Осіннє перезавантаження: головні зміни у фінсекторі та нові законодавчі ініціативи

Фінансовий сектор України перебуває в стані постійних трансформацій, зумовлених євроінтеграційними прагненнями, необхідністю відновлення економіки після повномасштабного вторгнення росії та адаптацією до світових стандартів. Ці виклики вимагають швидких і водночас зважених рішень від законодавців та регуляторів.

Осінь 2025 року, ймовірно, стане періодом подальшої інтенсифікації законодавчої роботи, спрямованої на зміцнення фінансової стабільності та гармонізацію з правом ЄС, підвищення інвестиційної привабливості нашої країни в складних умовах війни. Водночас увага приділятиметься цифровізації фінансових послуг і посиленню прозорості ринку.

Banker.ua зібрав актуальну інформацію про зміни та ймовірні нововведення у фінансовому і банківському законодавстві України.

Реформа фінансового сектору: осінні акценти

Гармонізація українського законодавства з європейськими нормами та міжнародними стандартами, особливо у сферах фінансових послуг, протидії відмиванню коштів та ринків капіталу, вимагає від законодавців гнучкості для підтримки економічної стабільності, забезпечення соціального добробуту та залучення міжнародної фінансової допомоги. В умовах війни це завдання ще більше ускладнюється.

Уряд та НБУ зосереджені на стимулюванні відновлення економіки, що передбачає активізацію кредитування реального сектору. Восени 2025 року очікується оновлення механізмів держгарантій за кредитами, компенсації ставок і програм реструктуризації боргів, що накопичилися під час війни.

Нацбанк також продовжує посилювати нагляд за банками — у фокусі залишаються управління ризиками, капітал і ліквідність. Очікується подальше впровадження стандартів Базель III, що передбачає перегляд вимог до розрахунку адекватного капіталу та буферів. Протягом цієї осені очікується уточнення методик стрес-тестування банків з урахуванням макроекономічних прогнозів.

У небанківському секторі пріоритетами залишаються підвищення прозорості діяльності банків, захист прав споживачів та впровадження стандартів Solvency II для страховиків. Восени можливі нові законодавчі акти, що регламентуватимуть діяльність фінтех-компаній та інших інноваційних фінансових сервісів. Тобто триватиме посилення регулювання небанківських фінансових установ (страхові компанії, кредитні спілки, фінансові компанії).

З 1 серпня 2025 року НБУ актуалізував нагляд за дотриманням прав споживачів платіжних послуг згідно з новим законом «Про платіжні послуги». Відповідні зміни закріплено постановою правління Нацбанку від 8 липня 2025 року.

Інвестиції та ринок капіталу

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку спільно з учасниками ринку продовжує роботу над підвищенням ліквідності та привабливості українського ринку капіталу. Восени очікуються законодавчі зміни, спрямовані на спрощення процедур випуску цінних паперів, залучення іноземних інвесторів, а також розвиток нових фінансових інструментів — зокрема «зелених» облігацій і деривативів.

Пріоритетом залишається посилення захисту прав інвесторів, особливо міноритарних акціонерів. Плануються нові ініціативи щодо вдосконалення корпоративного управління, розкриття інформації цінних паперів та механізмів врегулювання спорів.

Україна продовжує адаптацію фінансового законодавства до норм ЄС, зокрема до вимог Директиви MiFID II (Markets in Financial Instruments Directive). Це передбачає подальше вдосконалення регулювання інвестиційних послуг, прозорості торгівлі та захисту інвесторів. Восени 2025 року можливе ухвалення нових нормативних актів, що деталізують застосування європейських стандартів.

Податки: адаптація до ЄС і нові стимули

Україна продовжує адаптацію податкової системи до стандартів ЄС, зокрема у сфері боротьби з ухиленням від сплати податків та обміну податковою інформацією. Восени 2025 року можливе посилення міжнародної співпраці у податковій сфері.

Цієї осені Уряд продовжить пошук механізмів податкового стимулювання інвестицій, особливо в пріоритетні галузі економіки. Уряд розглядає зміни до Податкового кодексу — щодо податку на прибуток, ПДВ та інших зборів — щоб покращити умови для бізнесу. Однак, з огляду на потреби державного бюджету, радикальні податкові послаблення, скоріш за все, будуть обмеженими.

Податкова продовжить роботу з удосконалення електронних сервісів та диджиталізації процесів податкового адміністрування. Це може включати розширення функціоналу електронного кабінету платника податків, посилення контролю за транзакціями та боротьбу з тіньовою економікою. Водночас податкова служба посилює застосування сучасних IT-рішень, зокрема інструментів аналітики і штучного інтелекту, для ефективнішого виявлення ризиків ухилення від сплати податків. Підвищується роль офіційних податкових консультацій, що сприяє прозорості взаємодії бізнесу і контролюючих органів.

