«Питання не в тому, чи варто автоматизувати, а чи встигнете ви це зробити раніше від конкурентів». Інтервʼю співзасновників платформи великих даних VKURSI

Інтервʼю підготовлено для 17 номера журналу Banker — спецвипуску в рамках премії Banker Awards 2025.

Платформа VKURSI стала переможцем премії Banker Awards 2025 у номінації «Найкращий API для цифрової трансформації банків» за інноваційний підхід до автоматизації фінансових процесів та вагомий внесок у розвиток банківського сектору України.

VKURSI пропонує найбільший набір API-рішень на ринку — понад 200 готових методів, які умовно можна поділити на три категорії. Перша — API державних реєстрів, що дають прямий доступ до офіційних відомостей у режимі реального часу без жодних змін чи модифікацій. Друга — API Pro, які інтегрують дані з різних державних реєстрів та офіційних витягів, подаючи їх у структурованому вигляді з використанням інструментів штучного інтелекту. Третя категорія — Конструктор API, унікальний інструмент від VKURSI, що дозволяє поєднувати кілька методів в один під конкретні бізнес-процеси клієнта. Це забезпечує швидке отримання даних із різних джерел одним запитом, економію часу й ресурсів, а також дає можливість формувати індивідуальну вартість для кожного кейсу. Для клієнтів із особливими потребами команда також розробляє кастомні методи, що враховують специфіку внутрішніх процесів банку.

З повною версією можна ознайомитися в журналі — придбайте тут.

У світі фінансів, де швидкість і точність стали новою валютою, автоматизація перестала бути «опцією» й перетворилася на інструмент виживання. Співзасновники платформи великих даних VKURSI Вадим Запека та Андрій Грищук розповіли, як API-з’єднання з державними реєстрами змінюють підхід банків і страхових компаній до комплаєнсу, скорингу та онбордингу клієнтів, чому PDF-документи «ні про що у суді» та як цифрова трансформація стає ключовою конкурентною перевагою на ринку.

Про VKURSI API

— Вадиме, розкажіть, що таке VKURSI API? Що варто знати нетехнічним фахівцям — топменеджменту, членам правління, керівникам департаментів банківського сектору?

Вадим Запека: Це про цифровізацію та автоматизацію ручних повторюваних процесів. Якщо використати метафору, то VKURSI API — це офіціант, який подає дані з різних публічних реєстрів на замовлення банку, з урахуванням його потреб та специфіки. Сьогодні це охоплює всі ключові публічні реєстри України: ЄДР, ДРРП, ДРОРМ, судові рішення, санкційні списки. Ми маємо понад 200 готових API-методів, які дозволяють автоматизувати основні бізнес-процеси у фінансовому секторі.

VKURSI забезпечує:

• API-доступ до даних державних реєстрів України, які є основою для побудови систем скорингу, KYC/AML-процесів, моніторингу бенефіціарів та власників.
• API «Документи, витяги та довідки»: отримання юридично значущих документів (витягів з ДРРП, ДРОРМ, структури власності з ЄДР) з КЕП від ДП «НАІС».
• Pro-методи: API нового рівня, де інформація з різних джерел об’єднана, перевірена й структурована, що економить час та підвищує точність оцінки ризиків.
• Індивідуальні API-рішення, які створюються під конкретну установу, ринок чи внутрішні процеси. Підхід базується на глибокому розумінні вимог бізнесу та досвіді реалізації складних проєктів у банківській, енергетичній та агросферах.

VKURSI, як офіційний провайдер доступу до державних реєстрів, надає дані по API в межах договорів із розпорядниками публічних реєстрів. Коли йдеться про документи з держреєстрів, VKURSI постачає витяги, установчі документи та структуру власності з ЄДР з кваліфікованим електронним підписом ДП «НАІС» — технічного адміністратора єдиних реєстрів Мін’юсту.

— Андрію, а для чого використовують VKURSI API?

Андрій Грищук: Коли ми говоримо про перехід від ручних банківських процесів до цифрових — оцінку кредитних ризиків, оформлення документів під час відкриття рахунків, перевірку контрагентів, AML чи санкційний скринінг — завжди йдеться про VKURSI API.

Автоматизоване отримання даних визнається регулятором на рівні ручної перевірки, а швидкість їхнього постачання через API у корпоративні системи банків є такою ж надійною, як і безпосередня перевірка у реєстрах. Якщо проаналізувати профільні закони, то у них чітко прописано, що актуальні відомості можна отримувати в електронній формі за допомогою API.

Крім того, НБУ у своїх постановах №65, №107, №351 та інших прямо зазначає: процеси, пов’язані з фінансовим моніторингом та кредитуванням, мають бути автоматизовані. Сьогодні фінсектор є одним з найактивніших користувачів технологій автоматизації, і ця динаміка триває понад десятиліття. Найшвидше автоматизується управління кредитними ризиками, комплаєнс, обслуговування клієнтів та пошук нових ринків. Тож питання не в тому, чи варто автоматизувати, а чи зможете ви зробити це швидше за конкурентів.

— Можна сказати, що швидкість банку — це конкурентна перевага?

