Банківський сектор України у 2026-му: загальні тренди прибутковості та виклики

У 2025 році українські банки продовжили демонструвати здатність генерувати прибуток навіть під тягарем війни та економічної невизначеності. За даними Національного банку України, чистий прибуток платоспроможних банків за перші дев’ять місяців 2025 року склав 119,4 млрд грн, що на 1,9 % більше, ніж за той самий період 2024 року. Це свідчить про потужну динаміку сектора: зростання процентних доходів від кредитування підтримало рентабельність попри високі витрати та податкові зобов’язання. Утім, загальний тренд приховує істотну нерівність між фінансовими результатами окремих установ.

За даними рейтингу Нацбанку за перше півріччя 2025 року, прибуток платоспроможних банків становив 78,07 млрд грн, що на 1,1 % менше, ніж у першому півріччі 2024 року. При цьому ПриватБанк забезпечив понад 44 % усього прибутку галузі, заробивши 34,879 млрд грн, тоді як інші великі гравці (Ощадбанк — 8,27 млрд грн, Raiffeisen Bank — 4,737 млрд грн) формували значну частину решти.

Ці дані свідчать про високу концентрацію доходів у великих банках, тоді як частина малих та середніх установ не демонструє подібного успіху. 13 із 60 банків у першій половині 2025 року були збитковими, серед яких найбільші втрати показали RwS Bank (приблизно –130,8 млн грн) та Alliance Bank (–84,1 млн грн). Ця статистика підтверджує, що кожен п’ятий банк залишається неприбутковим, попри загальну прибутковість системи.

Внутрішні фактори ризику

Однією з ключових причин, чому частина українських банків не може вийти у прибуток, є стресові умови оподаткування, що сформувалися за останні роки. З 1 січня 2026 року ставка податку на прибуток для банків встановлена на рівні 50 %, і банки більше не можуть враховувати збитки минулих років при оподаткуванні. Така норма значно ускладнює повернення до прибутковості установ, які ще мають накопичені збитки або низьку маржу прибутку.

Додаткову напругу створює структура активів банків та якість кредитних портфелів. За даними ОЕСР, частка проблемних кредитів в Україні досі залишається вищою за довоєнні рівні: у січні 2025 року частка проблемних кредитів (NPL) становила 30,3 %, що понад удвічі перевищує показники приватних та іноземних банків у деяких інших країнах. Це означає, що банки не лише потребують значних резервів під очікувані втрати, а й мають обмежений простір для зростання прибутків.

Інша суттєва складова — операційні витрати. Малі банки зі слабкою клієнтською базою та обмеженим доступом до вигідних кредитних активів неспроможні розширювати прибуткові напрямки бізнесу так само ефективно, як великі установи. В умовах високої конкуренції та необхідності інвестувати у технології, ці витрати часто «з’їдають» потенційний прибуток.

Вплив на фінансову стабільність та майбутні перспективи

Незважаючи на те, що банківська система загалом залишається прибутковою, диспропорції у фінансових результатах ставлять під питання довгострокову стабільність сектору. Посилення оподаткування та висока частка проблемних кредитів можуть зменшити інвестиційну привабливість деяких установ і сповільнити їхнє зростання. Якщо банки не зможуть пом’якшити ці ризики через капіталізацію або реструктуризацію, це може призвести до консолідації ринку та виходу слабших гравців.

З іншого боку, активне кредитування малого та середнього бізнесу під державні гарантії у 2025 році призвело до випуску понад 8 713 кредитів на загальну суму 35,4 млрд грн. Такі програми сприяють не лише підтримці економічної активності, а й допомагають банкам генерувати дохід від процентних надходжень, що в довгостроковій перспективі може зміцнити прибутковість у більш широкому секторі.

