Сінгапур: маленька країна з великими амбіціями і ще більшими фінансами

Сінгапур, дрібний острів‑державa в Південно‑Східній Азії, сьогодні продовжує залишатися одним із найдинамічніших і найвпливовіших економічних осередків світу. Після стрімкого зростання у 2024 році, коли економіка збільшилась на 4,4 %, що стало найшвидшим темпом зростання з 2021‑го, зростання у 2025 році спочатку сповільнилося, а уряд і аналітики переглядали прогнози. Ці коливання відображають характерну для Сінгапуру орієнтацію на світову торгівлю і зовнішні фактори, зміни в глобальних ланцюгах постачання і вплив торговельної політики США та інших великих гравців. У рубриці «Цікаво, як там в інших» Banker.ua розповідатиме про економічні моделі та фінансову систему інших країн.

Главный Telegram-канал банкиров

Подписаться

У першій половині 2025 року економіка демонструвала стабільність із зростанням ВВП на рівні понад 4 % рік‑до‑року, особливо завдяки сильному внеску промисловості, оптової торгівлі та фінансового сектору. Динаміка третього кварталу також виявилась кращою за очікування, що змусило Міністерство торгівлі і промисловості (MTI) підвищити прогноз зростання ВВП до близько 4 % за підсумками року. Ці дані свідчать про можливість кращого результату, ніж очікувалося на початку року, що є важливим сигналом про стійкість країни перед глобальними ризиками.

Однак поряд із позитивними тенденціями в економіці існують і ризики. Економісти попереджають про уповільнення зростання у 2026 році через геополітичні напруження, можливі перебої в глобальних технологічних ланцюгах та ефекти надмірного спекулятивного буму в окремих секторах. За даними недавнього опитування, багато фахівців очікують: хоча короткострокові перспективи залишаються позитивними, довгострокові ризики можуть вплинути на стабільність і зростання.

Монетарна політика і цінова стабільність: управління валютним курсом і інфляцією

Монетарна політика Сінгапуру унікальна та відрізняється від стандартних моделей, які застосовують багато інших країн. Замість прямого регулювання процентних ставок Monetary Authority of Singapore (MAS) оперує політикою обмінного курсу сінгапурського долара (SGD) щодо корзини валют торговельних партнерів, що враховує важливість зовнішньої торгівлі для маленької, дуже відкритої економіки. Такий підхід дозволяє ефективно стримувати інфляцію, яка в 2025 році залишалася помірною і навіть трохи нижче прогнозів, а базовий рівень інфляції становив близько 1,2 % у листопаді.

Протягом 2025 року MAS декілька разів пом’якшував монетарну політику, включно зі зниженням швидкості оцінки політичного курсу SGD, щоб підтримати економіку в умовах уповільнення глобального попиту і низької інфляції. Відомо, що це було перше пом’якшення політики з 2020 року, коли світова економіка стикнулася з пандемійними викликами; тоді MAS також коригував політику, щоб врівноважити ціни і підтримати активність. Така гнучкість у керуванні курсом валюти підкреслює відповідальність і довгострокову стратегію центрального банку у забезпеченні стабільності цін.

Для підтримки стабільності цін MAS продовжує уважно стежити за індикаторами інфляції та іншими фінансовими параметрами й адаптує політичні напрямки відповідно до умов. Незважаючи на вплив зовнішніх факторів, включно з торговельними ризиками і згасанням інфляційного тиску у глобальній економіці, сінгапурська модель монетарної політики залишається однією з найбільш адаптивних і водночас консервативних серед малих відкритих економік світу.

Фінансова система та роль MAS: від банків до інновацій

Фінансова система Сінгапуру є фундаментальною складовою економічного успіху країни, традиційно відіграючи роль міжнародного фінансового хабу, який приваблює капітал, банки, фонди та інвесторів із усього світу. MAS є одночасно центральним банком і основним фінансовим регулятором, відповідальним за розробку та впровадження політики, управління валютними резервами, регулювання банківських і фінансових установ, а також за підтримку стабільного і прогресивного фінансового центру.

Центральний регулятор контролює широкий спектр фінансових секторів — від традиційних банків і страхових компаній до новітніх fintech‑структур і ринку цифрових платежів. Платформи як MAS Electronic Payment System (MEPS+) забезпечують швидкі міжбанківські трансакції та є невід’ємною частиною національної фінансової інфраструктури. MAS активно працює над розвитком зеленого фінансування, регулюванням криптосектору і стимулюванням інноваційних технологій, наприклад через щорічний Singapore FinTech Festival, що збирає учасників з десятків країн світу.

Попри значні успіхи, сінгапурська фінансова система стикається із власними викликами, серед яких — необхідність посилювати нагляд за фінансовою безпекою та боротьбою з відмиванням коштів. Регулятор уже провів масштабні штрафні заходи проти провідних міжнародних банків за порушення стандартів AML/KYC, що підкреслює важливість підтримки високих стандартів прозорості на міжнародному рівні. Така жорстка позиція допомагає зберігати довіру інвесторів і підтримує репутацію Сінгапуру як надійного фінансового центру в Азії та світі.

