Цифрове майбутнє чи забаганка НБУ: чи потрібна українцям е-гривня і коли її чекати

Останніми роками у світі спостерігається стрімкий розвиток сфери цифрових валют. У цьому контексті багато центробанків досліджують можливість випуску ними власної цифрової валюти (CBDC) та варіантів її використання.

Національний банк України не відстає від закордонних центробанків й працює над створенням власної цифрової форми гривні – е-гривні, яка покликана виконувати всі функції грошей та доповнювати в цьому готівкову та безготівкову форму гривні.

Banker.ua розбирався, на якому етапі розробки та впровадження перебуває е-гривня, чому вона важлива для економіки, і чи справді є шанс запустити е-гривню в Україні.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Специфіка е-гривні

За задумом НБУ, використання е-гривні має бути зручним та доступним для всіх верств населення, юридичних осіб, державних органів, банків та небанківських надавачів платіжних послуг. Серед її переваг – захищеність (погашення і розрахунки гарантуються Нацбанком), миттєвість, безпечність, прозорість. Ключове призначення е-гривні полягає в ефективному виконанні всіх функції грошей, а обмінюватиметься вона на готівкові або безготівкові кошти у співвідношенні 1:1.

Зазначається, що впровадження е-гривні сприятиме еволюції платіжної інфраструктури України, цифровізації економіки й подальшому поширенню безготівкових розрахунків. Крім цього, вона допоможе зростанню рівня прозорості розрахунків й підвищенню довіри до національної валюти загалом

У Нацбанку впевнені, що е-гривня позитивно вплине на забезпечення економічної безпеки держави, посилить монетарний суверенітет держави та спроможність регулятора підтримувати цінову й фінансову стабільність як запоруку стійкого економічного зростання.

На думку деяких експертів, впровадження електронної гривні передбачає зміцнення національної валюти. Тим паче Україна надає інструменти для того, щоб населення переходило на електронні гроші. Більшість людей переходить на безготівкові розрахунки. Раніше 90% розрахунків були готівковими, то важко було прослідкувати циркуляцію грошей.

Перші спроби України у запровадженні е-гривні

НБУ досліджував можливості запровадження цифрової валюти з 2016 року. Було здійснено аналіз міжнародного досвіду, вивчалися правові аспекти, макроекономічний ефект і проєктування оптимальної бізнес-моделі.

У 2018 році Нацбанк провів закритий пілотний проєкт на платформі блокчейн з тестування можливості використання е-гривні для проведення розрахунків. Тоді було випущено 5443 е-гривні (в еквіваленті 5 443 грн), якими користувалися лише працівники регулятора.

В межах пілотного проєкту було здійснено 208 операцій переказу між е-гаманцями, 82 операції поповнення цих гаманців, 42 операції обміну е-гривень на безготівкові гроші, 40 операцій переказів для потреб бійців, які воювали на Донбасі, та 19 операцій поповнення мобільного рахунку.

Протестована в пілотному проєкті “приватна” версія блокчейн-протоколу функціонувала штатно і після виконання деяких доопрацювань могла б використовуватися для забезпечення функціонування локальних систем електронних грошей (банківського рівня).

За твердженням Нацбанку, е-гривня може стати інструментом для здійснення миттєвих роздрібних платежів фізичними особами, а також альтернативою наявним засобам та інструментам роздрібних платежів – готівці, платіжним дорученням, платіжним карткам та електронним грошам.

Враховуючи, що пілотний проєкт мав обмежений перелік операцій та коло користувачів, а також невелику кількість та обсяги здійснених транзакцій, він не дав можливості у повному обсязі оцінити привабливість та потенційний рівень залученості населення України до такого інструменту. Таким чином, важко прогнозувати, яка кількість громадян України стане користувачами е-гривні у разі прийняття рішення про її впровадження в національному масштабі.

Після проведення пілотного проєкту стало зрозуміло, що впровадження е-гривні потребуватиме законодавчого врегулювання. Саме тому у 2021 році було ухвалено Закон “Про платіжні послуги” (введений в дію 1 серпня 2022 року), який запровадив рамкове регулювання цифрової валюти центрального банку та ввів до українського законодавства поняття “цифрові гроші Національного банку України” як електронну форму грошової одиниці країни, емітентом якої є НБУ.

Наприкінці 2022 року НБУ презентував проєкт концепції цифрової гривні. Під час створення проєкту концепції е-гривні регулятор враховував результати опитування експертів фінансового ринку щодо попиту на е-гривню (проводилося Національним банком у 2021 році), світовий досвід розробки цифрових валют центральних банків та власні дослідження.

У проєкті концепції вказали, що НБУ розглядає та опрацьовує декілька можливих варіантів використання е-гривні, від яких залежатимуть її дизайн та основні характеристики.

По-перше, е-гривня може використовуватись для роздрібних безготівкових платежів із можливим функціоналом “програмованих” грошей. Тобто для здійснення цільових соціальних виплат, зниження державних видатків на адміністрування та контроль цільового використання коштів, а також використання технології смартконтрактів для програмування різноманітної логіки розрахунків залежно від настання тих чи інших обставин та фактів.

По-друге, е-гривня можна використовувати у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів (наприклад, для обміну, забезпечення випуску та інших операцій з віртуальними активами). Цифрова гривня може стати одним із ключових елементів якісного розвитку інфраструктури для ринку віртуальних активів в Україні.

Також е-гривня може використовуватись для забезпечення можливості здійснення транскордонних платежів, щоб здійснювати платежі швидше, дешевше та прозоріше.

Коли е-гривня з’явиться в Україні

У лютому 2023 року в Мінцифри оголосили про плани на запуск проєкту в 2024 році на основі технології Stellar. А вже в лютому поточного року стало відомо, що Національний банк України готується провести другий експеримент із використання цифрової гривні до кінця цього року. В ньому зможуть взяти участь українці, які обслуговуються в банках, що долучилися до пілотного проєкту.

Директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Андрій Поддєрьогін зазначив, що пілотний проєкт планують робити відкритим. Банківські та небанківські установи будуть агентами центрального банку по розповсюдженню грошей, обміну і надання можливості користувачам ними розпоряджатись з використанням мобільних застосунків.

НБУ розіслав банкам запрошення для участі у пілотному проєкті. Надалі ті банки, які підтвердять свою участь, будуть запрошувати до участі своїх клієнтів.

Обсяг емісії е-гривні в Нацбанку оголосять після того, як зрозуміють, скільки банків та їхніх клієнтів реально забажають взяти участь у тестуванні е-гривні. Розпочати другий пілотний проєкт з використання е-гривні НБУ планує у другій половині 2024 року. Орієнтовно, він триватиме близько пів року.

У межах експерименту всі охочі протестувати е-гривню зможуть обміняти на неї свої готівкові та безготівкові гроші.

Андрій Поддєрьогін додав, що мета другого експерименту із використання цифрових грошей полягає в тому, щоб виявити, чи є попит на таку форму грошей серед населення і чи взагалі існує необхідність у її запровадженні. В межах експерименту планують протестувати можливість розраховуватися цифровими грошима у режимі офлайн. Крім цього, НБУ планує передбачити технічну можливість програмування е-гривні.