Відкритий банкінг і цифрові сервіси: як змінюється фінансова екосистема України

В серпні 2025 року в Україні офіційно запустили систему відкритого банкінгу — це одна з найважливіших трансформацій у фінансовому секторі за останні роки. Нова регуляція, що набрала чинності 1 серпня 2025 року, дозволяє легально та безпечно передавати дані клієнтів між банками та сторонніми сервісами через стандартизовані API‑інтерфейси за згодою користувачів. Це дає можливість не лише переглядати всі рахунки в одному застосунку, але й автоматизувати платежі, отримувати розширену аналітику фінансів і підвищувати якість сервісів.

Для українських компаній і користувачів це означає запуск нових форматів фінансових послуг. Підприємці можуть інтегрувати платіжні рішення, що об’єднують фінанси кількох банків в одному інтерфейсі, а клієнти — отримувати персоналізовані рекомендації щодо керування грошима. Саме відкритий банкінг має потенціал підвищити рівень фінансової інклюзії, бо він спрощує доступ до кредитування для малих підприємців, дозволяє швидше порівнювати пропозиції банків і знижує операційні витрати.

Водночас експерти відзначають, що реальна користь може з’явитися лише тоді, коли українські банки та фінтехи активно впровадять ці технології у продукти для споживачів. Уже сьогодні на ринку зростає попит на цифрові інструменти: згідно з дослідженням УАФІК 2025 року, відкритий банкінг та API‑рішення отримали найвищу згадуваність серед фінтех‑компаній, як найбільш перспективні напрями для інновацій.

Фінтех‑сектор України: цифри, динаміка та інвестиційні виклики

Український фінтех‑ринок продовжує зростати навіть у складних економічних умовах. За оцінками комерційних аналітиків, розмір українського фінтех‑ринку у 2025 році перевищив близько $6,9 млрд, демонструючи річний приріст близько 15 % з 2021 року. Основними сегментами зростання стали цифрові банки, платіжні системи та рішення для вбудованих фінансів (embedded finance).

Сьогодні такі цифрові банки, як monobank та izibank, обслуговують понад 12 мільйонів активних користувачів, що є значним показником для ринку з населенням приблизно 38 млн осіб. Дохід від платіжних платформ (LiqPay, Fondy, Portmone) у 2025 році оцінюється приблизно у $6,77 млрд, зростаючи близько на 17 % порівняно з 2024‑м.

Незважаючи на ці позитивні тенденції, українські фінтех‑компанії все ще відчувають значні виклики щодо залучення зовнішніх інвестицій. У дослідженні 2025 року 74 % компаній зазначили, що не мають досвіду залучення інвестицій, а 50 % планують фінансувати розвиток виключно за рахунок власних коштів. Це свідчить про обережність ринку та певну невпевненість інвесторів у короткостроковій перспективі.

Цифрові банки та інновації: як технології змінюють обслуговування клієнтів

Українські банки активно впроваджують технологічні рішення, які не лише змінюють інтерфейси клієнтських застосунків, а й трансформують самі операційні моделі. За словами представників галузі, технології мають стати основою нового досвіду клієнта, де цифрові сервіси поєднують зручність, швидкість і персоналізацію.

Нещодавно група Iute Group отримала в Україні банківську ліцензію і готується запустити цифровий банк, що має стати першим великим іноземним проєктом такого формату після початку повномасштабної війни. Це є важливим сигналом для ринку: міжнародні фінансові групи бачать потенціал у розвитку цифрового банкінгу в Україні та готові вкладати кошти, зокрема приблизно €15 млн інвестицій від групи з Естонії.

Крім того, українські банки включають у свої сервіси штучний інтелект для автоматизації процесів: це дозволяє скорочувати час обслуговування, підвищувати точність кредитних оцінок та швидкість обробки запитів. Така трансформація вже призвела до автоматизації оцінки застав та прискорення кредитування, що посилює конкуренцію між установами та стимулює розвиток нових продуктів.

Одним із показників подібних змін стала Digital Banking Conference 2025, що зібрала понад 400 учасників і 35 спікерів, і де обговорювали AI, Open Banking та RegTech як ключові напрямки для подальшого зростання фінансової екосистеми. Ці тренди, як очікують експерти, визначатимуть розвиток українського банківського сектору у 2026 році.