Вибір за вами: екотовари – дорогий каприз чи вигідна інвестиція?

Останніми роками екологічна свідомість перетворилася з нішевого інтересу активістів на ключовий елемент бізнес-стратегій та фінансових рішень. Компанії переглядають виробничі процеси, скорочують викиди та впроваджують принципи сталого розвитку, а клієнти все частіше обирають товари з маркуванням «еко». Водночас ключове питання залишається відкритим: чи доступні ці рішення для масового ринку? Адже популярність екологічного способу життя супроводжується міфами про його високу вартість. Органічні продукти, електромобілі, енергоефективні технології – чи справді на цьому роблять великий бізнес, через що ці товари є привілеєм заможних?

Banker.ua розбирався, чи можуть екологічні звички не лише зменшувати шкоду довкіллю, а й заощаджувати гроші, а також проаналізував реальні витрати та вигоди від екологічного вибору, спираючись на цифри, тренди та поведінку українських споживачів.

Тетяна Фоменко, спеціально для Banker.ua

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Екологічна свідомість як необхідний тренд

Світовий бізнес активно інтегрує екологічні стандарти у свою діяльність, і Україна не є винятком. Дотримання принципів сталого розвитку більше не є іміджевим ходом, а стає умовою виживання на ринку. Компанії змушені змінювати свої підходи під тиском нових екологічних вимог, споживчих очікувань і міжнародних торговельних правил.

Українські підприємства, що планують вихід на міжнародні ринки, вже стикаються з жорсткими вимогами ЄС щодо викидів CO₂, утилізації відходів, відповідального виробництва та використання екологічно сертифікованої сировини. Без відповідності цим критеріям компанії не можуть розраховувати на співпрацю з європейськими партнерами. Ухвалений ЄС механізм CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) передбачає запровадження вуглецевого податку для імпортерів, що лише посилює економічну необхідність переходу на екологічні стандарти.

Матеріал підготовлено для 16 номера журналу Banker, який можна придбати тут.

Однак екологічна відповідальність — це не лише вимога зовні, а й внутрішній запит суспільства. За останні роки українські споживачі стали більш уважними до складу продукції, упаковки та екологічного сліду виробників. Дослідження свідчать, що дедалі більше людей готові платити більше за товари, які мають сертифіковане екологічне походження. Це змушує бізнеси адаптуватися: запроваджувати стратегії сталого розвитку, знижувати рівень забруднення та впроваджувати кругову економіку.

Важливу роль у цьому процесі відіграє і держава. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України активно підтримує ініціативи сталого підприємництва, розробляючи механізми екологічного регулювання, фінансові стимули та програми екосертифікації. Очікується, що протягом найближчих років державна політика сприятиме прискоренню процесів декарбонізації економіки та розвитку «зеленого» бізнесу.

Екологічна свідомість більше не є просто модним трендом — це необхідність для тих, хто прагне зберегти конкурентоспроможність, розширити ринки збуту та відповідати новим регулятивним вимогам. Бізнес, який ігнорує ці зміни, ризикує втратити не лише репутацію, а й прибуток.

Чи справді бути eco-friendly дорого?

Питання вартості екологічно чистих товарів та послуг залишається актуальним. Багато споживачів вважають, що такі продукти є дорожчими за звичайні аналоги. Це переконання підтверджується дослідженнями, які показують, що витрати на виробництво органічної продукції вищі, що призводить до збільшення вартості для споживачів на 15–30%, а в окремих випадках — і на 50%. Основними факторами, що впливають на підвищену ціну, є використання натуральних компонентів, дотримання суворих стандартів виробництва та обмежене застосування хімічних засобів.

Однак, попри вищу вартість, значна частина українських споживачів надає перевагу екологічно чистим продуктам. За результатами опитування research.ua, 90% респондентів вважають, що фермерські та екопродукти є якіснішими, ніж звичайні, а 72% погоджуються, що вони корисніші для здоров’я. Це свідчить про зростаючу обізнаність населення щодо переваг екологічно чистих товарів та готовність інвестувати у власне здоров’я та довкілля.

Водночас, для багатьох споживачів вартість залишається визначальним фактором при виборі продукції. Деякі дослідження показують, що 28% українців не готові платити більше за споживання енергії, виробленої екологічно чистими технологіями, а 37% вагаються щодо цього. Це підкреслює необхідність розвитку доступних екологічних рішень та підвищення обізнаності про довгострокові вигоди від використання eco-friendly продуктів.

Важливо розуміти, що екологічні товари не завжди є дорожчими, якщо врахувати їхню довговічність та ефективність. Наприклад, багаторазові пляшки, сумки чи контейнери коштують дорожче за одноразові альтернативи, але в довгостроковій перспективі дозволяють заощаджувати. Те саме стосується енергоефективної техніки, світлодіодного освітлення та водяних фільтрів — їхня початкова вартість вища, проте економія на комунальних платежах та зменшення відходів робить ці інвестиції фінансово обґрунтованими.

Екологічні рішення, які економлять гроші

Використання екологічних рішень у побуті та бізнесі дозволяє не лише зменшити негативний вплив на довкілля, а й суттєво заощадити кошти. Одним із найефективніших способів скорочення витрат є зменшення енергоспоживання. Світлодіодні лампи споживають у кілька разів менше електроенергії, ніж традиційні лампи розжарювання, а строк їхньої служби в десятки разів довший. Використання побутової техніки класу енергоефективності A+++ дозволяє значно зменшити витрати електроенергії у довгостроковій перспективі.

Раціональне споживання води також допомагає економити. Встановлення аераторів на змішувачі, сенсорних кранів та економних душових систем скорочує витрати води до 50%. Фільтри для очищення води зменшують потребу в купівлі бутильованої води, що не лише економить кошти, а й скорочує кількість пластикових відходів.

Перехід на альтернативні джерела енергії вимагає початкових інвестицій, але в перспективі забезпечує значну фінансову вигоду. Встановлення сонячних панелей або теплових насосів дає можливість знизити витрати на електроенергію та опалення. Для приватних домогосподарств окупність таких рішень становить 5-7 років, а державні програми підтримки роблять їх ще доступнішими.

Зменшення кількості відходів також є ефективним способом економії. Багаторазові контейнери, екоторбинки та пляшки зменшують витрати на одноразову упаковку. Роздільний збір сміття дозволяє передавати вторинну сировину на переробку, що в деяких містах навіть приносить додатковий дохід. Компостування органічних відходів не тільки зменшує обсяги сміття, а й дозволяє отримати добриво для власного господарства.

Ще одним важливим фактором є вибір транспорту. Відмова від приватного автомобіля на користь громадського транспорту, велосипедів або електросамокатів суттєво знижує витрати на паливо та обслуговування. Водночас все більше українців розглядають перехід на електромобілі.

Чи обирають люди екологічні бренди, якщо вони дорожчі?

В умовах економічної нестабільності та зростаючої екологічної свідомості українських споживачів, питання вибору між екологічно чистими брендами та їхніми більш дешевими аналогами стає все більш актуальним. Дослідження Gradus Research показало, що 65% респондентів віддають перевагу більш дешевим брендам, а 32% відмовилися від купівлі улюблених брендів через їхню високу вартість. Однак, попри економічні труднощі, 80% українців готові підтримувати екологічно чисті продукти, навіть якщо їхня вартість вища.

Ці дані свідчать про те, що, хоча ціна залишається важливим фактором при виборі товару, українські споживачі все більше орієнтуються на якість, екологічність та соціальну відповідальність. Водночас, фактори, що стримують органічне виробництво в Україні, включають низьку купівельну спроможність населення та недостатню обізнаність споживачів про органічні продукти.

Проте органічні виробники все більше зацікавлені у внутрішньому ринку, інвестують у переробку, фасування, брендування продукції та освоюють нові канали збуту. Поступово формується культура відповідального споживання, особливо серед молодого покоління та людей із високим достатком.

Українські компанії та sustainable-підхід

Українські компанії активно впроваджують принципи сталого розвитку, інтегруючи екологічні, соціальні та управлінські аспекти в свою діяльність. Це не лише відповідає міжнародним стандартам, а й забезпечує конкурентні переваги на ринку.

Наприклад, агрохолдинг «Астарта» активно працює над реалізацією програм сталого розвитку в енергоефективності, охороні навколишнього середовища, соціальних питаннях та корпоративному управлінні. Компанія приєдналася до Глобального договору ООН у 2008 році та з того часу публікує нефінансові звіти, підготовлені відповідно до стандартів GRI. З 2018 року «Астарта» проходить оцінку прогресу в сталому розвитку за критеріями ESG міжнародним рейтинговим агентством EcoVadis, отримавши срібну медаль три роки поспіль. У червні 2022 року генеральний директор компанії Віктор Іванчик був визнаний SDG Pioneer за стратегію сталого бізнесу на саміті лідерів Глобального договору ООН у Нью-Йорку.

Інший приклад — компанія «Ковальська», яка активно впроваджує принципи сталого розвитку в будівельній галузі. Вона розробляє проєкти, що відповідають стандартам енергоефективності, зокрема планує сертифікацію об’єктів за стандартом LEED Silver, що передбачає зменшення споживання енергії та води на 25% під час експлуатації. Такі ініціативи сприяють збереженню природних ресурсів та підвищенню якості життя мешканців.

Таким чином, українські компанії активно впроваджують принципи сталого розвитку, що сприяє підвищенню їхньої конкурентоспроможності, залученню інвестицій та покращенню іміджу на міжнародній арені.

Еco-friendly продукти стають доступнішими

В Україні спостерігається тенденція до зростання доступності екологічно чистих продуктів, що зумовлено кількома факторами.

По-перше, зростання попиту на органічні продукти стимулює виробників до збільшення обсягів виробництва та розширення асортименту. Це дозволяє знижувати собівартість і, відповідно, кінцеву ціну для споживачів. По-друге, державна підтримка органічного виробництва, зокрема через субсидії та пільгові кредити, сприяє зниженню витрат на виробництво та підвищенню конкурентоспроможності органічної продукції.

Проте, незважаючи на ці позитивні тенденції, екологічно чисті продукти все ще залишаються дорожчими за традиційні аналоги. Це зумовлено високими витратами на сертифікацію та необхідністю дотримання суворих стандартів.

Бути eco-friendly — це розкіш чи вигідне рішення на сьогодні?

Екологічні продукти часто асоціюються з високими цінами, однак в реальності ситуація є більш складною. Якщо врахувати довговічність та ефективність використання багаторазових товарів, таких як пляшки, сумки чи контейнери, то використання цих предметів виявляється вигіднішим у порівнянні з одноразовими аналогами.

Деякі люди вважають, що екологічні продукти не можуть бути такими ж ефективними, як звичайні, синтетичні аналоги. Однак сучасні технології дозволяють створювати продукцію, що відповідає високим стандартам якості. Наприклад, біорозкладні мийні засоби очищують так само ефективно, як і звичні хімічні засоби, але при цьому є безпечними для здоров’я і навколишнього середовища.

Ще один поширений погляд полягає в тому, що внесок кожної людини у збереження навколишнього середовища не має значення. Проте спільні зусилля багатьох людей можуть суттєво змінити екологічну ситуацію. Наприклад, якщо кожен відмовиться від пластикових пакетів і почне використовувати багаторазові, це може призвести до значного скорочення пластикових відходів.

Отже, враховуючи всі фактори, можна стверджувати, що екодружні товари є не розкішшю, а, скоріше, вигідним і обґрунтованим рішенням. Вибір на користь «еко» не тільки сприяє збереженню природи, але й підтримує здоров’я людей, що робить їх актуальними і необхідними в сучасних реаліях.