Сергій Наумов, СЕО Ощадбанку: «Ми використовуємо будь-яку можливість, щоб українські позичальники — як бізнес, так і місцеві громади — отримували більш доступне кредитування»

29 марта 2023

Завдяки виваженим діям Нацбанку на початку війни банківський сектор України встояв і продовжує розвиватися попри наявні складнощі. І хоча наразі складно передбачити конкретні тенденції й перспективи для сектору, певний стриманий оптимізм серед учасників ринку все ж спостерігається. Про те, як банківський ринок і, зокрема Ощадбанк, переживає воєнні часи, з якими проблемами зіштовхується і як їх вирішує, про прибутки і втрати банку, допомогу вітчизняному бізнесу в умовах війни, про ситуацію з депозитами наразі, цифровізацію банківських послуг та нові сервіси, а також про найближчі плани банку, Banker.ua в ексклюзивному інтерв’ю розказав Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку.

Інтерв’ю підготовлене для друкованої версії журналу Banker.

Главный Telegram-канал банкиров

Про поточні показники банку

— Сергію, Ощад є одним із найбільших банків країни. З якими показниками банк завершив цю складну зиму? Яким є стан ліквідності наразі?

— Минулий рік ми завершили з прибутком 690 млн грн — багато в чому завдяки тому, що протягом найважчих місяців зберігали операційну прибутковість через стабільну роботу та нарощування кредитування, а також був вплив переоцінки цінних паперів у капіталі банку, незважаючи на витрати під час війни та резервування.

Маємо також добрий результат і в цьому січні — 2,2 млрд грн чистого прибутку, і цей тренд плануємо зберегти протягом року.

Нині в Ощадбанку достатньо ліквідності як у національній, так і в іноземних валютах. Маємо достатньо коштів для виконання наявних зобов’язань включно з підвищеними вимогами до резервування, які набули чинності 11 березня. Ощад має ліквідність і для кредитної підтримки громадян та бізнесу. Нормативи ліквідності НБУ також повністю виконуються з гарним запасом.

— Від чого нині залежить прибуток Ощадбанку? Як плануєте заробляти в поточних умовах?

— Найперше хочу відзначити, що прибуток зараз для нас не є показником, який треба досягати будь-якою ціною. Під час повномасштабного вторгнення на перший план вийшли інші фактори: стабільна робота мережі відділень та електронних сервісів (навіть в умовах блекауту), надання привабливих кредитів фізичним особам і компаніям, які потребують кредитної підтримки.

Що стосується чинників, від яких залежить прибуток, то для нас головне — операційний результат. Тобто це сума, яку ми фактично заробили. У 2022 році вона становила 7,9 млрд грн. На загальний результат, як я казав, також суттєво вплинула потреба формування резервів, пов’язаних із активною фазою війни, а також індексні облігації в капіталі, переоцінка яких дає можливість хеджувати ризик девальвації. У підсумку маємо ці 690 млн грн за 2022 рік.

Ми й надалі плануємо зберігати прибуткову діяльність — це перш за все питання збереження капіталу. Для цього будемо продовжувати кредитувати. Це дасть змогу заробляти на процентних доходах. Не забуватимемо й про розвиток сервісів, які допоможуть заробити додаткові комісійні доходи. До того ж завжди в нашому фокусі економія витрат — під час воєнного стану це безумовний пріоритет як для компаній, так і для людей.

— Наприкінці 2022 року з’явились повідомлення, що банки готуються підвищити тарифи на зняття готівки в банкоматах, на грошові перекази між картками, виписки з рахунків та інше РКО. Тарифи підвищуватимуть для всіх категорій клієнтів. Чи планує це робити Ощадбанк і як саме?

— Ми ніколи не забуваємо про те, що на Ощадбанк покладено велику соціальну місію. Через це ми є дуже обережними стосовно збільшення тарифів — особливо для найменш захищених верств населення та бюджетних організацій. Останнім часом ми не розглядали плани суттєвих змін у тарифах.

Однак Ощад, як і інші банки, уважно стежить за ринком і моніторить конкурентів. Ми робимо все можливе, щоб ціна наших послуг відповідала реальній вартості і водночас продовжувала бути цікавою клієнтам

Приміром, наприкінці минулого року було дещо підвищено тарифи для представників мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ).

— Яка наразі якість кредитного портфеля Ощадбанку? Як розподіляється співвідношення обсягів кредитування фізосіб та бізнес-сегмента?

