Інвестиції в Україну до кінця 2025-го: час ще працює на нас чи вже безупинно спливає?

У 2025 році інвестиційний клімат України формується під впливом двох ключових факторів — триваючої війни та поступового наближення країни до членства в ЄС. Попри безпекові ризики, міжнародні фінансові інституції та партнери зберігають високий рівень підтримки, Banker.ua розбирався, що створює основу для макрофінансової стабільності та поступового відновлення економіки.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Макроекономічна ситуація

Прогнози зростання української економіки у 2025 році залишаються стриманими, відображаючи поєднання впливу воєнних ризиків та поступового відновлення виробничих і логістичних ланцюгів. Світовий банк очікує близько 2% приросту ВВП, тоді як ЄБРР прогнозує зростання до 3,3%, підкреслюючи, що подальша динаміка економіки буде значною мірою залежати від стабільності безпекової ситуації та ефективності державних і міжнародних програм підтримки. Важливим чинником є необхідність відновлення критичної інфраструктури та житлового фонду, що постраждали внаслідок бойових дій. За оцінками експертів, потреби у відбудові країни протягом наступного десятиліття можуть сягати майже 500 млрд доларів, що ставить перед державою завдання залучення приватних і міжнародних інвестицій на рівні понад 20% ВВП щороку.

Суттєву роль у підтримці економічної стабільності та відновлення інвестклімату відіграє програма Ukraine Facility, ухвалена Європейським Союзом. Вона передбачає до 50 млрд євро фінансування протягом 2024–2027 років і включає як грантові, так і кредитні інструменти для підтримки державних проєктів та приватних інвестицій. Станом на серпень 2025 року Україна вже отримала понад 22 млрд євро, що дозволило уряду забезпечувати соціальні виплати, стабілізувати валютний ринок, підтримати банки та реалізацію інфраструктурних проєктів, зокрема в енергетиці, транспорті та будівництві житла.

Паралельно триває активна фаза переговорів щодо вступу до ЄС, що передбачає проведення детального скринінгу законодавства та адаптацію нормативної бази до європейських стандартів. Завершення цього процесу очікується наприкінці 2025 року, що стане додатковим сигналом для інвесторів та зміцнить макроекономічну передбачуваність країни. У такому контексті українська економіка має потенціал для помірного зростання, однак його реалізація залежатиме від поєднання внутрішніх реформ, залучення фінансової допомоги та стабільності безпекового середовища, що робить економічну політику та інвестиційні рішення максимально взаємопов’язаними.

Валютна політика та вартість капіталу

У 2025 році Національний банк України продовжує дотримуватися поетапної стратегії валютної лібералізації, яка стала однією з найважливіших реформ у фінансовій сфері після початку повномасштабної війни. Основна мета цієї політики — створити прогнозоване середовище для бізнесу та інвесторів, знизити адміністративні бар’єри та забезпечити поступове повернення до режиму вільного руху капіталу.

У травні та серпні НБУ ухвалив низку постанов, які відкрили бізнесу нові можливості. Зокрема, компаніям дозволили частково виплачувати дивіденди іноземним власникам, проводити інвестиційні платежі за кордон і користуватися синдикованими кредитами під гарантії міжнародних фінансових організацій. Для інвесторів ці кроки стали важливим сигналом: регулятор рухається у напрямі зняття воєнних обмежень, що наближає Україну до стандартів фінансових ринків ЄС.

Водночас політика НБУ залишається виваженою. З одного боку, регулятор не може допустити відтоку валюти, який створив би тиск на курс гривні. З іншого — зростає потреба у створенні комфортних умов для іноземних інвестицій. Тому рішення про лібералізацію ухвалюються поступово і лише після узгодження з міжнародними партнерами. Такий баланс дозволяє зберігати стабільність валютного ринку й водночас поступово відкривати його для інвесторів.

Облікова ставка НБУ, встановлена на рівні 15,5%, залишається важливим інструментом монетарної політики. Висока ставка робить гривневі активи привабливими для внутрішніх інвесторів та підтримує довіру до національної валюти. Проте для бізнесу це означає високу вартість кредитних ресурсів, що стримує інвестиційну активність у промисловості та будівництві. Аналітики очікують, що до кінця року регулятор може поступово знизити ставку до 14–14,5%, якщо інфляція залишатиметься контрольованою. Таке рішення дало б додатковий імпульс кредитуванню й дозволило б підприємствам активніше планувати довгострокові проєкти.