Урбаністика, якість життя та соціальна політика: як Сінгапур створює комфортне середовище

У Сінгапурі урбаністичне планування завжди було ключовим елементом державної стратегії розвитку, що робить місто‑державу не лише економічно потужною, а й одним із найбільш комфортних місць для життя в Азії. Попри високі темпи урбанізації і щільність населення — Сінгапур є однією з країн із найвищою густотою людей на квадратний кілометр — уряд активно інтегрує зелені зони у міську тканину, роблячи акцент на поєднанні архітектури, парків і громадських просторів для підвищення якості життя. Сучасний девіз «місто в саду» відображає прагнення влади зберегти баланс між забудовою та природою: загальна паркові система сягає сотень кілометрів, а проєкти вертикальних і дачних садів підтримуються субсидіями, щоб зменшити тепловий ефект і створити більш здорове середовище для мешканців.

Одним із найвідоміших аспектів сінгапурської соціально‑урбаністичної політики є державне житло, котре забезпечує понад 80 % населення. Велика частина громадян живе у квартирах, побудованих через Housing & Development Board (HDB), що стало символом соціального контракту між державою і суспільством. Попри те, що ці квартири продаються на 99‑річну оренду, а не приватну власність у повному розумінні, вони відіграють важливу роль у стабільності соціальної структури, забезпечуючи населенню доступне житло та сприяючи змішаному, міжетнічному населенню в районах, що зменшує соціальну сегрегацію. Утім, останні роки свідчать про зростання цін на вторинному ринку такої нерухомості, що викликає обговорення серед політиків і громадськості щодо подальших кроків уряду щодо доступності житла.

Крім фізичної інфраструктури, Сінгапур приділяє значну увагу соціальній інфраструктурі, включно з освітою, охороною здоров’я та цифровими послугами для громадян. Система освіти тут відома своїм меритократичним підходом, де успішність і спроможність учнів оцінюються за здобуті знання, а доступ до якісної освіти відкритий незалежно від походження, що формує талановитий і конкурентоспроможний людський капітал. Національний університет Сінгапуру входить до топ‑10 світових університетів, що підсилює країну як центр науки і технологій у регіоні. Також уряд впроваджує цифрові ініціативи, спрямовані на спрощення взаємодії громадян із державними сервісами і бізнесом, зокрема через активне використання даних і технологій для підвищення ефективності обслуговування.

Чи може Україна взяти за приклад Сингапурську модель?

Сінгапур — один із найяскравіших прикладів швидкої трансформації економіки, який часто ставлять в приклад державам, що прагнуть стрибкоподібного розвитку. Як маленька острівна країна без власних природних ресурсів, Сінгапур із часу незалежності у 1965 році перетворився на розвинену ринкову економіку з дуже високим доходом на душу населення, яка увійшла до числа «східноазіатських тигрів» завдяки сприятливій інвестиційній політиці, стратегічному використанню географічних переваг та орієнтації на відкриті міжнародні ринки.

Однією з ключових причин, чому досвід Сінгапуру цікавить Україну, є політика залучення інвестицій і створення сприятливого бізнес‑середовища. Сінгапур відомий своєю прозорою правовою системою, відсутністю зайвих бюрократичних перепон для інвесторів, сприятливими податковими умовами та ефективним митним адмініструванням, що робить його привабливим регіоном для транснаціональних компаній. Трансформація країни супроводжувалася побудовою ефективних інституцій, правовою захищеністю інвестицій та чіткими правилами гри для бізнесу. Що є чітким сигналом для міжнародних капіталів і суттєво підсилює конкурентоспроможність на світових ринках.

Особливу увагу в українському контексті привертає успіх Сінгапуру в боротьбі з корупцією і забезпеченні верховенства права. За даними індексу сприйняття корупції Transparency International, Сінгапур посідає одне з найвищих місць у світі за рівнем відсутності корупції, значно випереджаючи більшість країн Азії. Це стало можливим завдяки створенню дієвих антикорупційних інститутів, суворому покаранню за порушення та високим стандартам прозорості в публічній службі. Для України, яка десятиліттями бореться з корупційними проявами на всіх рівнях, такий досвід може бути важливим орієнтиром для побудови ефективної антикорупційної структури та зміцнення правових інститутів.

Водночас важливо враховувати контекстні відмінності, які роблять пряме копіювання моделі Сінгапуру непростим завданням для України. Сінгапур — невелика острівна держава із населенням близько 5,6 млн людей і дуже високим рівнем контролю державних процесів, що дозволяє централізовано впроваджувати реформи без широкого спектру регіональних диспропорцій. Україна значно більша за територією, має різноманітні регіональні економіки та різну соціальну структуру, що створює складніші умови для впровадження масштабних і швидких реформ. Крім того, історія державних інститутів, політична культура та роль громадянського суспільства суттєво відрізняються, що потребує не просто запозичення окремих ідей, але й глибокої адаптації механізмів Сінгапуру до українських реалій.