Гроші в позику знову в тренді: як банки нарощують кредитування у 2026 році

У 2025 році українські банки демонстрували значне пожвавлення кредитної активності. За даними Національного банку України (НБУ), у серпні 2025 року кредитування бізнесу в національній валюті зросло на 19,3 % рік до року, а кредитування населення — на 25,3 %. Водночас чисті гривневі кредити для бізнесу та домогосподарств показали навіть вищі темпи — понад 30 % у річному вимірі. Така динаміка дозволила загальному портфелю перевищити 1,23 трлн грн, що на 15 % більше, ніж у 2024 році і на 26 % більше, ніж перед повномасштабним вторгненням.

Главный Telegram-канал банкиров

Подписаться

Однак з огляду на макростатистику та прогнози 2026 року варто розглянути, чи може така двозначна динаміка зберегтися. Показники НБУ за листопад 2025 року підтверджують, що банки продовжують збільшувати портфель: кредитний портфель зріс на 2,6 % лише за місяць, до 1 трлн 347,5 млрд грн, при цьому депозити додали 0,9 %. Така щомісячна динаміка дає підстави говорити про стійкість тренду в короткостроковому періоді.

У першій половині 2025 року НБУ прогнозував зростання кредитного портфеля на 20–25 % у річному вимірі, фіксуючи бажання банків підтримувати бізнес через фінансування інвестиційних проєктів та розширення діяльності після коронакризи і воєнних потрясінь. Окремі гравці ринку підтверджують цей оптимізм: «ПриватБанк» за перші дев’ять місяців 2025 року збільшив корпоративний портфель на 44,5 %, значно перевищивши середні ринкові темпи.

Економічні передумови: зростання та ризики

Макроекономічне середовище, в якому банки оперують у 2026 році, все ще визначається помірним зростанням ВВП України. За оцінками незалежних економістів, реальний ВВП у 2025 році зріс приблизно на 2,2 %, що свідчить про адаптацію економіки, але не про стрімке відновлення. акий повільний ріст обмежує платоспроможний попит на кредити, особливо в сегменті споживчого та іпотечного кредитування. Так, у жовтні 2025 року іпотечне кредитування скоротилося на 3,2 % порівняно з вереснем того ж року.

З іншого боку, частка непрацюючих кредитів (NPL) в банківському секторі продовжує знижуватися: на початку 2025 року вона становила 30,3 %, а до першого кварталу 2025‑го впала до 28,6 %. Це позитивна тенденція, яка утримує частину ризиків під контролем, але рівень NPL все ще залишається високим за європейськими стандартами, що впливає на готовність банків масштабувати кредитування.

У звіті НБУ про фінансову стабільність регулятор зауважив, що банки очікують зростання кредитних портфелів і підвищення якості позик, що може позитивно позначитися на тенденції у 2026 році. Проте висока облікова ставка залишається стримуючим фактором: навіть при помірному макроекономічному зростанні ставки цілком можуть залишатися на рівні, який робить кредитування дорогим і вимогливим до бізнес‑планів позичальників.

Перспективи на 2026 рік: чи збережеться двозначне зростання?

Прогнози щодо 2026 року в Україні базуються на балансі позитивних трендів і викликів. Банки продовжують фіксувати попит на кредити як від корпоративного сегмента, так і від домогосподарств, що відображено в прогнозах та опитуваннях самих фінустанов. Динаміка залишається позитивною, але чи буде вона мати двозначні темпи зростання (20 %+ рік до року) — питання відкритого фінансового планування.

При збереженні поточних темпів зростання, які свідчать про більше ніж 30 % річного приросту кредитування в 2025 році, подібний результат у 2026 році стає завданням складнішим. Помірне зростання економіки, зниження частини кредитів під державними програмами та зміни у ринкових ставках можуть стримувати подальше різке розширення. З іншого боку, стійкість банківського сектору, позитивні показники щомісячного зростання кредитів у кінці 2025 року та зниження частки проблемних кредитів дозволяють прогнозувати продовження зростання кредитного портфеля хоч і не завжди двозначними темпами.

Отже, стратегічний тренд на розширення кредитування в Україні, скоріш за все, збережеться у 2026 році, але темпи можуть бути скромнішими, ніж у 2025‑му. Замість стабільного подвійного приросту на рівні 20‑30 % ми, ймовірно, побачимо помірний, але поступовий ріст, що базується на реальних потребах бізнесу та домогосподарств і на здатності банків ефективно управляти ризиками та капіталом.

Фінансові горизонти: як банки планують кредитну політику у новому році

У 2025 році українські банки продовжили нарощувати кредитні портфелі, демонструючи оптимізм щодо попиту на позики. За результатами опитування кредитних менеджерів, банки фіксували підвищення рівня схвалення заявок на корпоративні кредити, а також пом’якшували стандарти для споживчих позик з огляду на жорстку конкуренцію на ринку фінансів. Це стало реакцією на більш високий попит на фінансування бізнесу та приватних домогосподарств, про що свідчать відповіді менеджерів фінустанов із часткою 96 % активів банківської системи.

Ці плани на кредитування відображалися і в числових показниках зростання: банки звітували про прискорення чистого гривневого кредитного портфеля бізнесу до 28,4 % у річному вираженні у I кварталі 2025 року, що стало важливим драйвером росту активів сектору. Попередні прогнози на 2026 рік включають очікування подальшого розширення портфеля, зокрема корпоративного, навіть попри економічну невизначеність і конкуренцію з небанківськими фінансовими гравцями.

Прогнози щодо середніх ставок у 2026 році додають контекст: банкіри очікують, що середні ставки за кредитами можуть знизитися на 1–1,5 в.п. за умов зниження інфляції та відновлення економіки. Але низка факторів — включно з безпековою ситуацією та інтенсивністю бойових дій — можуть впливати на реальну вартість кредитів для позичальників.

У підсумку банки в Україні виходять на 2026 рік із зацікавленістю в посиленні кредитної діяльності, але рішення щодо політики позик на найближчі дванадцять місяців базуються вже не лише на макроданих, а й на очікуваннях щодо ставки НБУ, регуляторних зрушеннях і змінах у платоспроможності клієнтів.

Інновації та регулювання: що вплине на доступність позик для українців у 2026 році

Одним із факторів, що формує доступність кредитів на 2026 рік, є державна підтримка інноваційної та бізнес‑кредитної діяльності через бюджетні програми. У бюджеті‑2026 закладено 51,8 млрд грн на кредитування, іпотеки та підтримку інновацій, зокрема 18 млрд грн для програми «Доступні кредити 5–7–9 %» і 17,1 млрд грн на іпотеку «єОселя». Ці показники створюють основу для доступнішого фінансування малого бізнесу та домогосподарств.

У сегменті комерційного кредитування окремі банки вже пропонують різні моделі позик. Наприклад, у 2026 році «ПриватБанк» пропонує кредитні продукти з ставками 7–9 % за участі державних програм і 18–24 % за стандартними умовами для малого бізнесу, що демонструє різницю в доступності за підтримки держави versus ринкові умови.

Водночас регуляторні й ринкові зміни впливають на те, як банки оцінюють ризики та формують умови доступу до кредитів. Наприклад, результати опитувань показують, що у IV кварталі 2025 року банки стикалися з посиленням корпоративних ризиків, але загалом очікували подальше зростання кредитування у 2026‑му. Цифрові та регуляторні інновації, зокрема застосування нових технологій кредитного скорингу й оптимізації ризик‑менеджменту, також можуть сприяти кращому доступу до позик, особливо для малих підприємств. При всій невизначеності, комбіція бюджетних стимулів і технологічних змін є ключовою для формування кредитної пропозиції наступного року.

У підсумку доступність позик для українців у 2026 році визначатиметься не лише макроекономічними показниками, але й ефективністю бюджетних програм, здатністю банків адаптувати інновації та балансувати ризики, а також реакцією ринку на нові регуляторні вимоги.

Регуляторні рамки та зовнішні фінансові виклики: вплив на банки і позичальників

Станом на початок 2026 року Україна продовжує переговори щодо масштабних зовнішніх програм фінансування. Зокрема, Міжнародний валютний фонд (МВФ) готується надати нову програму кредитування обсягом 8,1 млрд дол., яку планують винести на розгляд Виконавчої ради найближчими тижнями. Це рішення може відкрити доступ до додаткових міжнародних ресурсів, що вплинуть на макрофінансові умови всередині країни.

З боку Європейського Союзу Україні було погоджено позику обсягом 90 млрд євро (понад 105 млрд дол.) на наступні два роки, що також сприяє покриттю фінансових потреб у 2026–2027 роках і створює передумови для стабілізації економіки, включно із сектором кредитування.

У фінансовій політиці важливо пам’ятати, що інфляція в Україні залишалася високою у 2025 році — приблизно 12,6 %, вищою за середньосвітові показники, що стримувало здешевлення позик і впливало на вартість фінансування. такому контексті монетарні та бюджетні заходи, санкціоновані Національним банком і урядом, будуть мати вирішальне значення для курсу кредитної політики у 2026 році: вони визначатимуть, наскільки вигідними для позичальників залишаться кредити і чи зможуть банки витримувати баланс між ризиком і доступністю.