Важливим доповненням до монетарної політики є розвиток інструментів хеджування валютних ризиків. Банки почали пропонувати бізнесу більше можливостей для страхування коливань курсу, а міжнародні партнери підтримують ці ініціативи через спільні програми з НБУ. Це допомагає інвесторам знизити ризики втрат та планувати фінансові потоки у більш передбачуваному середовищі.

Страхування воєнних ризиків

Найбільшим бар’єром для інвесторів залишається безпекова ситуація в країні, яка прямо впливає на вартість проєктів та готовність вкладати капітал. Втім, 2025 рік став переломним у розвитку інструментів страхування воєнних ризиків, що створює нові можливості для бізнесу. Світовий банк через агентство MIGA, американська DFC та ЄБРР у партнерстві з приватними страховими брокерами значно розширили програми покриття для інфраструктурних, промислових та логістичних проєктів.

З’явилися спеціальні продукти страхування для вантажів, виробничого майна, складів та енергетичних об’єктів поза прифронтовими регіонами. Вони дозволяють інвесторам частково компенсувати ризики, пов’язані з можливими пошкодженнями або перериванням роботи, і тим самим планувати середньо- та довгострокові проєкти з більшою передбачуваністю.

Крім класичного покриття, деякі програми пропонують комплексні рішення, які включають страхування відповідальності, логістичних затримок та додаткові гарантії від міжнародних фінансових організацій. Наприклад, EBRD та DFC надають проєктне страхування разом із кредитними гарантіями, що значно знижує ризик інвестування в Україні.

Для бізнесу це означає можливість планувати інвестиції в будівництво, енергетику, логістику та промислове виробництво, навіть в умовах високих безпекових ризиків. Наявність таких страхових інструментів стимулює приплив міжнародного капіталу та дозволяє українським компаніям брати участь у великих проєктах відновлення інфраструктури та промисловості.

Секторальні перспективи

Найбільш динамічним напрямом інвестицій у 2025 році стала розподілена енергетика. Українські та міжнародні компанії активно розвивають сонячні станції з акумулюючими системами, газові установки та локальні мережі. ЕБРР інвестував понад 160 млн євро у створення нових генеруючих потужностей, а приватні ініціативи на кшталт RISE реалізують десятки проєктів по всій країні.

Аграрний сектор традиційно зберігає роль драйвера економіки. Україна утримує провідні позиції на світовому ринку зернових та олійних культур, хоча логістичні проблеми і потреба у страхуванні морських перевезень залишаються значним викликом.

ІТ-галузь, що працює в режимі Diia.City, демонструє стійке зростання. За перше півріччя 2025 року податкові надходження від резидентів цієї правової зони перевищили весь показник 2024 року. Це підтверджує, що цифрова економіка стає одним із найбільш стійких і перспективних секторів навіть в умовах війни.

Підтримка малого та середнього бізнесу

Особливу увагу в Україні в 2025 році приділено відновленню та підтримці малого та середнього бізнесу, який опинився в складних умовах через війну, але продовжує відігравати ключову роль в економіці. Державні програми, зокрема пільгове кредитування та часткова компенсація відсоткових ставок, дозволяють підприємствам отримувати фінансування на розвиток та модернізацію виробництва. Завдяки таким заходам бізнес має змогу не лише відновлюватися після руйнувань, а й інвестувати у нові технології та розширювати виробничі потужності.

Крім того, малий та середній бізнес активно переходить на цифрові платформи та використовує віддалені технології, що дозволяє підтримувати операційну діяльність навіть у складних умовах. Це створює нові можливості для стартапів та підприємств, які прагнуть виходити на міжнародні ринки та залучати іноземні інвестиції. Завдяки міжнародній підтримці у вигляді грантів та програм ЄС підприємці отримують доступ до ресурсів для розширення виробництва, покращення логістики та підвищення конкурентоспроможності.

Прогноз зростання кредитування, який надає Національний банк України, свідчить про подальше посилення фінансових можливостей малого та середнього бізнесу. Очікується, що кредитний портфель у 2025 році зростатиме на 20–25%, що дозволить збалансувати банківські активи та сприятиме економічному відновленню. Основними драйверами стануть відновлення попиту на позики, регуляторні зміни, зниження кредитних ризиків і стабілізація макроекономічної ситуації. Найбільше зростання прогнозується у корпоративному кредитуванні, особливо в агросекторі, логістиці, енергетиці та відновлювальному будівництві. За оптимістичного сценарію темпи приросту сягнуть 25%, за базового — близько 20%.