Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
Від картки до платформи: куди рухається банківська інфраструктура в Україні
Матеріал підготовлений у партнерстві з PayForce
За останній рік українські банки помітно прискорили оновлення своєї платіжної інфраструктури. Колись головною опорою був картковий процесинг — він відповідав за авторизацію платежів і роботу банкоматів та POS-терміналів. Тепер же все більше транзакцій проходить онлайн: через мобільні гаманці, миттєві перекази між рахунками та оплату в застосунках.
Серед банків вже помітно прагнення знайти рішення, які дозволять об’єднати всі ці види платежів в одному середовищі. Ті, хто затримується з модернізацією, ризикують втратити темп на ринку, де швидкість і інтеграція стають вирішальними.
Чому банки переходять від процесингу до платіжних платформ?
Довгий час картковий процесинг був невидимою основою банківських платежів. Він забезпечував авторизацію операцій, роботу банкоматів і POS-терміналів, а також онлайн-еквайринг. Та останні роки показали, що цього вже замало. Сьогодні люди все частіше розраховуються через мобільні гаманці, миттєві перекази між рахунками або прямо в додатках. На маркетплейсах і в цифрових сервісах з’являються інтегровані платежі. Класична модель процесингу просто не справляється з таким обсягом і різноманіттям транзакцій.
Цифри підтверджують цю тенденцію. За даними Національного банку України, у 2025 році українці здійснили близько 9,5 мільярда операцій з платіжними картками на суму понад 7 трильйонів гривень. При цьому більше 95% транзакцій були безготівковими, а найдинамічніше ростуть онлайн-платежі та P2P-перекази через мобільні сервіси. Відтак картка дедалі частіше служить лише ключем до рахунку, а платіж проходить через різні цифрові канали.

Для банків це означає: працювати потрібно не з окремими транзакціями, а з цілою екосистемою платежів. Класичні процесингові системи, які обслуговують тільки карткові операції, вже не відповідають вимогам часу. На їхнє місце приходять платіжні платформи, що об’єднують обробку платежів, API-інтеграції, управління ризиками та аналітику в єдиній системі.
Модульна архітектура таких платформ дає змогу банкам швидко запускати нові продукти. Це важливо, коли потрібно інтегрувати цифровий еквайринг, миттєві перекази або платежі сторонніх сервісів без масштабної перебудови всього процесингу. Особливо актуально це на тлі розвитку фінтеху та росту кількості інтеграцій з маркетплейсами, бухгалтерськими сервісами та підписними платформами.
Сьогодні сучасний банк усе більше нагадує не просто обробника карткових платежів, а центр управління повноцінною платіжною інфраструктурою. Він одночасно обслуговує різні типи транзакцій, керує цифровими каналами та інтегрується з фінансовими і нефінансовими сервісами. Саме ця еволюція визначає сучасну логіку розвитку банківської інфраструктури і робить її гнучкою та готовою до цифрових потреб клієнтів.
Що банки модернізують у першу чергу?
У більшості банків оновлення платіжної інфраструктури проходить поетапно, і пріоритети визначаються не стільки модою, скільки потребами клієнтів і ринку. На першому місці завжди стоїть модернізація транзакційного ядра — систем, які обробляють платежі в режимі реального часу. Це критично для підтримки миттєвих переказів, високих навантажень у цифровому каналі та безперебійної роботи онлайн-еквайрингу. За даними Національного банку України, у 2025 році понад 95% транзакцій відбувалися безготівково, і саме ядро визначає, наскільки швидко та безпечно банк може обробити такі обсяги.

Наступним пріоритетом стають цифрові канали: мобільні застосунки та онлайн-банкінг тепер виконують роль основного клієнтського інтерфейсу. Більшість платежів, включно з P2P-переказами, оплатою товарів у маркетплейсах та регулярними комунальними платежами, проходить через ці платформи. Інвестиції в UX, інтеграцію з фінтех-сервісами та стабільність роботи цих каналів безпосередньо впливають на задоволеність клієнтів і частоту повторних транзакцій.
Третій напрямок модернізації — токенізація та безконтактні платежі. За даними Нацбанку, на кінець 2025 року в Україні було 18,6 млн токенізованих карток, а близько 60% активних карток підтримували безконтактну оплату. Це дозволяє банкам забезпечувати безпечні та швидкі платежі як у фізичних торгових точках, так і в мобільних застосунках, одночасно знижуючи ризик шахрайства.
Не менш важливим є розвиток відкритих API. Банки активно готуються до нової моделі фінансової інфраструктури, де сторонні сервіси зможуть підключатися до їхніх систем, ініціювати платежі, аналізувати транзакції та пропонувати фінансові продукти своїм користувачам. Це фундамент для регульованого open banking та інтеграцій із маркетплейсами, SaaS-платформами й бухгалтерськими сервісами, які стають важливими каналами обслуговування для малого й середнього бізнесу.

У результаті модернізація банківських систем сьогодні — це не просто технічне оновлення. Це стратегічний перехід до гнучкої, безпечної та масштабованої платіжної інфраструктури, яка дозволяє швидко запускати нові продукти і підтримувати сучасні цифрові сервіси, відповідні очікуванням клієнтів.
Як платіжні платформи змінюють конкуренцію на ринку?
Перехід до платформної архітектури змінює саму економіку банківського бізнесу. Раніше банк конкурував насамперед продуктами: картками, кредитами або депозитами. Сьогодні конкуренція дедалі більше відбувається на рівні інфраструктури.
У цьому сегменті важливу роль відіграють компанії, що розробляють готові фінтех-модулі для банківської інфраструктури. Наприклад, PayForce закриває повний цикл в одному контракті: розробляє цифровий банк, забезпечує підтримку та надає транзакційні сервіси. Має сертифікацію від Visa і Mastercard, інтегрує токенізацію для Apple Pay, Google Pay, Garmin Pay, Swatch Pay тощо, внесені до реєстру НБУ платіжної інфраструктури як технологічний оператор платіжних послуг, що дозволяє здійснювати Р2Р-перекази з використанням платформи власної розробки. Банку не потрібно координувати кількох підрядників, він отримує «все в одних руках».

Чому платіжна інфраструктура стає ключовим активом банків?
Чому платіжна інфраструктура стає ключовим активом банків Еволюція банківської інфраструктури від процесингу до платформ — це не просто технологічне оновлення. Йдеться про зміну ролі банку в економіці. У майбутній фінансовій екосистемі банки дедалі рідше виступатимуть лише постачальниками рахунків і карток. Натомість вони ставатимуть операторами платіжних платформ, на яких будуються фінансові сервіси для бізнесу, маркетплейсів і фінтех-компаній. Той банк, який володіє сучасною платіжною інфраструктурою, отримує контроль над транзакційним потоком — а разом із ним і нові джерела доходу: комісії, API-доступ, embedded-фінанси та партнерські сервіси. Саме тому модернізація платіжних систем сьогодні є одним із головних інвестиційних напрямів для банків у всьому світі. І в найближчі роки саме платіжні платформи — а не класичний процесинг — визначатимуть, хто стане технологічним лідером фінансового сектору.
