Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
Новорічні свята в Україні завжди приносять радість, але разом із тим — відчутний удар по сімейних бюджетах. Грудень традиційно стає місяцем пікових витрат: подарунки, святкові столи та розваги швидко “з’їдають” вільні гроші, залишаючи січень критично важким для фінансового відновлення. Для середньостатистичної родини додаткові витрати на свята можуть сягати 4-5 тис. грн, що часто перевищує 20 % місячного доходу, особливо серед молодих сімей, які активно витрачають на онлайн-покупки та розваги.
Фінансовий тиск відчувається у всіх регіонах, але найбільше — у великих містах, де доходи вищі, а пропозицій для розваг і святкових витрат значно більше. Київ та Львів, у грудні фіксують зростання транзакцій на 10-12 % порівняно з минулим роком, адже люди частіше купують подарунки, замовляють кейтеринг та відвідують ресторани. Водночас додаткові витрати на послуги та розваги можуть складати до 12-15 % місячного бюджету, що у реальних грошах дорівнює 3-5 тис. грн для сімей із середнім доходом 20-25 тис. грн.
Через це після свят більшість сімей залишається з меншим запасом вільних коштів: у середньому лише 50-60 % бюджету доступно на непередбачувані витрати, розваги чи додаткові покупки. Решта доходу йде на базові категорії — комунальні платежі, харчування, оренду та кредити. Саме цей дефіцит створює так званий “святковий спад” у фінансовій активності українців і робить січень критичним для планування бюджету на перші місяці року.
Скільки реально витрачають і що це значить для бюджету
Середні витрати українських сімей на святкові покупки у 2026 році коливалися від 1 000 до 10 000 грн, залежно від рівня доходу та регіону проживання. Для сімей із доходом 20-25 тис. грн це означає витрати від 5 до 25 % місячного бюджету лише на подарунки та святкові атрибути, що складає помітну частину загальної фінансової стійкості сім’ї на початку року. При цьому понад 75 % коштів спрямовуються на родичів та близьких, а не на себе, що відображає соціальну спрямованість витрат.
Продукти харчування у грудні формують значну частину святкових витрат: середній новорічний стіл для сім’ї з чотирьох осіб обійшовся близько 3 980 грн, що на 10-11 % дорожче, ніж у попередньому році. Це відображає не лише сезонне подорожчання, але й загальні інфляційні тенденції в економіці, де річна інфляція досягла 11,5 %. Подорожчання продуктів, особливо м’яса, риби та овочів, прямо впливає на щомісячний бюджет та змушує сім’ї переглядати плани витрат.
Варто зазначити, що окремі регіони демонструють суттєві відмінності у святкових витратах. У великих містах витрати перевищували середній показник на 15-18 %, тоді як у невеликих містах і сільській місцевості — на 5-10 %. Це пояснюється вищими доходами в мегаполісах, активним використанням кредитних продуктів та більшою доступністю розважальних сервісів. Водночас у регіонах із нижчими доходами навіть менші витрати на свята створюють значний тиск на фінансову стійкість сімей.
Структура витрат і навантаження на сім’ї
Після свят структуру витрат формують переважно базові категорії: продукти харчування, комунальні платежі, кредити та транспорт. За даними НБУ, до 77 % місячного бюджету сімей йде на обов’язкові витрати, що залишає мінімальні резерви на додаткові потреби у січні. Високі витрати на святкові покупки, які у великих містах досягали до 25 % доходу, роблять цей місяць фінансово критичним для багатьох сімей.
Ці тенденції створюють “святкову фінансову яму”, коли сім’ї змушені тимчасово скорочувати витрати на необов’язкові категорії, такі як розваги, ресторани або подорожі. Середній залишок на такі витрати у січні становив лише 3-5 тис. грн, що у порівнянні з груднем є значним зниженням і впливає на споживчу активність. Водночас це не лише психологічний, а й статистично підтверджений ефект, який проявляється у різкому зменшенні кількості транзакцій у розважальних та торговельних категоріях на початку року.
Навіть у тих сім’ях, де доходи високі, після святкових витрат відчутний дефіцит вільних коштів: більшість сімей має залишок не більше 40-50 % доходу для покриття всіх непередбачуваних витрат та резервів на непланові події. Це формує загальний фінансовий ландшафт січня як критично важливого місяця для відновлення стабільності бюджету.
Вікові, соціальні й регіональні відмінності
Населення до 35 років витрачали на святкові покупки 25-28 % місячного доходу, що в середньому становило 5-7 тис. грн. Основна частка цих витрат припадала на онлайн‑замовлення, технологічні гаджети та розважальні послуги, що відображає активний цифровий споживчий патерн молоді. Водночас використання кредитних і розстрочених платежів дозволяє розподілити навантаження на бюджет, хоча ризики перевитрат зберігаються.
Населення старшого віку (35-60 років) витрачали лише 15-18 % доходу на святкові потреби, що еквівалентно 3-4 тис. грн для середнього доходу. Для цих сімей пріоритетами залишаються базові потреби: харчування, комунальні послуги, обслуговування кредитів та медичні витрати. Така структура витрат забезпечує більшу фінансову стійкість у січні, проте не виключає дефіциту вільних коштів після свят.
Регіональні відмінності теж помітні: у Києві та Львові перевитрати на святкові потреби становили 15-18 % доходу, у сільській місцевості — 5-10 %. Це пояснюється різницею в доходах, доступності розважальних сервісів та активним використанням кредитних продуктів у містах. Водночас низький рівень доходів у регіонах із меншими містами та сільських районах робить навіть невеликі святкові витрати відчутним тягарем для сімейного бюджету.
Підсумки святкових витрат та очікувані фінансові тенденції
Після свят українські люди стикаються з одночасним тиском базових витрат та високих витрат на подарунки і розваги, що робить січень критичним місяцем для фінансової стабільності. За даними аналітиків, частка витрат на базові категорії залишається на рівні 77 % доходу, тоді як залишок на вільні витрати скорочується до 3-5 тис. грн. Така ситуація формує відчутний дефіцит фінансових резервів, особливо серед молодих і малозабезпечених громадян.
Інфляційний тиск і подорожчання продуктів харчування додатково посилюють навантаження на бюджет: середня ціна новорічного столу зросла на понад 10 % порівняно з 2025 роком, а витрати на комунальні послуги й кредити залишаються стабільно високими. Це створює умови, за яких люди вимушені коригувати свої витрати та адаптувати бюджет до нових реалій.
Динаміка витрат після свят демонструє неоднорідність у різних групах населення та регіонах, що важливо враховувати при аналізі споживчої активності і прогнозуванні економічних тенденцій на перший квартал 2026 року. Високі святкові витрати, поєднані з інфляційним тиском, формують характерну модель “січневого фінансового стискання”, що відображає реалії українського споживацького бюджету у сучасних економічних умовах.