Крипторинок в очікуванні змін

Осінь 2025 року може принести подальші уточнення та деталізацію законодавства щодо обігу цифрових активів (криптовалюти), оподаткування операцій з ними та ліцензування учасників ринку. Можливе введення пілотних проєктів щодо обігу електронної гривні.

Його розробку планують завершити до жовтня 2025 року за участю технічної допомоги міжнародних партнерів. Чинний закон України про віртуальні активи, ухвалений ще у 2022 році, визначає віртуальні активи як нематеріальні блага, що не є засобом платежу в Україні. Проте цей закон має прогалини порівняно з міжнародними стандартами, тож потребує доопрацювання.

Наприклад, пропоновані зміни до Податкового кодексу, що набудуть чинності з 1 січня 2026 року, запроваджують спеціальний режим оподаткування операцій з віртуальними активами: звільнятимуться доходи від обміну одного виду активу на інший, а також ті, що отримані внаслідок емісії чи за передачу персональних даних.

Крім того, існують значні виклики щодо узгодження українського законодавства з Регламентом ЄС MiCA (Markets in Crypto-Assets). Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зазначила, що поточний проєкт закону про віртуальні активи містить положення, які не відповідають Регламенту MiCA, що може поставити під загрозу євроінтеграційний курс України. Чинний український закон відрізняється від MiCA, оскільки не регулює токени, забезпечені активами, послуги зберігання, торгові платформи, послуги обміну або інвестиційні консультації, пов’язані з віртуальними активами. Є нагальна потреба у класифікації та аналізі криптоактивів відповідно до міжнародних та європейських стандартів, а також у регулюванні сегментів ринку, які наразі не регулюються нашим законодавством.

Її успішна реалізація має вирішальне значення для залучення іноземних інвестицій у криптосектор та забезпечення легітимності українських крипто-бізнесів на міжнародній арені.

Open Banking в Україні: офіційний старт

НБУ працює над впровадженням концепції Open Banking, що передбачає обмін даними між банками та сторонніми постачальниками послуг за згодою клієнтів. Восени 2025 року можливі подальші законодавчі акти, які регулюватимуть ці взаємодії та відкриватимуть нові можливості для фінансових інновацій.

Основоположний закон України, ухвалений ще 30 червня 2021 року, поступово впроваджується. Вирішальним етапом є повний запуск Відкритого банкінгу в Україні, що набув чинності з 1 серпня 2025 року. Хоча окремі положення закону, які стосуються міжнародного стандарту ISO 20022 та нової системи СЕП-4.0, почали діяти раніше, положення щодо Відкритого банкінгу тепер стали повністю операційними.

Від 1 серпня 2025 року система офіційно стартувала в Україні, відкриваючи нові можливості для фінансових інновацій, зокрема для фінтех-компаній. Першочергове завдання — забезпечити технічну та юридичну готовність усіх учасників. Упродовж п’яти місяців від зазначеної дати надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунків (ASPSP) повинні привести свою діяльність у відповідність до нових вимог. Також регулятор визначив процедуру отримання статусу надавача нефінансових платіжних послуг для отримання ними доступу до рахунків користувачів у постанові від 25 липня 2025 року.

Механізм Відкритого банкінгу дозволяє банкам надавати безпечний доступ до фінансових даних споживачів авторизованим стороннім постачальникам (наприклад, фінтех-компаніям) через інтерфейси прикладного програмування (API) за явною згодою користувача. Цей крок сприятиме розвитку конкурентного середовища на ринку платіжних сервісів.

Міжнародний досвід показує, що банкам і третім сторонам потрібен час, щоб налаштувати API, процеси відповідності, безпеки та обслуговування. Так само споживачам і бізнесу знадобиться час, щоб довіритися новим послугам.

Готуємося до змін

Війна й надалі залишається ключовим фактором, що впливає на фінансове законодавство України. Більшість ініціатив спрямовані на залучення коштів для відновлення, забезпечення стабільності в умовах воєнного стану та адаптації до нових економічних реалій.

Осінь 2025 року, ймовірно, стане періодом активного впровадження реформ у фінансовій сфері. Ключовими напрямами залишаться зміцнення банківського сектору, розвиток ринків капіталу, посилення боротьби з відмиванням коштів, подальша диджиталізація та гармонізація з європейськими стандартами. Проте для успішної реалізації цих змін потрібен час.