— Повномасштабна агресія рф вплинула на спроможність клієнтів обслуговувати кредитні зобов’язання. Станом на початок 2023 року питома вага проблемних кредитів (NPL) в Ощадбанку становить 36,4%, протягом року вона звісно зросла.

Також ми оперуємо показником непрацюючих активів (NPA), який включає в себе частку кредитного портфеля, що вже була реструктуризована банком та перебуває у процесі відновлення. Наш рівень NPA на початок року становить 46,4%, протягом 2022 року цей показник зріс на 13,2%. Банк продовжує роботу з реструктуризації заборгованості з клієнтами, де є така можливість.

Суттєве зростання обсягу непрацюючих кредитів зафіксовано в корпоративному кредитному портфелі. Слід зазначити, що основна частка цих кредитів — це старі проблемні кредити, які були неструктуровані і вплив війни на них був дуже критичним. Спостерігалось зростання цього портфеля і в сегменті ММСБ, де значна частина кредитів, що не обслуговуються, припала на окуповану територію та зону ведення активних бойових дій. Беручи до уваги зростання кредитного портфеля цього сегмента у 2022 році на 90%, частка проблемної заборгованості тут зросла не настільки суттєво: з 8,1% до 11,6%, але також тут є і дуже старі кредити. У портфелі роздрібних клієнтів протягом року було незначне скорочення загального кредитного портфеля, і через це NPL трохи зріс.

Що стосується структури кредитного портфеля, то станом на кінець 2022 року він виглядає наступним чином: великі корпорації — 67%, ММСБ — 19%, роздрібний бізнес — 14%.

Про підтримку та співпрацю з бізнесом

— Більшість банків зараз концентрується на допомозі українському бізнесу у воєнних умовах, і Ощадбанк не є винятком. Зокрема, ви запустили партнерську програму пільгового кредитування для агросектору. Можете розповісти про це детальніше?

— З початку повномасштабної війни Ощадбанк не зупиняв кредитування бізнесу та забезпечував виконання кредитних договорів у рамках діючих лімітів, розуміючи, що це питання виживання країни.

Першою кредитною кампанією Ощаду після початку повномасштабного вторгнення стало фінансування посівної. Ми розпочали її в березні — Ощадбанк прокредитував агросектор за рік на загальну суму 9,4 млрд грн. Практично 70% профінансованих клієнтів звернулись до Ощаду вперше, адже він не мав обмежень щодо банку землі та форми власності, а також лібералізував внутрішні кредитні процеси.

Аграрії зараз для нас є стратегічною групою клієнтів, адже результати їхньої роботи важливі для продовольчої безпеки держави. Практично в усіх програмах кредитування для бізнесу — значна частка саме аграрної клієнтури.

— Напевно, що аграрна сфера не є єдиним напрямом. Як ще Ощадбанк підтримує бізнес у країні, а саме МСБ та дрібний корпоративний сектор?

— Торік Ощад став одним з ключових банків з підтримки бізнесу та економіки України. Так, бізнес-клієнтам з мікро-, малого та середнього бізнесу було надано 12,6 млрд грн кредитних коштів. Гроші на розвиток бізнесу отримали більше 4 тисяч підприємств, в яких працюють до 100 тисяч українців.

Ощад – один із небагатьох банків, який продемонстрував зростання кількості бізнес-клієнтів за час повномасштабної агресії

В умовах воєнного стану банк фокусується на активному фінансуванні та обслуговуванні бізнес-клієнтів за кількома напрямами. Найпопулярніша програма для бізнесу — «Доступні кредити 5-7-9%». У 2022 році ми видали 13,3 млрд грн таких кредитів, з початку повномасштабного вторгнення — 12,7 млрд грн. Допомагаємо підприємцям із реалізацією експортних контрактів (спільно з Експортно-кредитним агентством) та з релокацією до безпечних регіонів (реалізовано вже 14 таких проєктів).

Ощад — єдиний уповноважений банк програми єРобота. Уряд вже профінансував 2530 грантів на 1,5 млрд грн. У рамках програми буде працевлаштовано понад 8 тисяч осіб.

Маємо понад 300 спільних партнерських програм із виробниками техніки, засобів захисту рослин, добрив тощо. В межах партнерського каналу продажів минулоріч ми видали рекордні 3,3 млрд грн. Такі програми дають нашим клієнтам можливість кредитуватись на дуже привабливих умовах.

У нашому інструментарії кредитної підтримки бізнесу також декілька спільних ініціатив із обласними військовими адміністраціями (ОВА). Підписано меморандуми з Закарпатською, Чернівецькою, Львівською та Одеською областями щодо здешевлення позик для місцевих підприємців. Обласна влада допомагає зі сплатою першого внеску або компенсацією процентної ставки.

