Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
Гральний бізнес, податкова «амністія» та фінансовий стан українців: про що пишуть експерти у соцмережах
Протягом тижня українські експерти та банкіри у своїх соцмережах обговорювали актуальні та нагальні теми, як, наприклад, звернення Всеукраїнської Ради Гемблінгу до Уряду з пропозицією внести зміни до законодавства, або підсумки податкової «амністії», або ж навіть результати дослідження фінансового стану українців. Banker.ua зібрав найцікавіші пости експертів за цей тиждень.
Олексій Кущ про гральний бізнес
Економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ цього тижня розмірковував над тим, що часом державі більш вигідно прийняти руку бізнесу, простягнуту для державно-приватного партнерства, а не задля пільг та субсидій, аніж покласти у ту руку каміння.
Приводом для цього стало те, що Всеукраїнська Рада Гемблінгу звернулась до Уряду з пропозицією внести зміни до 314-ї Постанови Кабміну, тим самим врегулювавши терміни оплати ліцензійних платежів.
Як сказано у зверненні, гральний бізнес підтримує свою країну і виконав ліцензійні зобов’язання щодо перерахування коштів за 2021 рік.
Крім того, безпрецедентна економічна криза має бути врахована державою під час складання планів адміністративних заходів по відношенню до бізнесу. Для цього має бути створена широка платформа «Уряд + Бізнес».
Тож, враховуючи масштаби та наслідки війни проти України, бізнес запропонував під час дії воєнного стану внести певні зміни до законодавства.
«Ці пропозиції – це не лише про гральний бізнес. Це наче маркер можливості діалогу бізнесу та держави під час економічної кризи та війни. Адже інвестори оцінюють внутрішній бізнес-клімат не тільки за своїми галузями, але й загалом, відповідно до існуючої практики відносин бізнес та Уряду, а також відповідно до дій Уряду в кризових умовах», – зауважив Кущ.
Експерт пояснив, що інвестори аналізують дії Уряду під час війни, чи закручує він гайки чи, навпаки, йде на конструктивний діалог та підтримує економічну активність у країні.
Повну версію читайте на сторінці Олексія Куща.
Олена Коробкова про фінансове становище українців
Голова Ради Незалежної Асоціації Банків України (НАБУ) Олена Коробкова поділилася результатами дослідження, проведеного Міжнародним бюро кредитних історій разом із НАБУ. Його предмет — фінансове становище та фінансова поведінка українців, зокрема в питанні кредитування.
Коробкова підкреслила, що цікаве воно також тим, що за ним можна відстежувати тенденції. Адже перше дослідження проводили у травні минулого року, а друге — наприкінці серпня, тож цього разу експертка розповіла про актуальні настрої станом на початок зими.
«Трішки цифр: серед зовнішніх переселенців плани повернутися до України залишаються без суттєвих відмінностей, утім, є незначна тенденція до зростання частки тих, хто планує повернутися після війни – із 38% до 43%. Водночас зросла й частка тих, хто, на жаль, не планує повертатися взагалі – із 40% до 46%. І це, звісно, виклик для нас і для держави», – пише Коробкова.
Натомість, підкреслює голова Ради НАБУ, серед внутрішніх переселенців значно виріс відсоток тих, хто планує повернутися додому протягом найближчого місяця – з 13% до 25%.
Крім того, порівняно з попереднім періодом дослідження, зросла частка тих, хто працює – із 66% до 74%.
«61% опитаних людей зазначає, що основним джерелом доходу для них є зарплата від українських компаній у національній валюті, водночас 23% називають нерегулярні підробітки», – додала Олена Коробкова.
Більше даних читайте у пості голови Голови Ради Незалежної Асоціації Банків України.
Віталій Шапран про податкову «амністію»
Економіст, екс-член Ради НБУ Віталій Шапран цього тижня прокоментував підсумки «податкової амністії» голови Податкового комітету ВР Данила Гетманцева.
«Підкажу Вам, друзі, як правильно їх підрахувати. Так ось, за півтора роки було задекларувано 8,8 млрд грн, з них мають заплатити 547,5 млн грн. Пан Данило обіцяв нам перемогу, якщо буде задекларовано 20 млрд доларів. По факту, задекларували (приблизно по середньому курсу під час амністії) до 0,3 млрд доларів, до бюджету має піти 547,5 млн грн», – написав Шапран.
Він додав, що з цих грошей ще потрібно зробити купу відрахувань, наприклад, суми на адміністрування «амністії», витрати банків тощо. Тож автор висловив думку, що країна матиме мінус до бюджету від цієї ініціативи.
«А який же плюс? А він примарний і полягає в тому, що начебто з цих 0,3 млрд доларів, заведених в офіційний обіг, будуть в наступні роки платитись податки. Дуже сумніваюсь, бо як завели – так і виведуть. Так що амністія показує, що пан Данило не вміє рахувати навіть прості проекти, що вже казати про податкову реформу», – зауважує економіст.
Що в підсумку радить у цій ситуації експерт – читайте детально в його пості.