Економічне зростання у 2026: що кажуть цифри та реальні дані

У 2025 році українська економіка продовжила повільне відновлення, але темпи її зростання суттєво поступалися довоєнним показникам та навіть передбаченням початку року. За даними Національного банку та Держстату, інфляція у грудні 2025 року сповільнилася до 8 % у річному вимірі, стаючи нижчою за раніше прогнозовані рівні, що стало позитивним сигналом після тривалого періоду цінового тиску. Цей результат частково пояснюється більшою врожайністю агропродукції та згладжуванням дисбалансів на ринку товарів і послуг після пікових значень у першій половині року.

Главный Telegram-канал банкиров

Подписаться

Утім, валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2025 році зростав лише помірними темпами: за попередніми оцінками, реальний ВВП збільшився приблизно на 2 %–2,2 % порівняно з 2024 роком. Такі результати відповідають прогнозам Світового банку, який у своєму квітневому звіті підтвердив прогноз зростання ВВП України на 2025 рік на рівні 2 %, але водночас визнав, що темпи відновлення залишаються «обмеженими» через продовження війни та обмеження внутрішнього попиту.

Ці дані вказують на те, що економіка зростає, але зі значними бар’єрами: кадровий дефіцит, часті удари по енергетичній інфраструктурі та невпевненість бізнес-середовища гальмують швидке пожвавлення. Через це багато інституцій переглядали свої оцінки в бік зниження протягом року. Інвестиційна компанія Dragon Capital у жовтні 2025 року погіршила прогноз зростання ВВП України: у 2025 році до 1,7 %, а в 2026-му — до 1 %, підкреслюючи ризики, пов’язані з відновленням енергетичних атак.

Макроекономічні прогнози: між стриманим оптимізмом і реаліями війни

Перехід до 2026 року супроводжується різними оцінками майбутнього економічного розвитку — від «стриманого зростання» до потенційних сценаріїв значного пришвидшення. За оновленою макроекономічною моделлю Національного банку України, економіка у 2026 році може зрости в межах приблизно 2,3 %, що нижче порівняно з більш «амбітними» прогнозами зростання понад 3 %, які публікувалися раніше. Цей перегляд враховує те, що економічна активність у першій половині 2025 року була слабшою за очікування, а умови для прискорення залишаються обмеженими.

Водночас прогноз Європейської комісії передбачає зростання ВВП приблизно на 1,5 % у 2026 році, що суттєво нижче довоєнних темпів і свідчить про тривале гальмування продуктивності через руйнування виробничих потужностей та логістичні проблеми. У цьому прогнозі також враховано, що інфляція може стримано падати — з прогнозованих понад 13 % у 2025 році до близько 9,8 % у 2026-му — але повільно.

Ці стримані прогнози контрастують із деякими більш оптимістичними оцінками: зокрема, Світовий банк у своєму прогнозі допускає можливість прискорення росту до 5,2 % у 2026 році, якщо військові дії суттєво скоротяться та розпочнеться масове відновлення інфраструктури.

Інфляція, бюджет і зовнішні ризики

Інфляція в Україні у 2025 році, хоч і знизилася до однозначного рівня в 8 %, залишається одним із ключових показників, що впливають на купівельну спроможність населення та рішення бізнесу щодо інвестицій і ціноутворення. Цей результат став нижчим за очікування Нацбанку, які припускали дещо вищі темпи інфляції, — зокрема, в окремих прогнозах на початку року близько 8,7 % до кінця 2025 року.

У бюджетній декларації на 2026 рік закладається прогноз середньорічної інфляції близько 9,7 %, що вже вищий за фактичний рівень інфляції наприкінці 2025 року і свідчить про збереження цінового тиску через поточні виклики. У той самий час номінальний ВВП очікується на рівні понад 10 443 млрд грн у 2026 році, із подальшим збільшенням у наступні роки.

Зовнішні фактори — війна, залежність від міжнародної фінансової допомоги, дефіцит бюджету — залишаються невирішеними ризиками. Показник державного боргу може перевищити 100 % ВВП, що ускладнює макрофінансову стійкість і підсилює залежність від зовнішніх позик.

Інвестиції, відбудова та роль міжнародної допомоги

У 2025 році зовнішнє фінансування залишалося ключовим фактором утримання макроекономічної стабільності України. За даними Міністерства фінансів, протягом року країна залучила близько $42–45 млрд міжнародної фінансової допомоги, з яких понад 60 % було спрямовано безпосередньо на покриття дефіциту державного бюджету. Основними донорами залишалися ЄС, США, МВФ та Світовий банк, а регулярність надходжень дозволяла уникати різких курсових коливань і фінансувати соціальні видатки без емісійного тиску.

Паралельно поступово активізувалася тема відбудови. За оцінками Світового банку, станом на кінець 2025 року сукупна вартість відновлення зруйнованої інфраструктури перевищувала $480 млрд, при цьому лише близько 7–8 % цієї суми було фактично профінансовано або перебувало на стадії реалізації проєктів. У 2025 році інвестиції в реконструкцію енергетики, житла та транспортної інфраструктури оцінювалися на рівні $12–14 млрд, що дало локальний ефект для будівельного сектору та суміжних галузей.

Приватні інвестиції залишалися обмеженими, але сигнали поступового повернення інтересу з’являлися. За даними НБУ, прямі іноземні інвестиції у 2025 році становили близько $4,1 млрд, що більше, ніж у 2023–2024 роках, але все ще суттєво нижче довоєнного рівня $6–7 млрд на рік. Основними напрямами вкладень стали ІТ-сектор, агробізнес та переробна промисловість, що свідчить про прагнення інвесторів працювати в експортно орієнтованих і відносно мобільних сегментах економіки.

Ринок праці, демографія та довгострокові обмеження зростання

Одним із ключових структурних викликів для економіки у 2026 році залишається ринок праці. За оцінками уряду, дефіцит робочої сили у 2025 році сягав 3–3,5 млн осіб, що було наслідком міграції, мобілізації та демографічних втрат. Рівень безробіття, за методологією МОП, коливався в межах 14–15 %, але цей показник приховує значний дисбаланс між регіонами та секторами економіки.

Нестача кадрів уже впливала на темпи відновлення. У промисловості та будівництві компанії повідомляли про брак до 25–30 % необхідних працівників, що стримувало виконання контрактів і реалізацію інфраструктурних проєктів. Водночас середня номінальна заробітна плата у 2025 році зросла до 24–25 тис. грн, а в окремих галузях — ІТ, логістиці, енергетиці — перевищувала 35–40 тис. грн, що створювало додатковий тиск на собівартість продукції та інфляційні очікування.

У довгостроковій перспективі демографічний фактор може стати одним із головних обмежень економічного зростання. За оцінками аналітичних центрів, навіть у разі активного повернення частини трудових мігрантів у 2026–2027 роках чисельність економічно активного населення залишатиметься на 10–12 % нижчою, ніж у 2021 році. Це означає, що потенційне зростання ВВП дедалі більше залежатиме не від кількості робочої сили, а від продуктивності, автоматизації та залучення капіталу, що поступово змінює саму модель розвитку української економіки.