Нещодавно розпочали приймання заявок на участь у грантовій програмі для бізнесу від уряду Німеччини. Підприємці зможуть отримувати в Ощадбанку кредити в поєднанні з грантовими коштами, які становитимуть до 30% суми проєкту. Перетворення Ощадбанку на хаб підтримки українського бізнесу за участю міжнародних партнерів — наша мета в найближчій перспективі.

— У результаті активної діяльності Ощадбанк став переможцем у номінації «Найкраща кредитна підтримка бізнесу під час війни» за версією одного з українських видань. Як думаєте, за рахунок чого банк так упевнено йде цим шляхом і сміливо кредитує бізнес навіть у кризових умовах?

— Кредитування бізнесу як нашу ключову компетенцію під час великої війни визначено в стратегії роботи державного сектору, що ухвалена урядом минулого року. Також там міститься перелік пріоритетних галузей, які ми маємо фінансувати в першу чергу.

Однак окрім наміру кредитувати важливо те, щоб підприємці могли ці кредити обслуговувати. Тобто ми маємо не лише пропонувати фінансування: ці позики також мають бути на прийнятних для бізнесу умовах. Щоб знизити кредитне навантаження на клієнтів, ми й займаємось побудовою широкої коаліції підтримки бізнесу. До неї окрім Ощаду входять інституції, які я вже згадував, — центральні державні органи, міжнародні партнери, місцева влада, виробники продукції, що готові співпрацювати з метою здешевлення кредитів на її придбання. Завдання розвивати бізнес у час великої війни насправді дуже амбітне. Досягти цієї мети ми можемо лише координуванням зусиль усіх зацікавлених стейкхолдерів.

— Яка загалом ситуація наразі з депозитами бізнес-сегмента й корпоративного сектору? Вони переважно тримають гроші у гривні чи в іноземній валюті?

— Стабільною роботою під час найгарячіших днів війни банки зберегли довіру не лише громадян, але й компаній. Приміром, протягом року залишки коштів на рахунках клієнтів ММСБ в Ощаді зросли на 8 млрд грн.

Близько 70% власних коштів юридичні особи тримають у гривні через вищу дохідність. У сегменті малого бізнесу цей відсоток є ще більшим — 85-90%.

Наразі можна відзначити збільшення обсягу коштів в іноземних валютах у сегменті великих корпорацій. Щоправда, клієнти не готові розміщувати кошти на термін більше трьох місяців.

Про цифрові послуги

— Поговоримо про діджиталізацію. Війна показала, що процеси, розпочаті до лютого 2022 року, виявились правильними, і необхідно продовжувати активно цифровізувати банківські послуги — на це є і буде попит. Наскільки продуктивним у цьому напрямі був 2022 рік для Ощадбанку?

— Якщо пандемія підштовхнула розвиток діджиталізації банків, то активна війна надала цьому процесу ще більшого значення та прискорення.

Наприкінці 2021 року було запущено новий додаток «Мобільний Ощад». Протягом 2022 року планувалось його постійне оновлення і два глобальні релізи. Однак через війну ми були вимушені реалізовувати плани ще швидше.

Прибуток для нас зараз не є показником, який треба досягати будь-якою ціною

Щомісяця додаємо не лише новий функціонал, а й працюємо над поліпшенням і вдосконаленням сервісів. Нещодавно додано можливість отримувати в додатку миттєві перекази від систем міжнародних переказів. У розділі продажу валюти клієнтам доступний перегляд трьох курсів валют — обмінний курс у додатку, курс розрахунків картками та курс НБУ.  З’явився чат зі співробітником Ощадбанку в розділі «Ще», де потрібно обрати один з месенджерів — Telegram або Viber. Для нових користувачів, які завантажують додаток, доступні інтерактивні інструкції щодо його роботи. В додатку також вже є опція відкриття «Мого валютного депозиту», який дає змогу захеджувати ризик девальвації офіційного курсу української валюти.

Протягом року ми додавали нові сервіси для підтримки ЗСУ та благодійних організацій і надали доступ до додатку нашим клієнтам з територій, що тимчасово знаходяться під російською окупацією. Напередодні Дня захисників та захисниць України в додатку з’явилась нова файна мова. Ми замінили більше сотні стандартних слів на діалектизми та фразеологізми, наприклад: «літопис», «скарби», «тло», «платило». У додатку картка, депозит, обмін валют, кредит файною мовою теж мають іншу назву. Додати нову мову до української та англійської можна в налаштуваннях. Багатьом клієнтам це нововведення сподобалося.

