що можуть захистити свої кошти від інфляційного знецінення завдяки гривневим депозитам чи ОВДП, у них стає менше стимулів переводити кошти у валюту чи скуповувати товари, поки гроші не знецінилися. Відповідно, тиск зменшується і на ціни, і на курс.

Логіка нашої монетарної політики й надалі обертатиметься навколо привабливої гривні. Прогноз НБУ дійсно передбачає зниження облікової ставки, але слід враховувати, що й інфляція  поступово сповільнюватиметься. Таким чином, заощадження в гривні зберігатимуть здатність захистити кошти українців від інфляційного знецінення.

Звісно, ми чітко усвідомлюємо, що ризики залишаються значними, і ключовий із них — це тривалість та інтенсивність війни. Саме тому прогноз НБУ не передбачає стрімкого зниження ставки. Її динаміку визначатимуть реальна ситуація та баланс ризиків. Такий підхід нам дозволить зберегти макрофінансову стабільність, яка є базою для пожвавлення економіки.

Тільки забезпечивши виконання ключових завдань із цінової та фінансової стабільності, ми можемо додатково сприяти реалізації третього завдання — підтримувати політику розвитку, де важлива роль належить кредитуванню.

— Як ви оцінюєте поточний стан фінансового сектору країни? Які ризики й кризові моменти вдалося передбачити, подолати, а з якими ще доведеться працювати?

— Головний результат спільних зусиль усіх учасників фінринку в тому, що в країні збережено фінансову стабільність попри безпрецедентне випробування війною. Економіці вдалося адаптуватися до роботи у складних умовах і значною мірою завдяки безперервній роботі фінсектору. Ми змогли правильно визначити ключову проблему сектору під час війни — високі кредитні ризики та проблеми з доступом до кредитних ресурсів.

З одного боку, накопичений запас міцності банків дав змогу поглинути значну частину кредитного ризику. Зараз ми проводимо оцінку стійкості банків і вже маємо її перші результати. Можу сказати, вони близькі до очікуваних, тому поганих сюрпризів не буде. Більшість банків не потребуватимуть докапіталізації або відновлять втрати капіталу самостійно.

Під час візиту до України у лютому 2023 року директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва вперше відвідала Національний банк України

З іншого,  нам вдалося зберегти основну функцію банківського сегмента — кредитування — через адаптацію державних програм кредитної підтримки у поєднанні з нашим регуляторним послабленням, щоб мати змогу за потреби швидше відновити повноцінне кредитування.

Якщо в умовах минулорічного скорочення економіки майже на третину вона не могла генерувати значний попит на кредити, то зараз ситуація змінилася, у тому числі завдяки зусиллям НБУ, спрямованим на забезпечення макрофінансової стабільності.

Наші опитування свідчать, що банки налаштовані оптимістично. Вони закладають відновлення кредитування у свої бізнес-плани, готові нарощувати портфель, очікують на подальше зростання кредитного попиту.

— А чи бачите ви позитивні тенденції й у небанківському секторі?

— На жаль, на відміну від банків, цей сектор не пережив необхідну трансформацію до повномасштабної війни, тож проходить цей шлях зараз. Кількість гравців на ринку небанківських фінпослуг скоротилася, проте їхня якість помітно зросла. Зокрема, якість подачі регуляторної звітності й дотримання пруденційних нормативів небанківськими фінансовими установами, а також розкриття структури власності суттєво покращуються та сприяють підвищенню прозорості ринку. Отже, ми на правильному шляху.

Цей сектор оновлюється повільніше, ніж банківський, утім ми бачимо позитивні ознаки: так, у ІІ кварталі кредитні спілки вперше за два роки наростили активи, а обсяги валових премій із ризикового страхування досягли довоєнного рівня.

НБУ як регулятор хоче вибудувати стійку до викликів, гнучку й ефективну архітектуру фінансового сектору навіть в умовах найбільшої війни в Європі у ХХІ столітті. Все це передбачено нашою новою Стратегією НБУ та Стратегією розвитку фінансового сектору.

Немає жодних сумнівів, що фінансовий сектор відіграватиме важливу роль у процесі відбудови України. З одного боку, він надасть можливості й шляхи для припливу інвестицій, з іншого, стане джерелом кредитної підтримки.

Про наглядові функції регулятора

— Поговоримо більше про наглядові функції НБУ. Часто бачимо у новинах, що Нацбанк вчергове застосував певні заходи впливу до банківських і небанківських установ — оштрафував, позбавив ліцензій цілу групу гравців ринку. Які причини цього? Як оцінюєте ефективність регулятора протягом року у цьому напрямі?

— Як я вже зазначив, упродовж року ми провели певну перебудову цієї функції. На мій погляд, критично важливу. Національний банк провів ґрунтовні перевірки банків і небанківських фінансових установ, які надавали послуги з переказу коштів, включаючи послуги інтернет-еквайрингу, за результатами яких були виявлені операції, що могли бути пов’язані зі схемами нелегального виведення коштів гральним бізнесом і тіньовими «зарплатними проєктами». Наслідком цих заходів стало зростання податкових надходжень від згаданих сегментів підприємницької діяльності та очищення ринку від найбільш недобросовісних фінансових установ. Зокрема, за систематичні порушення у сфері фінансового моніторингу НБУ вивів з ринку АТ «АЙБОКС БАНК» і АТ «АКБ «КОНКОРД».

Загалом ефект від цих рішень ми побачили дуже скоро у вигляді суттєвого зростання податкових надходжень до бюджету та зменшення тиску на міжнародні резерви України. За серпень 2023-го гральний бізнес сплатив 2,28 млрд грн, що втричі більше, ніж за весь 2022 рік. За 8 місяців 2023 року в цьому сегменті зібрано вже 5,6 млрд грн податків.

Постало питання: як не допустити повернення подібних схем і посилити ефективність нагляду?

Андрій Пишний відвідав Херсон у листопаді 2022 року після звільнення міста, де одними з перших відновили роботу відділення державних банків

Ми провели ґрунтовний внутрішній аналіз і консультації з експертами МВФ, за підсумком чого сформувалося рішення — вибудувати інтегрований нагляд, який об’єднає експертизу багатьох підрозділів. Наглядові команди мають бути сформовані не лише з фахівців банківського нагляду, а й використовувати експертизу колег зі сфери платіжної інфраструктури, фінмоніторингу, юридичного департаменту, безпеки. Ризик-орієнтований підхід як основа, глибока аналітика як інструмент. У результаті було створено Департамент інтегрованого нагляду за банками.

Такий підхід не лише забезпечить ефективність наглядової функції, але й виконання стратегічної цілі НБУ — стійка, прозора та прибуткова банківська система.

Щодо нагляду за небанківським сектором, то, як я вже згадував, його реформування триває. І одним з етапів буде перехід на міжнародні стандарти ризик-орієнто­ваного нагляду для всіх його сегментів.

Про що варто писати книгу для нащадків

— До цього ми з вами спілкувалися майже 3 роки тому, коли ви пішли з посади Голови правління Ощадбанку. Тоді на питання, де ми побачимо вас надалі і які плани маєте, ви сказали так: «У планах є написання книги, яка, окрім іншого, розповість історію про мій Ощад, цікаві кейси, отриманий досвід, події та людей. Однієї нашої історії про боротьбу й перемогу над росією в міжнародному арбітражі вистачило б на добрий трилер». Зараз відзначаєте річницю головування в НБУ і також боретеся проти рф у своїй царині. Про що б написали зараз?

— Зараз у мене, звісно, трохи інші пріоритети. З командою ми концентруємося на головному — щоб разом із Перемогою Україна не отримала макрофінансову дестабілізацію, як багато інших країн. Усі наші зусилля спрямовані на забезпечення цінової, курсової та фінансової стабільності.

