Фінмоніторинг у сфері нерухомості: у Мінфіні пояснили, що насправді змінилося

670

03.04.26

0 Коментувати

Міністерство фінансів України прокоментувало застосування правил фінансового моніторингу під час операцій із нерухомістю на тлі обговорень про нібито нові обмеження для громадян та учасників ринку. Як зазначають у відомстві, йдеться не про запровадження нових норм, а про роз’яснення вже чинних вимог, повідомляє Banker.ua з посиланням на офіційну позицію Мінфіну.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

У міністерстві наголосили, що правила фінансового моніторингу у цій сфері працюють вже не перший рік відповідно до Закону № 361-IX. Зокрема, суб’єктами первинного фінансового моніторингу давно вважаються рієлтори та компанії, які супроводжують угоди купівлі-продажу нерухомості, а також операції оренди у випадках, коли щомісячна сума перевищує 400 тисяч гривень.

Окремо у Мінфіні звернули увагу, що поширена теза про обов’язкове інформування щодо всіх угод на суму понад 400 тисяч гривень не відповідає дійсності. Рієлтори, на відміну від банківських установ, не повинні звітувати про кожну таку операцію. Їхній обов’язок полягає у повідомленні Держфінмоніторингу лише про ті фінансові дії або спроби їх проведення, які мають ознаки підозрілості.

У відомстві також пояснили, що для роботи рієлторів передбачено ризик-орієнтований підхід. Це означає, що оцінка операцій здійснюється за визначеними критеріями ризику, а сама процедура фінансового моніторингу регламентується окремими положеннями для суб’єктів, діяльність яких контролює Мінфін.

Причиною актуального звернення до ринку у міністерстві назвали не появу нових правил, а технічні та організаційні зміни. Йдеться про оновлені з 2 лютого 2026 року механізми інформаційної взаємодії з Держфінмоніторингом через ІКС «Е-кабінет системи фінансового моніторингу», а також про необхідність перевірити, чи всі суб’єкти, на яких поширюється дія Закону № 361-IX, належним чином стали на облік.

Ще одне поширене твердження, яке спростували у Мінфіні, стосується так званого «потрійного контролю» під час угод із нерухомістю. У міністерстві підкреслили, що інформація про одночасний контроль угоди з боку нотаріуса, оцінювача та рієлтора подається некоректно. Зокрема, оцінювачі взагалі не належать до суб’єктів фінансового моніторингу згідно з чинним законодавством.

Читайте також: Visa та Ramp представили ШІ-агентів для спрощення корпоративних платежів

У Мінфіні запевняють, що державне регулювання у цій сфері спрямоване не на створення зайвого тиску на сумлінних учасників ринку. Головна мета — забезпечити прозорість фінансових операцій та виконання вимог законодавства щодо запобігання відмиванню доходів.

Для громадян це, за словами міністерства, не означає запровадження повного контролю над усіма операціями з нерухомістю. Водночас для рієлторів та профільних компаній це є нагадуванням про необхідність працювати у межах законодавчих вимог і належно виконувати правила фінансового моніторингу.