Розвиваємо автоматизацію контакт-центру — майже 80% звернень клієнтів нині вирішуються за допомогою сервісів самообслуговування.

Ще один важливий діджитальний проєкт — термінал у смарфоні ОщадPAY. Нині він став для українських підприємців ще більш незамінним помічником. В умовах відсутності електроенергії завдяки ОщадPAY, робота якого не залежить від електропостачання, магазин чи кафе може обслуговувати клієнтів безперебійно. Протягом 2022 року через цей сервіс було здійснено 2 мільйони трансакцій на  суму більше ніж 1,5 млрд грн.

— Упевнені, цього року також заплановано запуски нових онлайн-сервісів та послуг, оновлення додатків. Можете трохи розповісти, чого чекати клієнтам до кінця року?

— Розвиток дистанційних каналів обслуговування не припиняється. Ми активно працюємо над запуском низки нових сервісів вже цього року. Заплановані нововведення стосуються дистанційного відкриття рахунків, кредитних продуктів та ін.

Найближчі оновлення спрямовано на оптимізацію і поліпшення діючих процесів і функцій та дрібних удосконален­­ь. Раз чи два рази на місяць ми проводимо релізи додатку, в яких постійно додаємо низку малих або великих опцій і «фішок» з урахуванням побажань клієнтів.

Банк постійно розвиває сервіси оплати комунальних та інших послуг для розширення кількості договорів та функціоналу оплати в додатку. Найближчим часом будуть реалізовані покращення для більш зручної й швидкої оплати підписок на платежі (групування платежів за папками, оплата в кілька кліків).

— Попри вдосконалення мобільних додатків ключовою залишається проблема захисту персональних даних та кібершахрайства — і для фізосіб, і для бізнесу. Як Ощадбанк захищає рахунки своїх клієнтів? Наскільки це ефективно та результативно?

— Зворотний бік діджиталізації — загроза кіберзлочинності. Ми постійно вдосконалюємо системи захисту.

Після безпрецедентної хакерської атаки на банк 15 лютого минулого року ми значно посилили кіберзахист. Загалом навіть попри активну війну минулий рік був чи не найбільш стабільним у сфері нашої ІТ-безпеки.

Для запобігання кіберзлочинам ми активно співпрацюємо з силовими відомствами. Нещодавно був випадок, коли за допомогою служби безпеки Ощаду кіберполіція Дніпропетровської області викрила шахраїв, які створювали фейкові інтернет-магазини та пропонували псевдооренду житла. І такі випадки не поодинокі.

Однак шахраї постійно знаходять нові зухвалі способи обікрасти наших громадян. Тому, ще один напрям роботи — інформування про шахрайські схеми. У минулому ми активно долучились до акції НБУ #ШахрайГудбай і плануємо брати участь у подібних ініціативах надалі. В багатьох випадках клієнти самі, не розуміючи цього, ненавмисно розкривають шахраям свої дані. Для своїх злочинів зловмисники використовують фейкові магазини, телефонні розмови з псевдопрацівниками «безпеки банку» або фейкові чат-боти банків. Прохання до всіх бути дуже уважними і обережними при наданні конфіденційних даних стороннім особам, адже втрати через власну недбалість клієнтів згідно з правилами платіжних систем не компенсуються.

Про важливі ініціативи банку

— Напередодні вторгнення актуальним було питання надання ЄБРР довгострокового фінансування з можливістю конвертації в акції Ощадбанку, тобто його можливої приватизації. Що змінилось зараз, чи просувається цей процес або він стоїть на паузі?

— З очевидних причин цю роботу наразі призупинено. Ми зможемо повернутись до неї лише після перемоги.

— Можливо, під час війни співпраця з ЄББР знайшла якісь інші прояви?

— Ощад продовжує підтримувати партнерські стосунки з ЄБРР, зокрема в рамках угоди про сприяння розвитку торгівлі через документарні операції. Не так давно банк успішно завершив програми технічної допомоги за фінансової підтримки цього найбільшого інвестора в українську економіку.

Ми активно працюємо над організацією участі Ощадбанку в інших програмах міжнародних фінансових організацій, мета яких — поточна підтримка та післявоєнне відновлення економіки.

— Окрім підтримки бізнесу попереду у всіх нас ще один масштабний крок — відновлення українських міст. Яку саме роль відіграватимуть банки в їхній відбудові?