Ми вже подолали великий шлях. Це додає впевненості. Особливо, якщо врахувати, що кожен крок більше нагадував роботу сапера. У нас не було методичок чи підручників, як діяти в умовах повномасштабного вторгнення і максимальної невизначеності. НБУ став генератором і тестувальником нових нестандартних рішень з поправкою на те, що ціна помилки могла бути занадто високою. І це дуже мотивує, повірте.

Напевно, саме тому Україні вдалося навіть дещо змінити глобальний фінансовий ландшафт. Та сама програма з МВФ — вона історична. Адже перш ніж погодити її, Фонду необхідно було переглянути власну кредитну політику, чого раніше неможливо було уявити.

Тому, якщо провести аналогію з книгою, то зараз ми своїми діями фактично пишемо новий «підручник» про те, як зберегти країну в безпрецедентній масштабній війні.

Поки неможливо повною мірою оцінити наш внесок у наближення Перемоги. Осмислення трансформації, яку пройшли центробанк, фінансова система, вся країна в цей період, чи гідно ми долали найбільший виклик в історії незалежної України, — це повоєнна перспектива.

І тоді, напевно, я хотів би провести своєрідний «дебрифінг» ухвалених нами рішень, щоб проаналізувати здобутий досвід (lessons learned). Узагальнити його, можливо, в нові правила, принципи і концепції дій центробанку за високого рівня невизначеності. Хоча і тоді буде достатньо інших, важливіших завдань.

Нам потрібно буде відбудувати Україну, зробити стійкішою до викликів, комфортною для життя й ведення бізнесу та привабливою для інвесторів. Тому в нас амбітні цілі на перспективу: повернення умов роботи фінансових ринків до певної нормальності, зменшення частки непрацюючих кредитів, активізація кредитування приватного сектору.

Інший важливий напрям роботи — страхування воєнно-політичних ризиків. Ми є реалістами, тож розуміємо, що російська ракета може перетнути наш повітряний простір і після Перемоги. Це розуміють і інвестори. Тому вже зараз потрібно переходити від концепцій до імплементації механізмів покриття воєнно-політичних ризиків для іноземних і внутрішніх інвесторів. Це можливо зробити завдяки використанню коштів, залучених урядом від країн-партнерів, міжнародних агентств розвитку й інших донорів та їхнього акумулювання у спеціалізованому трастовому фонді. У тривалій перспективі НБУ разом з урядом налаштований створити воєнний страховий пул України.

Також ми розуміємо, що країна — це насамперед люди. На жаль, є жахливі втрати, які не можемо повернути, але є і ті, за кого ми мусимо боротися. І це, в тому числі, мільйони громадян, які виїхали з країни. Нацбанк активно вивчає тему, аналізує світовий досвід та готовий підтримати уряд у пошуку оптимальних рішень для повернення вимушених мігрантів.

Повоєнне відновлення — це тривалий процес, і, насправді, ми готуємося до нього вже сьогодні. Дискусії тривають, обговорюються потенційні моделі повоєнного відновлення й забезпечення швидкого та стійкого зростання. НБУ має чи не найпотужнішу в Україні аналітичну команду, тож ми працюємо в цій царині і обов’язково запропонуємо свої рішення.

Ми хочемо врахувати досвід країн, які пережили війну, всі помилки та кожен здобуток. Так, наприклад, часто уповільнення відновлення співпадало із затримками в інтеграції з ЄС та паузою у відчутних структурних реформах. Я маю надію, що Україна зможе не припуститися цих помилок, ураховуючи безпрецедентну підтримку світової спільноти та наш непохитний шлях до Євросоюзу.

Впевненості також додає програма з МВФ, яка передбачає пакет фінансової підтримки, структурні реформи, взаємні зобов’язання. Ця програма має як базовий, так і песимістичний сценарії. Останнім часом ми доволі часто чуємо про необхідність готуватися до війни на виснаження. Я не можу спрогнозувати тривалість чи агресивність війни. Навряд чи хтось здатний це зробити. Єдине, що готовий гарантувати, що НБУ виконає свою місію за будь-яких умов.