Аграрний локомотив: яку роль відіграє сільське господарство у післявоєнному відновленні української економіки

Український агропромисловий комплекс – одна з найбільш уразливих та водночас найбільш стійких галузей української економіки. Втративши частину основного ресурсу виробництва через тимчасову окупацію та мінне забруднення, працюючи в умовах рекордного дефіциту робочої сили, блокованого експорту, а останнім часом будучи офіційно визнаною ціллю російських ракетних атак, аграрний бізнес вже в 2022 році продемонстрував результати діяльності, співставні з довоєнними. На другий рік повномасштабного вторгнення галузь наростила обіг та відновила тендітну рівновагу роботи у військових координатах – і це попри жахливі цифри просідання у деяких своїх секторах.

Після закінчення військових дій, на етапі реконструкції країни, АПК залишиться пріоритетним напрямом докладання зусиль із відновлення. Колосальна питома вага, яку протягом останніх 10 років займала ця галузь у ВВП країни (15%) та структурі експортної виручки (біля 40%), тільки зміцнилася під час війни. На тлі повільного відновлення інших галузей принаймні у середньостроковій перспективі сільське господарство залишиться одним із основних донорів бюджету, одним із найбільших роботодавців, а також джерелом надходження валютної виручки.

Що необхідно, щоб зберегти та наростити потенціал аграрної галузі, розбирався Banker.ua.

Віталій Кравченко, спеціально для Banker.ua

Матеріал підготовлений для десятого номеру журналу Banker.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Змінний статус-кво

До припинення активних бойових дій всі оцінки втрат будь-якої галузі є попередніми. Тим не менш, існує кілька проміжних оцінок збитків, завданих агропромисловому комплексу України, які акумулюються, зокрема, і для міжнародних інституцій з метою подальшого формування запиту на репарації.

На сьогодні поточна (але не остаточна) оцінка збитків АПК України через війну з рф перевищує $40 млрд. Ця цифра формується з прямих ($6,6 млрд) та непрямих ($34,25 млрд) збитків. До перших відносяться зруйновані об’єкти аграрної інфраструктури, загибле поголів’я, знищений вміст складів, техніка, а до других — зниження обсягів виробництва, падіння експортної виручки, витрати і недоотриманий прибуток.

Основна причина зниження обсягів виробництва — тимчасова окупація територій. Нагадаємо, що на піку у цьому статусі перебувало до 30% усіх сільгоспземель.

За даними дослідження Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН — ФАО, кожне четверте домогосподарство суттєво скоротило чи зупинило сільгоспвиробництво через війну. У прифронтових областях показник сягнув 38%.

З осені 2022 року, коли географія фронту була більш-менш визначена, представники АПК увійшли до нового виробничого циклу з урахуванням нових реалій, які крім загальних для всіх ризиків включають і кілька специфічно-аграрних факторів. Ці фактори визначають сьогоднішній формат роботи сільського господарства.

Нестача обігових коштів

Оскільки через початок повномасштабної війни був блокований експорт, внутрішній ринок скоротився через відток населення та тимчасову окупацію, то помітно впав кешфлоу, і у всіх компаній виникли складнощі з ліквідністю для обслуговування боргу. Зовнішній кредитний ринок, незважаючи на гучні запевнення міжнародних фінінституцій у підтримці України, був і залишається фактично закритим. Власне, чи не єдині, хто був готовий кредитувати вітчизняний бізнес, виявилися банки.

За даними Мінагрополітики, за 2022 рік найбільший обсяг кредитів отримали аграрії Київської (15,5 млрд грн), Вінницької (10,2 млрд грн), Кіровоградської (8,6 млрд грн), Дніпропетровської (6,8 млрд грн) та Одеської (6 млрд грн) областей.

У 2023 році загальний обсяг виданих кредитів на аграрному ринку співставний з обсягами видачі в минулому. Це означає, що попит на кредитні обігові кошти зберігся: станом на середину літа 7,3 тис. українських агропідприємств отримали майже 37 млрд грн банківських кредитів на розвиток господарств, у тому числі 5,8 тис. господарств отримали 21,8 млрд грн в рамках держпрограми «Доступні кредити 5-7-9%».

«Аграрна сфера залежить від сезону, що відображається й у динаміці темпів кредитування. Так, найбільший обсяг кредитів був виданий у другому кварталі — 56% загальної суми фінансування, що станом на кінець серпня становить 8,474 млрд грн для більш ніж 3000 підприємців. Темпи і обсяги кредитування в першому і третьому кварталах приблизно схожі», — констатує Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес.