Андрій: Саме так. Сьогодні VKURSI API дозволяє пересісти з поні на болід. Компанія з більш швидкими та зручними цифровими процесами перемагає на ринку. Наприклад, банк, що відкриває рахунок для компанії миттєво, завжди буде привабливішим за той, де процедура триває тиждень.

Ключова відмінність між лідерами банківського сектору та пересічними гравцями — це швидкість, точність і масштабність обробки даних. Банкам, страховим і фінансовим компаніям важливо не лише мати доступ до даних, а й якісно інтегрувати їх у бізнес-процеси так, щоб це давало відчутний економічний ефект.

Про ефект від цифровізації та робочі кейси

— Чому тоді, на вашу думку, чимало банків і страхових компаній відкладають цифровізацію й автоматизацію?

Вадим: Члени правління та CEO банків часто сприймають програми автоматизації як проєкти з високим ризиком перевитрат. Невміння працювати з невизначеністю окупності — одна з головних перепон. Автоматизація приносить ефект не завжди лінійно: іноді це зниження операційних витрат на 15-20% за 2-3 роки, іноді — непрямий результат у вигляді швидшого запуску нових продуктів. Але без чітких метрик керівникам складно аргументувати витрати перед акціонерами. Це породжує обережність, яка не завжди виправдана.

Разовий глибокий перегляд процесів може дати значно кращий ефект, ніж поступові «косметичні» зміни. Як влучно сказав Максим Земляний з Укрексімбанку: «Часто ми робимо «бантики-бантики-бантики». Наприкінці отримуємо процес, який взагалі не працює». Тому надзвичайно важливо мати досвідченого технологічного партнера з успішними кейсами, який допоможе сфокусуватися на ефективності.

Для державних банків особливою проблемою є застаріла ІТ-архітектура — так званий «технологічний борг». Часто виникають конфлікти пріоритетів або навіть внутрішній саботаж. Саме тому дуже цінно, коли в правлінні є «адвокати» цифрової трансформації, які підтримують навіть часткову автоматизацію, а не залишаються у парадигмі «надрукували — підписали — відсканували — поклали в папку».

— Ймовірно, на ринку все ж є гарні підходи до прорахунку ефекту від цифрової трансформації, яка стосується перевірки контрагентів. Яким може бути бізнес-ефект і як його вираховують?

Андрій: Подобається, як з цим стратегічно працює ПУМБ у межах банківських процесів фінансового моніторингу, зокрема і в партнерстві з VKURSI.

За підрахунками ПУМБ на початку 2025 року, якби банк не вкладався в оцифровування й автоматизацію процесів, то на сьогодні частка операцій блоку «Залучення — KYC — оновлення даних — моніторинг і AML» в операційних процесах банку складала б вражаючих 50%. Натомість, станом на початок року становила 24%, з них 9% припадає на залучення клієнта + KYC, 10% — на переідентифікацію, і ще 5% — на моніторинг і AML.

Процес онбордингу онлайн юросіб мікросегмента до 20 млн виручки у ПУМБ вказує на те, що 68% рахунків юридичних осіб відкриваються без зауважень фінмоніторингу на етапі контролю. І зовсім інший показник маємо, коли відкриття рахунку компанії супроводжує людина. У такому випадку частка заявок без зауважень департаменту фінансового моніторингу становить значно менші 49%. На думку фахівців ПУМБ, у перспективі 80%, а у деяких випадках і 90% кейсів можуть опрацьовуватися фін­моніторингом без зауважень в автоматизованих процесах. Щодо переідентифікації, або оновлення анкетних даних ФОПІв, то тут частка погоджень без зауважень фінансового моніторингу — цілих 72%.

— Але ж автоматизація на основі даних чи інтеграція — це не лише про операційку. Чи є відчутні ефекти у площині зростання бізнесу?

Андрій: Цифрова трансформація процесів — це значно більше, ніж просто операційна ефективність. Як зазначає Максим Масюк, директор департаменту digital-платформи корпоративного бізнесу ПУМБ, якщо банк ставить собі за мету активне зростання клієнтської бази, наприклад, юридичних осіб масового сегмента на 50%, то на практиці це означає подвоєння кількості операцій. Виникає удвічі більше запитів до клієнта щодо уточнення інформації, надання чи оновлення документів. Це автоматично збільшує витрати банку.

І тут є два варіанти: або розширювати бек-офіс, що знижує прибутковість сегмента, або перекидати навантаження на фронт-офіс, що ставить під загрозу амбітні плани зростання. У будь-якому випадку постає питання збільшення персоналу. Тож автоматизація — це не опція, а інструмент виживання.

— Які реальні кейси у вас є? Наведіть приклади, щоб усі сказали: «О, а так можна?!»

Вадим: Наприклад, під час перевірки фізичних осіб банки мають з’ясувати, чи зареєстрована людина як ФОП або веде незалежну діяльність. Для цього потрібно переглянути 5-10 державних реєстрів. Ручна перевірка займає 15-20 хвилин, а близько 9% клієнтів узагалі не вказують ці дані в анкетах. API-інтеграція дозволяє отримати цю інформацію з усіх джерел за секунди, автоматично заповнити анкету та усунути помилки, скорочуючи час перевірки з десятків хвилин до кількох секунд.

Ще один приклад — перевірка юридичних осіб і кредитування малого та мікробізнесу. Без автоматизації це надто ресурсозатратно: ручна перевірка документів і даних у понад 30 реєстрах може тривати днями чи тижнями. Автоматизація VKURSI дає змогу ухвалити попереднє рішення за 5-10 хвилин і повністю оформити документи протягом доби, суттєво знижуючи витрати банку й клієнта та підвищуючи пропускну здатність для цього сегмента.

Кейс ПУМБ показує, як можна поєднати дотримання AML-вимог із розвитком бізнесу. Банк інтегрував автоматизовану перевірку ризик-факторів в онбординг клієнтів, що одночасно пришвидшило підключення і розширило клієнтську базу.

Про фальсифікації, ризики і потенціал

— Чи знаєте ви про випадки, коли VKURSI API дозволяв вчасно виявити спроби клієнтів сфальсифікувати документи при отриманні послуг чи оформленні продуктів у банках?

Вадим: Так, періодично трапляються історії з «підкоригованою» фінансовою звітністю, яка відрізняється від тієї, що завірена аудитором або подана як офіційна. Автоматизований процес, на відміну від працівника відділення, не думає, що «цей клієнт давно з нами, можна не перевіряти». Він не відкладає сигнал санкційного скринінгу, ніколи не втомлюється і діє безкомпромісно.

Сьогодні великий інтерес викликає постачання документів через API з КЕП ДП «НАІС». На відміну від інших рішень, саме VKURSI єдина на ринку надає документи й відомості з усіх ключових державних реєстрів із кваліфікованим електронним підписом держпідприємств — технічних адміністраторів цих реєстрів. Це гарантує повноту й цілісність документів, підтверджену кваліфікованою позначкою дати й часу. Такі дані можна порівняти з тими, що надав контрагент, або, коли це дозволяють регуляторні вимоги, узагалі не покладатися на дані клієнта як джерело. І важливо пам’ятати: PDF у суді не має сили. Тому VKURSI надає саме юридично значущі документи з реєстрів із КЕП розпорядника.

— Які напрями автоматизації, на вашу думку, недооцінені? Де ще є «прихований» потенціал, який легко виміряти у грошах?

Андрій: Це, безперечно, операційний фронтенд. Мається на увазі забезпечення достовірними даними про контрагента кожного, хто контактує з клієнтом у банку чи страховій компанії: працівників відділень, кол-центрів, персональних менеджерів.

Коли менеджер замість «ми ще перевіряємо ваші документи» одразу може сказати «ось наша пропозиція», — це й є використання даних для залучення клієнта на безкомпромісній швидкості. Тут швидкість і якість бекенд-процесів (AML-перевірка, скоринг, моніторинг ризиків) проявляється для клієнта у вигляді простого, впевненого й зручного сервісу. Якщо бекенд — це складна аналітика та регуляторні перевірки, то фронтенд — «вітрина» цих процесів для клієнта.

— Чи може автоматизація аналітики даних стати для банку «навігатором» виходу на правильний ринок і мінімізувати ризики масштабування?

Андрій: Використання даних у ризик-менеджменті є вирішальним для конкурентоспроможності. Аналітика даних із публічних реєстрів допомагає виявити економічно доцільні сегменти клієнтів при запуску нових продуктів чи виході на нові ринки. І хоча це може здаватися інструментом маркетингу, насправді це про комплаєнс та управління ризиками. Чим точніше профілюється клієнт, тим ефективніше оптимізується собівартість його обслуговування.

Постачання даних через VKURSI API підвищує прибутковість клієнтської бази: збільшує частку цільових клієнтів і зменшує витрати на роботу з нецільовими. Це дозволяє прогнозувати ризики, визначати, хто буде прибутковим, а хто потребуватиме більших витрат на контроль. Наприклад, якщо банк залучає компанії з високоризикових галузей (будівництво, аграрна торгівля з експортом), варто враховувати додаткові KYC/AML-навантаження: більше перевірок, додаткові джерела даних, складніший аналіз бенефіціарів і структури власності.

— Що б ви порадили керівнику банку чи департаменту, щоб цифрова трансформація була не просто «запуском штуки», а дійсно успішним проєктом?

Вадим: По-перше, цілісно дивитися на бізнес-процес. Не у відриві, а в контексті. Що йому передує? Що відбувається після? Як можна розширити задачу, щоб збільшити цінність із точки зору бізнесу та фінансових показників?

По-друге, визначити приклад швидкого виграшу. Наприклад, онбординг клієнта чи AML-перевірка. Важливо одразу розуміти, як вимірювати ефект від автоматизації: скорочення часу, зростання кількості клієнтів, економія бюджету, підвищення пропускної здатності фахівця.

І наостанок, діяти проактивно. Усі найуспішніші наші кейси були першими на ринку. Деякі з них досі ніхто не повторив. Це означає, що автоматизація в таких випадках — не просто проєкт, а конкурентна перевага банку.