Threads, розчарування в НАТО та стан банківської системи: про що пишуть експерти у соцмережах

Протягом тижня українські експерти та банкіри у своїх соцмережах обговорювали такі актуальні теми, як стан банківської системи України, феномен нової соцмережі від Meta та розчарування в НАТО. Тож Banker.ua традиційно зібрав найцікавіші пости експертів за цей тиждень.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Євген Дубогриз про банківську систему

Асоційований експерт CASE Україна, екс-заступник директора департаменту фінстабільності НБУ, Євген Дубогриз, на своїй сторінці у Facebook поділився певними нотатками про банківську систему.

Перш за все, він оцінив її стійкість та ліквідність на високому рівні, запевнивши, що система «резистентна навіть до різких значних шоків, своїми словами, працюватиме і якщо трапиться ядерних вибух».

Проте експерт зазначив, що система нестабільна. Це означає те, що її теперішній стан, той, який ми бачимо – тимчасовий.

«One-time. Довго так тривати не може та не триватиме. Коли по системі більше 40% активів – це державні цінні папери (ОВДП+ДС+трохи інших), і більше половини процдоходів – це доходи від ОВДП+ДС, то так довго не триватиме. Не може банківська система ДОВГО настільки сильно залежати від держави, і не буде», – написав Дубогриз.

На його думку, наразі великим питанням залишається те, коли і як ситуація зміниться.

Крім того, експерт зауважив, що концентрація великих банків зростає та зростатиме надалі. Було 73%, стало 79% по ТОП-10. І це суто ринкові речі, не пов’язані з масовими банкрутствами.

««Хвостосховище», так колись назвав групу банків наприкінці списку, без якоїсь бізнес—моделі, або взагалі де-факто не банки, а щось інше, ліцензія там це legacy та недогляд регулятора – розширюється. Тільки так навскидку залізли нещодавно і нарахували майже два десятки тих, хто або не знає, що робити, або не знатиме, що робити. Тобто, банкрутства будуть. Ризику для системи в цілому – аніякого», – написав експерт CASE Україна.

Він також зазначив, що стрес-тести (разом із перевіркою якості активів) пройдуть зовсім безболісно для системи. Запасу має вистачити. Проте, чи будуть проблеми в окремих держбанків, експерт написав так: «Це секрет Полішинеля. Як одна розумна людина сформулювала (те що в голові крутилося, але словами не я сформулював): буде дірка в капіталі таких ось держбанків; перекриють дивідендами такого ось держбанка, ось і все. Та й взагалі стрес-тести цього року – саме про стрес-тести, не про AQR, штука дуже потрібна, необхідна. Але жодних висновків та планів, не кажучи вже про дії регулятора саме на стрес-тестах як таких будувати не варто».

У своєму дописі експерт також поділився думками про розвиток/відновлення кредитування, комісійні, гемблінг, обмін валют, депозитні ставки тощо – повний текст ви можете прочитати на сторінці Євгена Дубогриза.

Юрій Гайдай про Threads

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай поміркував про аналог Twitter від Meta – нову соцмережу Threads, кількість реєстрацій в якій за дебютний тиждень перевищила 100 мільйонів користувачів.

«Meta роками мінімізує у стрічці політику та погані новини. Бо це погано впливає на продажі. Рекламодавці люблять позитивний енґейджмент аудиторії. Більше сімейного контенту, більше інфлюенсерів, зірок, коучів, тупих дотепів, смішних відяшечок, зворушливих історій. Тому треба позитив у стрічці, та максимально збирати дані про користувачів – для якісного таргетування реклами. Цукерберг не за Україну і не за Росію, він за EBITDA Meta. А кров, біль та ненависть просто зменшують продажі реклами», – написав Гайдай.

Він висловив поширену думку, що у Твіттері більше політики, жорстких дискусій, але й більше токсичності. І відколи Ілон Маск почав «руйнувати Твіттер своїм хаотичним підходом», зокрема, руйнувати систему модерації контенту, звідти почали йти великі рекламодавці, які не хочуть, щоб їхні товари асоціювалися з постійними величезними перепалками «між феміністками та трансґендерами під новиною про самогубство підлітка».

«Саме тому Meta – машина по генерації мільярдів доларів кешу, а твіттер ледь виходить в нуль», – підкреслив експерт.

Водночас, пише автор допису, антимонопольні органи США та Європи вочевидь більше ніколи не дозволять Цукербергу купувати нові бізнеси, бо «Meta уже й так надто велика і страшна».

«Meta відкрито декларує, що у Threads буде акцент на розвагах, спорті, зірках, та позитиві. Тому я хз, чого українці так спішать заводити там акаунти. Цук буде ваші дописи про війну та ваші с**чі песимізувати ще гірше, ніж твітор – дописи про Каховку. І не втіхаря, а на рівні задекларованої політики. І, як на мене, це погано. Можна багато говорити про токсичність у соціалках, але вона є наслідком стимуляції алгоритмами залученості, та економії на модерації. І це можна виправляти, було б бажання», – пише Гайдай.

Про що ще написав експерт у своєму пості  – читайте на його офіційній сторінці.

Віталій Шапран про розчарування в НАТО

Економіст, ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран цього тижня зробив пост про розчарування в НАТО. Він одразу ж зазначив, що взагалі дуже мало пише не про економічні питання, а коли пише, то як економіст: «Якщо згадати, що діючий генсек НАТО пан Столтенберг працював фінансистом, а його попередник пан Расмуссен був банкіром )), думаю і я маю право на таку публічну думку не за фахом».

Тож, експерт розказав, як колись у 2000-их роках спостерігав за однією з міжнародних асоціацій великих страховиків. В них був такий цікавий інструмент запрошення нових членів – асоційоване членство. Компанії, які ще не відповідали критеріям, але були перспективними, приймались в асоційовані члени.

«Україна рік тому стала асоційованим членом програми технологічного співробітництва збройних сил країн НАТО, член програми та член НАТО – це гра слів. НАТО та союзники багато роблять для України, але невже там не розуміють, що війна в Україні за їх пасивності може бути далеко не останньою. А Білорусь, а можливий розпад рф? До цього НАТО має готуватись», – зауважив Шапран.

На його думку, НАТО було б раціонально ввести інституцію асоційованого членства і надавати асоційованим членам права і можливості, які і так є зараз в України (зброя, економічна, технологічна, логістична підтримка, навчання тощо).

«При цьому, наявність асоційованого членства могла б пожвавити процес розширення НАТО в європейському регіоні, а ми б позбулись гри слів, юридичної казуїстики та внутрішніх дебатів про «член НАТО» чи «не член НАТО». Звісно, з боку України то був дуже правильний крок – гучно постукати у двері оборонного блоку під час війни. НАТО отримало недвозначний сигнал, що їм потрібно змінюватись і враховувати нові ризики у регіоні», – підкреслив експерт.

У завершення він зазначив, що, якщо б внутрішній фактор не блокував вступ України до НАТО, то скоріше за все, і не було б масштабної війни зараз. У чому це  виражається – можна прочитати у повній версії допису на сторінці Віталія Шапрана.