За її словами, цього року лідерами за обсягами фінансування є Хмельницьке, Кіровоградське, Тернопільське та Вінницьке обласні управління Ощадбанку. Переважну більшість кредитів видано за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» — 95%. Середня сума виданого кредиту становить 1,8 млн грн для мікробізнесу, 6,7 млн грн для малого бізнесу та 12 млн для середнього бізнесу.

Зараз Ощад фокусується на програмах, спрямованих на відновлення діяльності підприємців на деокупованих територіях, а також тих, хто працює близько до лінії бойових дій. Банк пропонує спеціальну програму для релокації підприємств, а також більш лояльно ставиться до застави й оцінки фінансового стану підприємств, постраждалих від бойових дій.

Загальна сума укладених Ощадбанком договорів на кредитування корпоративного аграрного сектору з початку 2023 року і станом на кінець серпня становить 3,84 млрд грн.

«Агропромисловий комплекс та земельні ресурси України отримали прямі збитки на суму більше $8,7 млрд (за оцінками KSE). Галузь є пріоритетною для відновлення експортного потенціалу країни, і ми очікуємо подальшого зростання активності підприємств аграрного сектору в залученні банківського фінансування. Особливо, якщо державну програму «Доступні кредити 5-7-9%» буде додатково модифіковано під потреби і особливості поточного стану таких підприємств», — говорить Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес.

Загалом банки активно підтримують цільові програми, підлаштовані під цикл агровиробництва. Наприклад, кредитна лінія «Агросезон» від ПриватБанку з можливістю залучення від 1 млн грн під 9% річних за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» із частковим забезпеченням державною гарантією.

ТАСКОМБАНК кредитує за двома держпрограмами підтримки АПК. Перша програма передбачає часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва (25% вартості техніки без ПДВ). А друга — це фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів завдяки частковій компенсації відсоткової ставки у банку.

Агропросперіс Банк, який спеціалізується саме на фінансуванні агросектору, має безліч видів кредитування аграріїв. Це, в першу чергу, державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» та аграрні розписки, а також кредити на основну діяльність та інвестпроєкти, партнерські програми на купівлю нової або вживаної с/г техніки та виробничих матеріалів, кредити на поповнення обігових коштів та авалювання векселів.

У ПУМБ є послуга «Генеральний кредитний ліміт для аграріїв», який передбачає один генеральний договір на всі типи кредитування із максимальною сумою до 50 млн грн на строк до 60 місяців.

Дефіцит робочої сили та мінне забруднення

Ці дві проблеми об’єднані в одну, бо мають подібне рішення — впровадження технологій в аграрний сектор. Йдеться як про закупівлю або оренду дорогої техніки для розмінування, так і про використання IT-рішень, які можуть частково компенсувати дефіцит кадрів. Цей дефіцит на початок осені поточного року є рекордним і викликаний мобілізацією, відтоком населення за кордон та складністю процесу бронювання від мобілізації.

Довести необхідність і безальтернативність співробітника дуже складно, оскільки військкомати (і їх можна зрозуміти) виходять з логіки «тракторист — це готовий танкіст». У той же час, в разі мобілізації замінити такого співробітника непросто. Також ситуація ускладнюється тим, що фахівці не взаємозамінні, тобто оператор комбайна John Deere не може  автоматично керувати технікою іншого виробника.

Механізатори — найдефіцитніша спеціальність, проте навіть з різноробочими ситуація не краща, і їх теж доводиться за можливістю замінювати автоматизованими процесами. «Технічне переоснащення», під яким найчастіше мається на увазі купівля дронів для внесення ЗЗР та добрив — один з найпопулярніших запитів від аграрного бізнесу на фінансування.

Блокада морського експорту і стимуляція внутрішньої переробки 

Наприкінці липня 2022 року було укладено угоду між Туреччиною, ООН та Україною та окремо — між ООН та росією, в рамках якої було організовано так званий «зерновий коридор» із портів Великої Одеси. Він передбачав навігацію з України з обов’язковим оглядом суден на Босфорі, щоб унеможливити наявність військових вантажів. Цей формат морської торгівлі проіснував рік, і за цей час через «зерновий коридор» було вивезено понад 33 млн т сільгосппродукції до 45 країн світу. Це дозволило розвантажити внутрішній ринок України від надлишку зерна минулого врожаю та залучити гроші в галузь.

У липні 2023 року рф в односторонньому порядку вийшла із Зернової угоди і, створивши військову загрозу судноплавству, фактично знову заблокувала морський експорт зерна з України. Бурак Пехліван, голова правління Міжнародної асоціації турецьких і українських бізнесменів, висловив думку, що згодом зернова угода може відновити свою роботу. Принаймні серйозних альтернатив цій угоді він не бачить. Однак на поточному етапі навіть орієнтовні дати та умови поновлення «зернового коридору» не визначені, і вирішення цієї проблеми лежить за межами України.