— Роль банків у цьому — фінансувати проєкти громад. Місцеві бюджети можуть залучати фінансування на відновлення шляхом банківського кредитування та випуску муніципальних облігацій. Ощадбанк має багаторічний досвід роботи з місцевими радами, неодноразово виступав організатором випуску облігацій внутрішніх місцевих позик та здійснював їхнє придбання. Ми й надалі плануємо продовжувати роботу з місцевими радами в цьому напрямі.

— Чи долучається Ощадбанк до подібних програм, наприклад, у партнерстві з міжнародними організаціями, або ж планує запускати власні ініціативи?

— Ми використовуємо будь-яку можливість, щоб українські позичальники — як бізнес, так і місцеві громади — отримували більш доступне кредитування. У нас довга історія успішної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, такими як ЄБРР, ЄІБ, German Sparkassenstiftung тощо. Власні проєкти теж не виключаємо, проте одразу постає питання: де взяти дешеве фондування на реалізацію цих ініціатив. До речі, на мою думку, після перемоги треба ще раз подивитися на земельну реформу з точки зору її лібералізації. Це — можливість додаткових дуже значних іноземних інвестицій, яка може бути в нашому арсеналі фінансових джерел відновлення країни.

— У грудні стало відомо, що Касаційний суд Франції скасував рішення Касаційного суду Парижа й залишив чинним рішення Міжнародного арбітражу про стягнення з рф на користь Ощадбанку 1,1 млрд доларів США з відсотками за втрату активів у Криму. Чи є реальні механізми отримання цих грошей і в які терміни? Чи відбуваються якісь процеси щодо цього питання?

— Ви абсолютно праві, 7 грудня 2022 року Касаційний суд Франції завершив розгляд касаційної скарги Ощадбанку і підтримав його позицію в суперечці проти російської федерації щодо компенсації збитків, спричинених анексією українського Криму. Сума, яка підлягає сплаті відповідно до рішення арбітражу, враховуючи відсотки, становить 1,5 мільярда доларів. Справа розглядалась у судах понад шість років. Ощад — перша держкомпанія та перша банківська установа, яка виграла справу проти росії щодо збитків, отриманих внаслідок анексії українського Криму.

Я не можу назвати конкретні терміни, протягом яких ми плануємо перетворити цю судову перемогу на гроші на наших рахунках. Подібні стягнення — тривалий юридичний процес, але ми його дуже швидко розпочали і працюємо в цьому напрямі. Одночасно Ощад продовжує збирати доказову базу щодо нових збитків, яких агресор завдав після початку повномасштабного вторгнення. В Ощадбанку діє спеціальна комісія, яка ретельно все документує.

Окрім того, 8 грудня 2022 року банк завершив складну експертно-юридичну роботу та подав скаргу проти рф до Європейського суду з прав людини.

Про найближчі перспективи

— Як загалом бачите майбутнє Ощадбанку, його відновлення в післявоєнний період?

— Ощад буде розвиватись разом із державою. Як я зазначав вище, на період повоєнного відновлення ми бачимо себе потужним хабом, через який наші міжнародні та місцеві партнери фінансуватимуть проєкти відбудови.

Наступний етап — сприяння вступу України до Європейського Союзу. Ми вже зараз думаємо про те, як привести наші внутрішні нормативні документи до стандартів фінансового сектору ЄС і допомогти країні стати повноцінним учасником європейської родини.

Окремий напрям — фінансування бізнесу. Гадаю, що після війни на нас очікує справжній кредитний бум, і справжня конкуренція серед банків, і такий потужний гравець банківського бізнесу, як Ощадбанк, не буде стояти осторонь.

— Які західні тренди ви як голова правління хотіли б або, можливо, вже впроваджуєте в Ощадбанку? Чи готовий наразі банківський ринок загалом до інтеграції світових ініціатив?

— Якщо ви подивитесь коментарі наших співгромадян, які опинились за кордоном, то ви почуєте зворотне: за рівнем сервісу західним банківським установам часом далеко до українських банків. Наша банківська система створювалась пізніше за ці системи в інших країнах, і тому дуже часто наші рішення для клієнтів більш сучасні. Вимушені біженці сумують за вітчизняними банками, особливо коли тижнями відкривають рахунки чи отримують пароль для інтернет-банкінгу звичайним паперовим листом.

Українські банківські установи розвиваються подібно до найпередовіших фінансових установ світу. І саме тому їм вдалося зберегти довіру клієнтів навіть під час великої війни. А загалом напрями передового банкінгу добре відомі: цифрові технології, відмова від використання паперу, абсолютна відкритість перед клієнтами та регуляторами тощо.

Фото: Banker.ua


Все самое интересное за неделю в нашей рассылке: