Вийшов законопроєкт про податок на надприбутки банків: чому більшість його осудили та як це вплине на клієнтів?

9 карток, 29 Травня 2024
1
Чув, що вийшов новий законопроєкт про введення податку на надприбутки банків. Про що там йдеться?

28 серпня Верховна Рада зареєструвала законопроєкт, за яким українські банки мають сплачувати 5% податку від обсягу чистого відсоткового доходу. Якщо закон ухвалять, то він набуде чинності з 1 січня 2024 року та триватиме до 2026 року включно.

2
А звідки у банків зараз надприбутки? Під час війни це можливо?

Ідея законопроєкту і виникла саме через те, що у банків з’явилися надприбутки внаслідок збільшення влітку минулого року облікової ставки НБУ до 25%. До того ж, за першу половину 2023 року процентні доходи банків сягнули 141 млрд грн, у тому числі за рахунок операцій з державними цінними паперами — 73,5 млрд грн.

Іншими словами, прибутки банків дійсно збільшилися, що спровокувало ідею введення такого податку. Також тут зіграли роль і депозитні ставки.

3
А до чого тут депозитні ставки?

Депозитні сертифікати були введені як інструмент для стримання інфляції та впливу на збереження макрофінансової стабільності. Річ у тім, що населення замість скуповування валюти, імпортних товарів, вкладало гроші у гривневі інструменти, зокрема депозити. В результаті, за перше півріччя 2023 року зростання обсягу строкових гривневих депозитів населення становило 23,3%.

4
І як це впливає на ситуацію?

Тепер банки всі вільні кошти вкладають у депозитні сертифікати, отримуючи від 20% гарантованого доходу, що паралізує всю іншу їхню фінансову активність: нащо кредитувати бізнес чи населення та ризикувати, коли можна отримувати надприбутки нічім не ризикуючи.

5
Чи вдала це ідея загалом – вводити зараз такий податок?

Ця ідея піддається великим сумнівам з боку багатьох гравців ринку. Мало того, що законопроєкт не зовсім відповідає ринковій економіці та підходу до економіки, так ще й ускладнює ситуацію банкам.

Тобто під час війни банки змусять платити податки ще з тих доходів, яких вони не отримали від клієнтів, які припинили обслуговувати кредити. Також виявляється, що й рахувати прибутки банків за обліковою ставкою — не зовсім справедливий підхід, адже є і ставка залучення коштів.

Окрім того, частина коштів банків узагалі розміщується в НБУ під 0%, і ця частина зростає.

6
Я є клієнтом кількох банків. Як це може вплинути на мене?

Якщо Верховна Рада таки підтримає цю ініціативу, це спричинить додаткове навантаження на клієнтів банків та зростання комісійних тарифів у банківській системі. Тобто користування банківськими послугами для пересічних українців здорожчає. Експерти і банкіри, знаючи всі проблеми зсередини, кажуть: система не така багата, вона також неабияк потерпає від реалій сьогодення.

7
А як відреагували на законопроєкт самі банки? Ви кажете, що є багато сумнівів…

Ініціатива Данила Гетманцева у багатьох виявила несхвалення. Деякі банкіри відверто осуджують таке рішення. Наприклад, співзасновник monobank Олег Гороховський вважає, що це призведе до здорожчання кредитів для населення на 5%, оскільки банки перекладуть додаткові витрати на клієнтів. Він додав, що країна, в якій не розвинене кредитування, може навіть не мріяти про приріст ВВП.

Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Україна, назвав це «податком на бездіяльність». Він вважає, що банки замість визнання ризиків та формування резервів під реальні збитки почали заробляти на ОВДП та депозитних сертифікатах. І тепер фінустанови сприймають як «жирних котів», яких можна оподаткувати побільше.

8
Ок, думка деяких експертів зрозуміла. І все ж, що не так із цим законопроєктом?

З одного боку, депозитні сертифікати стримують інфляцію, а з іншого, знижують економічну діяльність. У той час, коли росіяни вкладають державні кошти у виробництво дронів, розвиток ВПК та промисловість, у нас кладуть гроші на депозит. Навряд чи це прискорить нашу перемогу. Втім, у разі запровадження закону до бюджету за 2023 рік може надійти додаткових коштів до 10 млрд грн, які планують скерувати на оборону країни.

9
Добре, я зрозумів, що ситуація двояка, і треба глибше розбиратися. А чи є таке у розвинених країн?

Додаткове оподаткування банків є у деяких європейських країнах: в Іспанії, Італії, Угорщині, Чехії, Литві тощо. В Україні розглядають за приклад іспанський варіант, де спостерігається оподаткування всіх чистих процентних доходів, отриманих за рік, за відносно невеликою чи середньою ставкою. В Іспанії це 4,8%.

А от у Литві за ставкою 60% річних оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році і його середнім значенням за попередні чотири роки.


Усе найцікавіше за тиждень у нашому дайджесті: