Міжнародні транші та фінансова система України: як зовнішні кошти формують економіку

Міжнародне фінансування для України давно перестало бути лише допомогою «на покриття дефіциту». У 2026 році транші фактично визначають, чи здатна держава підтримувати соціальну стабільність, утримувати валютний ринок і прогнозовано планувати бюджетні витрати в умовах війни. Banker.ua вирішив детально проаналізувати, як обсяги та умови міжнародної фінансової підтримки впливають на бюджет, валютні резерви та загальну фінансову стабільність України у 2026 році.

Главный Telegram-канал банкиров

Подписаться

За даними Міністерства фінансів України, у 2025 році держава залучила $52,4 млрд зовнішнього фінансування для підтримки бюджету. Ключову роль відіграв механізм G7 Extraordinary Revenue Acceleration Loans (ERA), через який Україна отримала близько $37,9 млрд — понад 70 % усіх надходжень. Особливість цього інструменту полягає в тому, що кошти формуються за рахунок доходів від заморожених російських активів, а не за рахунок нових податкових чи боргових навантажень на українську економіку.

Додатково $12,1 млрд надійшло від ЄС у межах Ukraine Facility, включно з $668 млн грантових коштів. Ще майже $912 млн Україна отримала від МВФ, $733 млн — від Світового банку, $453 млн — від Японії та $232 млн — від Ради Європи. У практичному вимірі ці кошти дозволили закрити цивільну частину бюджету — пенсії, зарплати бюджетникам, медицину та освіту — і вивільнити внутрішні доходи для фінансування оборони. Саме тому міжнародні транші стали фундаментом нинішньої бюджетної моделі.

Вплив траншей на міжнародні валютні резерви України

Другий ключовий ефект міжнародного фінансування — нарощення валютних резервів, без яких неможливо утримувати стабільність курсу гривні. За даними Національного банку України, станом на 1 січня 2026 року міжнародні резерви сягнули $57,3 млрд — історичного максимуму для країни. За підсумками 2025 року їх обсяг зріс на 30,8 %, що напряму пов’язано з ритмічним надходженням міжнародних траншів.

Лише у грудні 2025 року резерви зросли на 4,6 %, попри значні виплати за зовнішніми зобов’язаннями та інтервенції НБУ на валютному ринку. Загальні надходження за місяць становили близько $6,9 млрд, з яких $2,7 млрд надійшло від ЄС у межах Ukraine Facility, а $3,9 млрд — через механізми Світового банку. Це означає, що обсяги міжнародної допомоги перевищили потреби у валютних витратах, дозволивши не лише втримати, а й посилити резервну позицію.

Практичне значення цих резервів полягає в тому, що вони покривають понад 5,9 місяця майбутнього імпорту. Для економіки воюючої країни це критичний показник: він дає змогу згладжувати валютні коливання, знижувати інфляційний тиск і зберігати довіру бізнесу та населення до фінансової системи. Таким чином, транші працюють не лише як джерело фінансування бюджету, а й як механізм макрофінансової стабілізації.

Міжнародні транші: гарантія стабільності у 2026

Попри рекордні обсяги підтримки, міжнародне фінансування не є автоматичною гарантією стабільності. На 2026–2027 роки партнери погодили пакет допомоги обсягом €90 млрд, з яких €30 млрд передбачені для макрофінансової підтримки бюджету, а €60 млрд — для військових закупівель і оборонного виробництва. Частина цих коштів буде залучена через запозичення ЄС на міжнародних ринках, а перші транші очікуються вже навесні 2026 року.

Водночас за оцінками аналітиків, загальні бюджетні потреби України у 2026–2028 роках перевищують $113 млрд. Підтверджені та ймовірні джерела фінансування, включно з міжнародними траншами, покривають близько $112,2 млрд. Формально розрив виглядає мінімальним, але він означає, що будь-які затримки або невиконання умов програм МВФ можуть швидко створити додатковий тиск на бюджет і валютний ринок.

Регуляторні зміни НБУ: чому міжнародні партнери дивляться не лише на бюджет

У 2026 році фокус міжнародних кредиторів і донорів України поступово зміщується від суто бюджетних показників до якості фінансового регулювання. Саме в цьому контексті рішення Національного банку України щодо визначення «значимих фінансових компаній» набуває практичного значення для міжнародного фінансування, а не є суто технічною реформою.

На початку року НБУ вперше офіційно сформував перелік із 53 «значимих фінансових компаній» — установ, які мають системний вплив на фінансову стабільність. Йдеться не лише про банки, а й про небанківські фінансові компанії, які концентрують значні обсяги активів, кредитування або платіжних операцій. Для міжнародних партнерів це сигнал про посилення нагляду над тими сегментами ринку, які потенційно можуть створювати системні ризики у разі кризи.

Запровадження цього підходу означає жорсткіші вимоги до капіталу, звітності та управління ризиками для ключових гравців ринку. У практичному вимірі це знижує ймовірність фінансових збоїв, які могли б вимагати екстреної підтримки з бюджету. Саме тому регуляторні зміни НБУ розглядаються міжнародними інституціями як частина ширшої архітектури фінансової стабільності, що безпосередньо впливає на готовність надавати транші у великих обсягах.

Бюджет-2026: ключові цифри та економічне навантаження

Державний бюджет України на 2026 рік затверджено з доходами на рівні 2 918 млрд грн і видатками 4 781 млрд грн, що формує дефіцит у 1 863 млрд грн. Саме цей розрив і пояснює критичну роль міжнародного фінансування: без нього держава була б змушена або різко скорочувати соціальні програми, або агресивно нарощувати внутрішні запозичення з ризиком для фінансової стабільності.

Водночас структура бюджету показує, що частина міжнародних ресурсів фактично створює простір для розвитку. Фінансування публічних інвестицій у 2026 році зростає з 33,5 млрд грн до 45,9 млрд грн (+37 %), а на житлові програми для внутрішньо переміщених осіб передбачено 45 млрд грн. Міжбюджетні трансферти місцевим громадам становлять 289,3 млрд грн, що дозволяє підтримувати регіональну економіку навіть в умовах війни.

Запланована інфляція на рівні 8,6 % у 2026 році базується, зокрема, на припущенні стабільного надходження зовнішнього фінансування. Частина запозичень 2025 року використовується для фінансування бюджету 2026-го, зменшуючи тиск на внутрішній ринок ОВДП. Таким чином, міжнародні транші залишаються не фоновим елементом бюджету, а ключовою умовою збереження макрофінансової рівноваги.