Вразливість та вузьке «горло» експорту, завантажені потужності зі зберігання агропродукції підсвітили  ризики орієнтації на зовнішні ринки сировини та змусили бізнес вчергове задуматись про розвиток внутрішньої переробки.

Як заявив виконавчий директор урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest Сергій Цівкач, є нагальна потреба розвитку агропереробного сектору, який сприятиме відновленню економіки та диверсифікації ланцюгів постачання товарів з високою доданою вартістю.

Завдання це надскладне: 80% усього довоєнного агроекспорту складала сільгоспсировина. За експертними оцінками, переробка 30-50% цих обсягів забезпечить щорічний приріст валютного виторгу на $30 млрд та додаткове зростання ВВП приблизно на 5%.

У більшості агрокомпаній фінансові можливості та власні обігові кошти лімітовані під операційні потреби, і це не залишає резервів для дорогих програм розвитку. Банки пропонують клієнтам переважно короткострокові кредитні лінії, найчастіше в рамках  програми «5-7-9%». Іноземні інвестори поки що не готові вкладати гроші, оскільки практичних рішень страхування військових ризиків на сьогодні немає.

Крім того, якщо довоєнна середня окупність проєктів переробки становила 5-7 років, зараз цей термін навіть не прогнозується.

З напрямів переробки, які вже активно розвиваються, можна виділити переробку на біоетанол — це пов’язано з порушеною логістикою, затоваренням та низькими цінами на агросировину на внутрішньому ринку. Однак поки що більшість проєктів у цій сфері — це інвестиції у створення нових або модернізацію існуючих виробничих ліній окремих підприємств.

Все має змінити початок активних перемовин щодо вступу України в ЄС і розуміння архітектури доступу на європейський ринок.

«Найближчі рік-два буде предметна дискусія щодо деталей взаємодії з Євросоюзом. І це стане більшим стимулом для агропереробки. Адже відкривається (і вже відкритий) величезний сусідній ринок, дуже платоспроможний, із гарними технологіями, з цивілізованими правилами», — вважає міністр агрополітики та продовольства України Микола Сольський.

За даними НБУ, обсяг кредитної заборгованості клієнтів аграрної галузі у другому кварталі 2023 року скоротився на 8% порівняно з першим кварталом, і зберігається на приблизно такому ж рівні у третьому.

Банки, які підтримають бізнес вже на поточному етапі, опиняться серед бенефіціарів неминучої інтеграції України до ЄС.

Що викликає інтерес фінсектору до агробізнесу?

Гарантією стабільного інтересу фінансового сектору щодо підтримки агробізнесу є вже згадана значущість сільського господарства для національної економіки та наявність у цьому секторі великої кількості гравців, які планують відновити програми розвитку і, відповідно, мають запит на залучення фінансових ресурсів.

Поствоєнний час буде відзначений приходом нових гравців у галузь, що неминуче запустить процеси посилення українського бізнесу.

«Незважаючи на всі виклики та труднощі, третина компаній Асоціації реалізували з лютого 2022 року або мають у планах нові великі інвестиційні проєкти в Україні. Серед таких проєктів, наприклад, відкриття нових заводів або розширення наявних потужностей, будівництво складських та виробничих приміщень, ферм, реєстрація нових препаратів, розширення земельного банку», — йдеться у Білій книзі, презентованій Європейською Бізнес Асоціацією (EBA).

Про плани інвестувати в український АПК заявили представники різних країн і поза ЄС, а відкриття ринку землі для юридичних осіб з 1 січня 2024 року стимулює цей інтерес.

«Ми вітаємо процес відкриття ринку землі в Україні. І сподіваємося, що згодом іноземцям дозволять купувати великі земельні ділянки. Це прискорить приплив турецьких інвестицій в українську сільгоспгалузь і, гадаю, що агробізнес стане в майбутньому одним із основних капіталовкладень турок», — запевняє Бурак Пехліван.

Також важливо, що інтерес до сільськогосподарських активів, які генерують стабільний прибуток на нестабільному ринку — це загальносвітовий тренд, і це робить їх привабливою інвестицією на міжнародному рівні.

Зростання світового населення стимулює стабільний попит на агропродукцію, а також його підживлюють процеси перетворення частини сільськогосподарських угідь на міську та житлову забудову. Обидва ці фактори характерні і для України, тож сільськогосподарське кредитування однозначно є перспективним майбутнім для банків.