Онлайн-бізнеси, націоналізація Сенс Банку і ключова ставка НБУ: про що пишуть експерти у соцмережах

Протягом тижня українські експерти та банкіри у своїх соцмережах обговорювали такі актуальні теми, як розвиток онлайн-бізнесів під час війни, націоналізацію Сенс Банку і зростання частки держави у банківському секторі, а також чи може зниження ключової ставки НБУ стимулювати економіку України. Тож Banker.ua традиційно зібрав найцікавіші пости експертів за цей тиждень.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Олексій Кущ про онлайн-бізнеси

Економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ цього тижня поділився думкою про розвиток онлайн-бізнесів під час війни, які мають можливість перейти на аутсорс чи працюють в онлайн-режимі. Експерт вважає, що цей бізнес не варто недооцінювати у контексті технологічних трансформацій 21 століття, адже він здатен створювати робочі місця та платити податки, зокрема за ліцензії.

«Наприклад, незважаючи на війну й інші проблеми, великі західні онлайн-компанії хотіли б зайти на український ринок. Адже Україна дуже популярна сьогодні у світі і така присутність – це ще й глобальний маркетинг. Україна цікава також і тому, що топові гемблінг-компанії покинули російську юрисдикцію», – стверджує Олексій Кущ.

Він пояснив, що наша країна може стати одним із лідерів ринку Центральної та Східної Європи. Але інвесторів відлякує велика кількість нелегальних сайтів. І хоча велику кількість із них заблокували, проте певні блоки для інвестицій все ж залишаються.

«Онлайн-бізнес не лякається війни, але для нього є неприйнятним те, що не вирішено питання зі стабільною системою оподаткування та моніторингу (ДСОМ). Неприйнятними є і постійні атаки на регулятора ринку – КРАІЛ, який є фронт-офісом щодо роботи з інвесторами. І який користується довірою учасників ринку, особливо порівнюючи з іншими нашими ринковими регуляторами», – пише експерт.

У чому полягає вирішення ситуації з інвестиціями на думку Олексія Куща – читайте на його сторінці у Facebook.

Віталій Шапран про націоналізацію Сенс Банку

Економіст, ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран написав розгорнутий допис про націоналізацію Сенс Банку, проблеми зростання частки держави в банківському секторі України і про особливості санкційної політики.

Перш за все, експерт запевнив, що вкладникам, клієнтам та кредиторам Сенс Банку, які не пов’язані з підсанкційними особами, немає чого хвилюватись: «Держава має досвід націоналізації та управлінській досвід в банківському секторі. Зовнішня підтримка держави Україна краща за невизначену підтримку від акціонерів під санкціями, у яких кошти для підтримки банку начебто були, але використати їх не давали».

Він додав, що варіант націоналізації був значно кращим за ідею відправити банк на ліквідацію до ФГВФО, адже в разі ліквідації виплати вкладникам складали б десь 45 млрд грн живими грошима, а при націоналізації, якщо банку і буде потрібна докапіталізація, то не в таких обсягах, і вона може бути проведена за рахунок ОВДП.

«Банкопад 2015-2018 рр. показав, що цілісний банк коштує дорожче ніж його «запчастини», які розпродаються через ФГВФО, як правило, з дисконтом. Втім, саме націоналізація Сенс-банку кидає виклик Мінфіну, оскільки підсанкційні пани Фрідман та Авен збирались продати банк перед націоналізацією і мали на нього реального покупця. Чи вдасться продати цей банк швидко Мінфіну? Це покаже час та звітність банку за третій квартал. А поки що зростання частки держави в банківській системі далеко за 50% в довгостроковій перспективі насторожує. Ситуація як в тому анекдоті про танковий завод який почав випускати каструлі, які би посуд він не виробляв – виходили башти для танків. Так і тут, в який би спосіб у пост-радянській країні не розбудовували банківську систему – утворюється держбанк СРСР», – вважає Віталій Шапран.

Він додав, що, якщо відійти від ситуації з Сенс Банком, яка вже реалізована, то Україні у майбутньому варто впровадити на час війни та на 3-5 років після війни – золоту акцію. Механізм золотої акції (переважного права представника держави при голосуванні на зборах акціонерів), вигаданий у Великобританії в XIX сторіччі, дозволяє Уряду та місцевим органам влади втручатись в оперативне управління приватними компаніями та обмежувати їх діяльність певним чином, без необхідності вносити капітал, фінансувати їхню роботу та нести юридичні ризики.

«В ЄС механізм золотої акції не вітають, але ж нестандартна ситуація в Україні дозволила б розширити санкційний інструментарій, а в Уряду та РНБО як у «санкційних хірургів» з’явився б ще один додатковий скальпель для вирізання «пухлин». В нашому випадку «золота акція» – це більш гнучкий інструмент санкцій, бо мистецтво санкцій полягає не в тому, щоб відібрати майно та активи, а в тому, щоб примусити власників діяти в інтересах держави, яка запроваджує санкції. Тому ліквідація чи націоналізація – це скоріше покарання ніж примус діяти в інтересах авторів санкцій», – стверджує Шапран.

А повний текст допису ви можете знайти на сторінці експерта.

Євген Дубогриз про ключову ставку НБУ як стимул для економіки

Асоційований експерт CASE Україна, екс-заступник директора департаменту фінстабільності НБУ, Євген Дубогриз, розбирався, чи можна зниженням ключової ставки стимулювати економічну активність. Нагадаємо, що цього тижня НБУ все ж знизив облікову ставку з 25% до 22% річних.

«При цьому багато хто, я в тому числі вважає, що варто знизити більш радикально, на 5%. Повторю, що писав у червні: НБУ видніше, в них більше інформації, ніж в будь-якого окремого аналітика чи групи удавів. Чекаємо», – написав експерт.

Повертаючись до питання, чи можна стимулювати ту саму економічну активність, Дубогриз стверджує, що рік тому – ні, а зараз, на його думку, вже так. Він навів 5 аргументів для цього.

Насамперед, більшість кредитів, які видають банки, крім кредитів держкомпаніям, це або кредити із субсидійованою відсотковою ставкою, або частково гарантовані кредити. Більше того, у найближчому майбутньому банки планують кредитувати саме за цими програмами.

«Загалом, risk sharing – наше все на цьому етапі. Банкам не потрібні гроші, в них є. Банкам потрібні механізми поділу ризиків», – запевняє Євген Дубогриз.

Крім того, ставка за кредитами «5-7-9%» – це, за дуже певним та малим винятком, ставка UIRD+ (плюс 5, плюс 7, зазвичай). Тобто ставка за депозитами плюс: «Ціна дорогих депозитів (високої привабливості гривневих активів) – це недешеві кредити. Інакше не буває».

Які ще аргументи наводить Євген Дубогриз – читайте у його дописі на офіційній сторінці.