Вона не просто триматься, вона зростає: ключові цифри української економіки за перший квартал 2024 року

Українська економіка продемонструвала непогані показники та навіть зростання протягом першого кварталу 2024 року. Попри війну, складну геополітичну ситуацію та інші труднощі, Україна зуміла зберегти позитивні темпи розвитку у багатьох секторах економіки. Це засвідчує факт зростання валового внутрішнього продукту за перші місяці року. Динамічний розвиток помітний і в секторах виробництва, споживання та інвестиціях. Також важливою складовою є стабільність валютного курсу та інфляційного показника, що сприяє збереженню економічної рівноваги.

Banker.ua проаналізував поточний стан економіки України і результати за перші три місяці 2024 року.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

ВВП України відновлюється, інфляція йде на спад

За перші два місяці 2024 року ВВП України зріс на 3,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Зростанню ВВП сприяв інвестиційний попит, сприятливі погодні умови для будівельних робіт, експорт сільськогосподарської продукції, робота українського морського коридору, розширення виробничих потужностей у сфері видобувної промисловості та стабільність в енергетиці.

За даними Національного банку України, на початку 2024 року інфляція сповільнювалася швидше, ніж очікував регулятор. Зокрема, у лютому інфляція сповільнилася до 4,3% у річному вимірі. Цьому сприяли більша пропозиція окремих продуктів та ефекти від значних торішніх врожаїв. Певний ефект на продовольчі ціни мала й переорієнтація окремих виробників на внутрішній ринок. Крім того, інфляцію надалі обмежував мораторій на підвищення низки тарифів на житлово-комунальні послуги.

Базова інфляція теж сповільнилася до 4,5% у річному вимірі. Стійка ситуація на валютному ринку, забезпечена, зокрема, заходами монетарної політики та валютного нагляду НБУ, сприяла поліпшенню інфляційних і курсових очікувань більшості груп респондентів. Це обмежувало фундаментальний ціновий тиск. Різниця між офіційним та готівковим курсом гривні майже нівельована, а курс гривні помірно коливався як в один, так і в інший бік, як і передбачає керована гнучкість обмінного курсу.

В Нацбанку прогнозують, що у першому півріччі інфляція в Україні у річному вимірі залишатиметься в межах 5% (плюс-мінус 1 відсотковий пункт). У другому кварталі — можливе прискорення інфляції процесів.

Позитивні показники економіки стали передумовою для рішення про започаткування ще двох нових індустріальних парків на Рівненщині та Львівщині. Індустріальний парк у Рівненській області буде зі спеціалізацією на промислову переробку. Очікується створення 1400 робочих місць та інвестиції на суму більш ніж 1 млрд грн. На Львівщині індустріальний парк спеціалізуватиметься на переробній промисловості з особливим акцентом на меблевому виробництві. Інвестиції — більше 2 млрд грн. Очікується створення більш ніж 2 тисяч нових робочих місць.

Податкові надходження зростають

Станом на 29 лютого цього року, до загального фонду державного бюджету надійшло 184,8 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів.За підсумками місяця надходження платежів від Державної податкової служби становили 107,4 млрд грн, в тому числі: 61,0 млрд грн (податок на прибуток підприємств та дивіденди); 18,9 млрд грн (податок на додану вартість (зібрано 26,8 млрд, відшкодовано – 7,9 млрд грн); 15,6 млрд грн (податок на доходи фізичних осіб та військовий збір); 8,0 млрд грн (акцизний податок); 3,1 млрд грн (рентна плата).

Платежі від Держмитслужби надійшли в обсязі 39,8 млрд гривень.

Виконання місячного розпису доходів загального фонду держбюджету, за оперативними даними, становить 131,2% (+ 43,9 млрд грн), у тому числі: Державна податкова служба – 112,6% (+12,0 млрд грн); Державна митна служба – 93,1% (- 2,9 млрд грн).

Загалом, за оперативними даними, за підсумками лютого 2024 року до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 229,0 млрд грн податків, зборів та інших платежів. Крім того, близько 36,1 млрд грн (станом на 28 лютого) у вигляді ЄСВ надійшло до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

Водночас блокування автомобільних шляхів поблизу польсько-українського кордону призвело до втрати 7,7 млрд грн митних платежів. Крім того, існує відставання середнього рівня офіційного обмінного курсу долара США (січень 2024 р. – 37,87 грн/дол. США, лютий 2024 р. – 37,97 грн/ дол. США) від «бюджетного» (40,7 грн/дол. США). Розрахункові недонадходження митних платежів – 2,9 млрд грн.

Все залежить від допомоги партнерів

Нещодавно в підтримку української економіки  31 млрд грн надійшов у вигляді міжнародної допомоги (грантів) від урядів Японії та Норвегії.

Крім цього, ЄС нарешті схвалив виділення Україні 50 млрд євро упродовж 2024–2027 років у рамках Ukraine Facility. 20 березня Європейська комісія переказала Україні перший транш макрофінансової допомоги розміром 4,5 млрд євро у межах програми Ukraine Facility. Ці гроші підтримають відновлення, реконструкцію та модернізацію України.

