Крипта по‑українськи: що чекає інвесторів та бізнес

Криптовалюти та цифрові активи вже не є нішевим явищем в Україні — за даними глобального звіту Chainalysis, країна входить до топ‑10 світу за рівнем їх використання і займає провідні позиції в Європі за адаптацією стейблкоїнів. Зростання ринку стимулюють як світові тренди, так і внутрішні економічні виклики, включно з війною та пошуком нових форм заощаджень і бізнес-можливостей.

Стрімкий розвиток ринку змусив законодавців і фінансові регулятори підійти до питання регулювання більш системно. На даний момент операції з криптовалютами дозволені, але здійснюються у правовій невизначеності: цивільне та комерційне право застосовується фрагментарно, а ліцензування постачальників послуг крипто ще не запроваджено.

Попри це, український ринок активно розвивається, і інвестори шукають законні способи участі у ньому. Така ситуація підкреслює необхідність створення стабільної правової бази для криптоактивів, яка б забезпечувала прозорість, контроль та захист учасників ринку.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Позиція НБУ щодо криптоактивів

Національний банк України (НБУ) послідовно відстоює позицію, що криптоактиви можуть бути легалізовані як інвестиційні інструменти або майно, але не можуть стати законним платіжним засобом. Голова НБУ Андрій Пишний наголошує, що це «червона лінія», яку регулятор не має наміру перетинати, оскільки використання криптовалют для платежів загрожує монетарній стабільності.

НБУ також звертає увагу на ризики включення криптоактивів до резервів банку або використання їх для розрахунків. Криптовалюти не є грошима у правовому сенсі, не мають прив’язки до національної валюти і не відповідають критеріям платіжного інструменту. Тому їхня роль обмежується функціями майна та інвестицій із правовими гарантіями щодо власності.

Крім того, НБУ підкреслює важливість ефективного фінансового моніторингу. Легалізація віртуальних активів повинна передбачати механізми контролю за потоками коштів, запобігання тіньовому обігу та відмиванню грошей, що забезпечить безпеку національної фінансової системи.

Закон «Про віртуальні активи» та його обмеження

Закон «Про віртуальні активи» став першим масштабним кроком у формальному врегулюванні крипторинку. Він набрав чинності формально у 2022 році, проте повноцінно не застосовується через відсутність змін до Податкового кодексу, необхідних для оподаткування операцій із криптоактивами.

Документ визнає криптовалюти як майно, встановлює правовий режим та захист у судах, визначає правила обігу та умови виникнення права власності. Проте він не дозволяє використовувати криптоактиви як платіжний засіб, що відрізняє їх від електронних грошей із чітким регуляторним режимом.

Закон також регулює діяльність постачальників послуг: обмін, зберігання, переказ та адміністрування активів можливі лише після отримання державного дозволу та відповідності суворим вимогам щодо капіталу, репутації власників і відсутності зв’язків з країнами-агресорами. Це робить ринок безпечнішим, але створює бар’єри для швидкого запуску легального бізнесу.

Проєкт закону № 10225‑д: нові правила ринку

У вересні 2025 року Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт № 10225‑д, який має суттєво оновити рамки регулювання цифрових активів і нарешті надати ринку криптовалют чіткі правові правила, що до цього часу були радше декларативними, ніж прикладними. За документ проголосували 246 народних депутатів. Це рішення медійно було представлено як перший крок до легалізації ринку віртуальних активів та створення сучасного правового поля для його розвитку в Україні. Він закріплює сучасну термінологію, визнає різні категорії цифрових активів (зокрема токени, прив’язані до валют чи майна, та інші типи) і підпорядковує їх єдиній системі регулювання замість розрізнених норм у цивільному та податковому законодавстві.

Проєкт № 10225‑д передбачає обов’язкову авторизацію та звітність для постачальників послуг у сфері віртуальних активів, що має створити прозорі умови для провайдерів, які працюють із обміном, зберіганням, торгівлею та адмініструванням цифрових активів. Система ліцензування, яку пропонує законопроєкт, передбачає обов’язкову ідентифікацію користувачів і створення реєстру постачальників, що дозволить не лише захистити права споживачів, а й запобігати відмиванню коштів та фінансуванню тероризму — довготривалі проблеми, пов’язані з анонімними криптографічними операціями.

Окрему увагу законопроєкт приділяє новій податковій моделі для операцій з цифровими активами, що має закласти основу для справедливого оподаткування доходів від криптовалютних операцій. Зміни до Податкового кодексу пропонують розмежовувати доходи від таких операцій, давати можливість враховувати збитки, а також встановлювати окремі ставки для фізичних осіб, що реалізують прибутки від криптоактивів. Це дозволить впровадити прозору систему сплати податків, уникнути «тіні» і потенційно значно збільшити податкові надходження до державного бюджету.

Політичні та регуляторні суперечки

Навколо законопроєкту № 10225‑д тривають інтенсивні політичні та регуляторні суперечки, що значно впливають на хід його доопрацювання та перспективи ухвалення в Україні. Одним із ключових питань дискусії є розподіл повноважень між різними державними органами, які претендують на роль головного регулятора ринку цифрових активів. Президент України, повернувши документ до парламенту для доопрацювання, запропонував ширше залучення кількох відомств — Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), Національного банку України (НБУ) та Міністерства цифрової трансформації (Мінцифри), — що мало б забезпечити більш комплексний нагляд та інтеграцію інноваційних підходів у регулювання криптовалют. Це стало реакцією на критику, що один регулятор не зможе ефективно охопити весь спектр питань, що стосуються як фінансового ринку, так і цифрових технологій

Однак точка зору регуляторів суттєво відрізняється. Нацкомісія та НБУ висловили застереження щодо ролі Мінцифри, вказуючи, що Міністерство цифрової трансформації, незважаючи на експертизу в цифрових технологіях, не має достатніх повноважень і досвіду для регулювання фінансових ринків, які включають складні аспекти захисту прав інвесторів, нагляду за фінансовими ризиками та відповідності міжнародним стандартам. У НБУ вважають, що роль Мінцифри повинна бути переважно координаційною, стимулювальною та технічною, тоді як монетарні та наглядові функції мають залишатися за регуляторами фінансового сектору, такими як НБУ та НКЦПФР. Такий поділ повноважень, на думку НБУ, дозволить уникнути розмивання відповідальності й забезпечить ефективний нагляд за ринком, без надмірного адміністративного навантаження на інноваційні проєкти.

Крім того, суперечки посилює наявність різних підходів у самих проєктах законів: у попередні роки були представлені навіть два конкурентні законопроєкти (№ 10225 та № 10225‑1), ініційовані різними групами законодавців та профільними органами — НКЦПФР та Мінцифри відповідно — що свідчить про глибоку несумісність баченн щодо того, як саме і ким має регулюватися крипторинок в Україні. Такий стан речей викликає побоювання, що без чіткого розподілу функцій та відповідальності правила гри можуть стати надмірно складними або суперечливими для учасників ринку. Особливо для малого та середнього бізнесу, який уже зараз працює в умовах невизначеності.

Орієнтація на європейські стандарти

Проєкт № 10225‑д формувався з огляду на стандарти MiCA (Markets in Crypto‑Assets) ЄС, які встановлюють уніфіковану правову рамку для криптоактивів у країнах союзу. Ці правила передбачають ліцензування постачальників послуг, захист інвесторів, боротьбу з відмиванням коштів і мінімальні організаційні вимоги для операторів ринку.

Українські законодавці орієнтувалися на принципи MiCA, зокрема чіткі категорії активів, прозорі правила для провайдерів та вимоги до ідентифікації клієнтів. Це синхронізує український ринок із світовими практиками та робить його привабливим для іноземних інвесторів і фінтех-компаній.

Орієнтація на європейські стандарти важлива для міжнародної інтеграції фінансового сектору України та поступової гармонізації з очікуваннями ЄС щодо прозорості ринку, AML/KYC та захисту інвесторів. Поки що законопроєкт закладає базові рамки, а деталі співпраці з європейськими регуляторами залишаються предметом подальшого розвитку законодавства.