Банкір спрогнозував, чого чекати від валютного ринку та депозитів у другому кварталі

403

08.04.26

0 Коментувати

Упродовж другого кварталу ситуація в банківському секторі України визначатиметься насамперед загальним станом економіки, обсягами міжнародної фінансової підтримки та подальшими кроками Національного банку, спрямованими на збереження стійкості гривні й рівноваги на валютному ринку, повідомляє Banker.ua з посиланням на заяву віцепрезидента Асоціації українських банків, голови правління Глобус Банку Сергія Мамедова.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

За оцінкою банкіра, найближчі місяці навряд чи будуть простими для фінансової системи. Окрім воєнних ризиків усередині країни, додатковий тиск створює й зовнішня ситуація, зокрема напруженість на Близькому Сході. Саме вона вже впливає на динаміку цін на енергоносії, що, своєю чергою, позначається і на внутрішньому українському ринку.

Передусім це стосується вартості пального, адже її підвищення автоматично збільшує витрати на логістику, виробництво та широкий спектр послуг. У підсумку це підживлює загальне зростання цін. Водночас, на думку Сергія Мамедова, завдяки рішенням НБУ у сфері монетарної політики інфляційний тиск можна буде частково стримати.

Інфляція та можливе рішення НБУ

Банкір звернув увагу, що від початку березня інфляційний тиск посилився насамперед через різке здорожчання пального. За його словами, бензин А-95 за цей період додав у ціні близько 14%, а дизельне пальне подорожчало більш ніж на 36%. На цьому тлі, як вважає експерт, у квітні Нацбанк може піти на підвищення облікової ставки до 16%.

Такий крок, за його оцінкою, має одразу кілька цілей: стримати подальше прискорення інфляції, знизити тиск на валютний ринок і не допустити занадто різкого послаблення гривні. Сергій Мамедов прогнозує, що за підсумками другого кварталу сукупний рівень інфляції може залишитися в межах 1,8–2%, а річний показник — утриматися на рівні 8–8,5%.

Він також нагадав, що у другому кварталі 2025 року споживчі ціни зростали більш відчутно: у квітні — на 0,7%, у травні — на 1,3%, а в червні — на 0,8%, тобто сумарно на 2,8%. Це, на його думку, дає підстави для стриманого оптимізму, хоча повністю виключати нові ризики не варто. При цьому навіть у разі часткової стабілізації міжнародної ситуації ціни на пальне навряд чи швидко підуть униз. Банкір вважає, що високий рівень геополітичної й економічної невизначеності ще певний час утримуватиме енергоносії на дорогому рівні.

Від чого залежатимуть депозити та кредити

Окрему увагу експерт приділив темі зовнішнього фінансування. За його словами, для української економіки критично важливим залишатиметься надходження міжнародної допомоги в обсягах, достатніх для покриття видатків воєнного бюджету. Він нагадав, що у держбюджеті-2026 потреба в такій підтримці оцінюється у 2,079 трлн грн, або приблизно $52 млрд.

Одним із ключових потенційних джерел ресурсів банкір назвав європейський кредит на 2026–2027 роки в обсязі 90 млрд євро. Водночас фактичне просування цього рішення, за його словами, залишається під питанням через блокування з боку Угорщини, а це створює додаткові ризики для бюджетного планування та загальної фінансової стабільності.

Що стосується депозитних і кредитних програм, то банки, як і раніше, орієнтуватимуться на рівень облікової ставки НБУ, яка фактично визначає вартість грошей на ринку. Водночас регулятор, імовірно, намагатиметься зберегти баланс між стимулюванням депозитів, які знижують тиск на валютний сегмент, і потребою не загальмувати кредитування реального сектору економіки.

У разі підвищення облікової ставки до 16% ставка за 3-місячними депозитними сертифікатами НБУ, за прогнозом Сергія Мамедова, може зрости до 19,5%. Саме цей індикатор стане одним із головних орієнтирів для депозитної політики банків. У результаті середні ставки за вкладами, залежно від строку розміщення коштів, можуть піднятися до 14,5–15,5%, а максимальні пропозиції знову перевищать 17% річних.

Читайте також: “Київстар” запустив Маркетплейс для бізнесу

На цьому тлі банкір радить українцям звернути увагу передусім на гривневі депозити строком на 6–9 місяців або на рік. Саме такі інструменти, за його словами, можуть не лише захистити заощадження від інфляції, а й забезпечити додатковий пасивний дохід. За попередніми оцінками експерта, гривневі вклади здатні не лише компенсувати інфляційні втрати, а й принести 3–4% реального пасивного прибутку.

Що буде з кредитуванням і курсом валют

У сфері кредитування, на думку Сергія Мамедова, комерційні банки насамперед намагатимуться зберегти нинішній рівень ставок. Водночас вони активніше розвиватимуть партнерські програми з виробниками та постачальниками обладнання й інших ключових засобів для ведення бізнесу. За його словами, сьогодні частка таких програм у структурі кредитування вже досягає 60–65% від загальної кількості виданих кредитів.

Перевага цих програм полягає в тому, що ставки за ними зазвичай на 1–2 відсоткові пункти нижчі за середньоринкові. Саме тому вони можуть і надалі залишатися одним із головних драйверів корпоративного кредитування. Щодо валютного ринку, банкір очікує, що в другому кварталі ситуація залишатиметься загалом контрольованою та без різких курсових потрясінь для населення. Ключову роль у цьому, як і раніше, відіграватиме режим керованої гнучкості, в межах якого Нацбанк зможе згладжувати дисбаланси між попитом і пропозицією валюти.

Для цього, за його словами, регулятор і надалі використовуватиме механізм валютних інтервенцій. Їхній обсяг, за прогнозом, може становити близько $3–3,5 млрд щомісяця. Водночас насичення ринку валютою залежатиме від рівня поточної інфляції, ризиків для курсової стабільності та достатності міжнародних резервів.

Сергій Мамедов допускає, що в період із квітня по червень гривня може послабитися на 3,2–4%. Основними причинами такого руху він називає нестійку ситуацію з цінами на енергоносії та похідні процеси в економіці. За його прогнозом, офіційний курс долара в другому кварталі перебуватиме в межах 44–45,5 грн, а євро — 51–52,5 грн.

Водночас експерт закликає громадян не піддаватися паніці та не скуповувати валюту поспіхом. Він наголошує, що дефіциту готівкової валюти на ринку немає, а гривневі депозити з огляду на дохідність можуть бути вагомою альтернативою валютним заощадженням. Крім того, купівля валюти на піку курсових коливань несе додаткові ризики: через різницю між курсом купівлі та продажу втрати можуть сягати до 5% від витраченого еквівалента.