Загалом у березні-квітні Україна може отримати понад $10 млрд США. У результаті міжнародні резерви суттєво збільшаться.

Також важливим елементом залучення коштів стало розміщення облігацій внутрішньої державної позики. У січні-лютому поточного року Міністерство фінансів розмістив гривневі держоблігації на 34 845 млн гривень, що на 52% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Також було розміщено папери на 477 млн доларів та 514 млн євро, що відповідно на 54,6% та 492% більше, ніж за відповідний період минулого року.

Середньозважена дохідність цінних паперів у гривні становила 17,5% річних, у доларах – 4,7% річних, у євро – 3,0% річних.

А як щодо видатків бюджету?

За січень – лютий 2024 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 424,8 млрд грн. В лютому видатки з держбюджету становили 274,6 млрд грн. У структурі видатків найбільше спрямовано на 179,9 млрд грн – на оплату праці з нарахуваннями (у тому числі у лютому – 104 млрд грн) або 42,3 % від загального обсягу видатків, витрачених за перші два місяці року. Зокрема, на грошове утримання військовослужбовців спрямовано 137,4 млрд грн (у лютому – 80 млрд грн).

На оплату використання товарів і послуг витрачено 55 млрд грн (у лютому – 45,8 млрд грн) або 13% від загального обсягу видатків. На соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) – 89,5 млрд грн (у лютому – 47,6 млрд грн) або 21,1% від загального обсягу видатків.

На обслуговування державного боргу було витрачено 35,6 млрд грн (у лютому – 26,1 млрд грн) або 8,4% від загального обсягу. На трансферти місцевим бюджетам – 23,7 млрд грн (у лютому – 11,9 млрд грн) або 5,6% від загального обсягу.

Банківська сфера нарощує оберти

Міжнародне рейтингове агентство Moody’s покращило прогноз за довгостроковими депозитними рейтингами для ПриватБанку, Ощадбанку, Укрексімбанку, Райффайзен Банку, ТАСКОМБАНКУ, банків “Восток” і “Південний”. Агентство зазначає, що протягом 2023 року українська економіка продемонструвала стійкість до воєнних дій, а банкам вдалося стабілізувати якість активів, підвищити рентабельність і накопичити достатній запас капіталу та ліквідності, щоб протистояти несподіваним потрясінням.

Moody’s також підтвердило на рівні “Caa3” довгострокові рейтинги ризику контрагента (CRR) семи банків та їхні оцінки довгострокового ризику контрагента (CR), а також рейтинги “Caa3” пріоритетного незабезпеченого боргу в іноземній валюті (єврооблігацій) для Ощадбанку та Укрексімбанку.

Також підтверджено базову оцінку кредитоспроможності (BCAs) семи банків: для шести банків – на рівні “Са”, а для Райффайзена – на рівні “Caa3”.

Одночасно Moody’s підвищило рейтинги за національною шкалою: довгострокові рейтинги банківських депозитів і CRR Ощадбанку, ТАСКОМБАНКУ, банків “Південний” і “Восток” – до “Caa2.ua” з “Caa3.ua”, а Райффайзена – до “Caa1.ua” з “Caa2.ua”.

Рейтингові показники відображають очікування Moody’s щодо того, що банківська система буде працездатною в наступний рік-півтора. Агентство припускає, що в разі потреби банки отримають підтримку ліквідності від Національного банку України.

Крім цього, правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 15% до 14,5% із 15 березня 2024 року. Зниження облікової ставки на 0,5 в. п. підтримає відновлення економіки без загрози для макрофінансової стійкості. Ситуація на валютному ринку залишатиметься контрольованою, інфляція – помірною, а дохідність гривневих інструментів для заощаджень – привабливою.

Щоб стимулювати банки і далі конкурувати за вкладників, НБУ планує зберегти операції з тримісячними депозитними сертифікатами (ДС) як дієвий елемент операційного дизайну процентної політики. Водночас ставка за цим інструментом з 15 березня знижується на 1,5 в. п. – до 17,5%. Також на 1,5 в. п. зменшується ставка за кредитами рефінансування – до 19,5%. Натомість ставка за ДС овернайт і надалі дорівнюватиме обліковій ставці.

Крім цього, упродовж останніх восьми місяців триває тенденція зростання кредитного портфеля бізнесу. Кредитні апетити банків збільшуються: близько 70-80% заявок позичальників задовольняються. Збільшуються обсяги й роздрібного кредитування та іпотеки. Натомість ставки знижуються, зокрема у 2023 році – майже на 3%. Щоб підтримати ці тенденції, НБУ розробляє Стратегію розвитку кредитування, яка передбачатиме вирішення проблеми з NPL, відновлення спроможності позичальників, стимулювання локалізації виробничих потужностей, яких потребує оборона і нацбезпека.

Ведеться також робота з оновлення програми “5-7-9%”. На думку НБУ, вона має зосереджуватися на кредитній підтримці інвестиційного сегмента, а також передбачати підтримку деокупованих територій та пріоритетних галузей.