Онлайн-бизнесы, национализация Сенс Банка и ключевая ставка НБУ: о чем пишут эксперты в соцсетях

В течение недели украинские эксперты и банкиры в своих соцсетях обсуждали такие актуальные темы, как развитие онлайн-бизнесов во время войны, национализацию Сенс Банка и рост доли государства в банковском секторе, а также может ли снижение ключевой ставки НБУ стимулировать экономику Украины. Banker.ua традиционно собрал самые интересные посты экспертов за эту неделю.

Главный Telegram-канал банкиров

Подписаться

Алексей Кущ об онлайн-бизнесах

Экономист и финансовый аналитик Алексей Кущ на этой неделе поделился мнением о развитии онлайн-бизнесов во время войны, которые могут перейти на аутсорс или работают в онлайн-режиме. Эксперт считает, что этот бизнес не стоит недооценивать в контексте технологических трансформаций 21 века, ведь он способен создавать рабочие места и платить налоги, в частности, за лицензии.

«Наприклад, незважаючи на війну й інші проблеми, великі західні онлайн-компанії хотіли б зайти на український ринок. Адже Україна дуже популярна сьогодні у світі і така присутність – це ще й глобальний маркетинг. Україна цікава також і тому, що топові гемблінг-компанії покинули російську юрисдикцію», – утверждает Алексей Кущ.

Он пояснил, что Украина может стать одним из лидеров рынка Центральной и Восточной Европы. Но инвесторов отпугивает большое количество нелегальных сайтов. И хотя большое количество из них заблокировано, однако определенные блоки для инвестиций все же остаются.

«Онлайн-бізнес не лякається війни, але для нього є неприйнятним те, що не вирішено питання зі стабільною системою оподаткування та моніторингу (ДСОМ). Неприйнятними є і постійні атаки на регулятора ринку – КРАІЛ, який є фронт-офісом щодо роботи з інвесторами. І який користується довірою учасників ринку, особливо порівнюючи з іншими нашими ринковими регуляторами», – пишет эксперт.

В чем решение ситуации с инвестициями по мнению Алексея Куща – читайте на его странице в Facebook.

Виталий Шапран о национализации Сенс Банка

Экономист, эксчлен Совета НБУ Виталий Шапран написал развернутое сообщение о национализации Сенс Банка, проблемах роста доли государства в банковском секторе Украины и об особенностях санкционной политики.

Прежде всего, эксперт заверил, что вкладчикам, клиентам и кредиторам Сенс Банка, не связанным с подсанкционными лицами, нечего волноваться: «Держава має досвід націоналізації та управлінській досвід в банківському секторі. Зовнішня підтримка держави Україна краща за невизначену підтримку від акціонерів під санкціями, у яких кошти для підтримки банку начебто були, але використати їх не давали».

Он добавил, что вариант национализации был значительно лучше идеи отправить банк на ликвидацию в ФГВФЛ, ведь в случае ликвидации выплаты вкладчикам составляли бы где-то 45 млрд грн живыми деньгами, а при национализации, если банку и потребуется докапитализация, то не в таких объемах. и она может быть произведена за счет ОВГЗ.

«Банкопад 2015-2018 рр. показав, що цілісний банк коштує дорожче ніж його «запчастини», які розпродаються через ФГВФО, як правило, з дисконтом. Втім, саме націоналізація Сенс-банку кидає виклик Мінфіну, оскільки підсанкційні пани Фрідман та Авен збирались продати банк перед націоналізацією і мали на нього реального покупця. Чи вдасться продати цей банк швидко Мінфіну? Це покаже час та звітність банку за третій квартал. А поки що зростання частки держави в банківській системі далеко за 50% в довгостроковій перспективі насторожує. Ситуація як в тому анекдоті про танковий завод який почав випускати каструлі, які би посуд він не виробляв – виходили башти для танків. Так і тут, в який би спосіб у пост-радянській країні не розбудовували банківську систему – утворюється держбанк СРСР», – считает Виталий Шапран.

Он добавил, что если отойти от ситуации с Сенс Банком, которая уже реализована, то Украине в будущем следует внедрить на время войны и на 3-5 лет после войны – золотую акцию. Механизм золотой акции (преимущественного права представителя государства при голосовании на собрании акционеров), придуманный в Великобритании в XIX веке, позволяет Правительству и местным органам власти вмешиваться в оперативное управление частными компаниями и ограничивать их деятельность определенным образом, без необходимости вносить капитал, финансировать их работу и нести юридические риски.

«В ЄС механізм золотої акції не вітають, але ж нестандартна ситуація в Україні дозволила б розширити санкційний інструментарій, а в Уряду та РНБО як у «санкційних хірургів» з’явився б ще один додатковий скальпель для вирізання «пухлин». В нашому випадку «золота акція» – це більш гнучкий інструмент санкцій, бо мистецтво санкцій полягає не в тому, щоб відібрати майно та активи, а в тому, щоб примусити власників діяти в інтересах держави, яка запроваджує санкції. Тому ліквідація чи націоналізація – це скоріше покарання ніж примус діяти в інтересах авторів санкцій», – утверждает Шапран.

Полный текст сообщения вы можете найти на странице эксперта.

Евгений Дубогрыз о ключевой ставке НБУ как стимуле для экономики

Ассоциированный эксперт CASE Украина, экс-замдиректора департамента финстабильности НБУ, Евгений Дубогрыз, разбирался, можно ли снижением ключевой ставки стимулировать экономическую активность. Напомним, что на этой неделе НБУ все же снизил учетную ставку с 25% до 22% годовых.

«При цьому багато хто, я в тому числі вважає, що варто знизити більш радикально, на 5%. Повторю, що писав у червні: НБУ видніше, в них більше інформації, ніж в будь-якого окремого аналітика чи групи удавів. Чекаємо», – написал эксперт.

Возвращаясь к вопросу, можно ли стимулировать ту же экономическую активность, Дубогрыз утверждает, что год назад – нет, а сейчас, по его мнению, уже да. Он привел пять аргументов для этого.

В первую очередь, большинство кредитов, выдаваемых банками, кроме кредитов госкомпаниям, это либо кредиты с субсидированной процентной ставкой, либо частично гарантированные кредиты. Более того, в ближайшем будущем банки планируют кредитовать именно по этим программам.

«Загалом, risk sharing – наше все на цьому етапі. Банкам не потрібні гроші, в них є. Банкам потрібні механізми поділу ризиків», – уверяет Евгений Дубогрыз.

Кроме того, ставка по кредитам «5-7-9%» – это, за очень определенным и малым исключением, ставка UIRD+ (плюс 5, плюс 7 обычно). То есть ставка по депозитам плюс: «Ціна дорогих депозитів (високої привабливості гривневих активів) – це недешеві кредити. Інакше не буває».

Какие еще аргументы приводит Евгений Дубогрыз – читайте в его сообщении на официальной странице.