Економічні секрети країни №1 в Європі. Чому Німеччина виграла від складної податкової системи

Від руїн післявоєнного періоду до величезного економічного піднесення, Німеччина в своїй історії подолала важкі випробування та стала світовим економічним гігантом. Спостерігаючи її шлях, важко не захоплюватися тим, як ця країна перетворилася на одного з найбільших гравців світової економіки. Поєднуючи сучасність та традиції, інновації та надійність, Німеччина стала справжнім прикладом успішності в Європі.

Banker.ua розбирався, як Німеччина змогла стати провідною економічною державою в Європі та чи може Україна наслідувати якісь кроки для досягнення подібного успіху.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

ТОП-3 у світі за обсягом ВВП

Валовий внутрішній продукт (ВВП) Німеччини є одним із найважливіших показників економічного розвитку країни. Країна, яка вважається найбільшою економікою в Європейському союзі, володіє однією з найбільших індустріальних баз у світі. ВВП Німеччини є одним із найвищих у світі і, разом з Італією, Францією та Великою Британією, вона становить основу європейської економіки.

Високе значення ВВП обумовлене сильною промисловістю, високим рівнем технологічного розвитку, високою продуктивністю праці та великими експортними обсягами.

Промисловість, послуги та експорт є основними секторами німецької економіки. Німеччина славиться своїми автомобільними, машинобудівними, хімічними та іншими високотехнологічними галузями, які вносять значний внесок у валовий внутрішній продукт країни.

Важливим аспектом є також зв’язок ВВП з рівнем життя населення. Високий ВВП сприяє створенню робочих місць, підвищує рівень заробітної плати та розвиток інфраструктури, що своєю чергою позитивно впливає на життя громадян країни.

Основними торговельними партнерами Німеччини є інші країни ЄС, на які припадає близько 48% обсягу імпорту країни. На другому місці – Китай з часткою 12,8% імпорту. На третьому США – 6,2% імпорту. Частка України в імпорті Німеччини – 0,2%. У 2022 році товарообіг між Україною та Німеччиною склав майже 8,2 млрд дол. Україна має негативне сальдо у торгівлі з Німеччиною – обсяг імпорту з України (3,3 млрд дол.) менший за обсяг експорту з Німеччини (4,9 млрд дол.).

У 2023 році за обсягом валового внутрішнього продукту (ВВП) Німеччина посіла третє місце у світі. Обсяг німецької економіки склав 4,5 трильйона доларів. Водночас варто зазначати, що обсяг економіки країни торік скоротився на 0,3%. За прогнозами експертів, у 2024 році слід очікувати скромного зростання на рівні суттєво нижче 1%.

Німеччина, яка є країною-експортером, стикнулася з наслідками геополітичної кризи через повномасштабне вторгнення росії в України. Також на економіку країни негативно впливає зростання цін на енергоносії.

Особливості банківської системи

Банківська система Німеччини базується на так званій системі універсальної банківської справи, навіть попри те, що Німеччина має значну кількість банків та установ, які спеціалізуються на наданні фінансових послуг. За винятком регулювання банківська система Німеччини є незалежною від політичного або урядового впливу і головним чином базується на приватному акціонерному капіталі. Німецькі банки відомі своєю консервативною фінансовою політикою та високим рівнем стабільності, тому обережно підходять до ризикованих операцій.

У країні діють різноманітні види банків, включаючи комерційні, кооперативні та місцеві фінустанови. Ця різноманітність створює конкуренцію і сприяє широкому доступу до фінансових послуг для різних сегментів населення та галузей економіки.

Кооперативні банки (Volksbanken та Raiffeisenbanken) мають сильну присутність у німецькій банківській системі. Вони зазвичай спеціалізуються на обслуговуванні місцевих громад, сільськогосподарських підприємств та малих та середніх підприємств.

Місцеві банки – це мережа державних банків Sparkassen-Finanzgruppe («Фінансова група ощадних банків»), які разом утворюють найбільшу групу фінансових послуг у Німеччині та в усій Європі.

Банківська система Німеччини в основному має регіональний підхід, з великою кількістю місцевих банків, які зосереджені на обслуговуванні конкретних регіонів. Це сприяє зміцненню зв’язків між банками та місцевими громадами.

Крім цього, банки в Німеччині активно підтримують малі та середні підприємства, надаючи їм доступ до кредитів та фінансової підтримки. Це сприяє розвитку підприємництва та економічному зростанню в країні.

Німецький Бундесбанк

Німецький Бундесбанк (Deutsche Bundesbank) — центральний банк Німеччини, який був заснований 1957 року на заміну «Банку німецьких земель» (Bank deutscher Länder). Центробанк був емітентом  національної валюти країни – німецької марки, до введення євро у 2002 році.

Фінансова установа стала першим центральним банком, цілком незалежним від уряду. Він мав велику повагу через сувору монетарну політику і контроль інфляції. Німецька марка мала особливо «твердий» обмінний курс стосовно інших валют і посідала друге місце у світі за обсягами валютних резервів. Цю модель пізніше наслідували багато інших центральних банків у світі, зокрема нині цю модель використовує Європейський центральний банк.

Наразі відповідає за забезпечення стабільності грошової системи та цін на блага в Німеччині. Центробанк здійснює цю місію через керування грошовою політикою, регулювання фінансової системи та нагляд за банками. Також Німецький Бундесбанк є одним з національних центральних банків, які утворюють систему ЄЦБ. Він грає ключову роль у прийнятті рішень щодо грошової політики єврозони та співпрацює з іншими центральними банками для забезпечення стабільності європейської грошової системи.

Цікаво, що штаб-квартири Німецького Бундесбанку та Європейського центрального банку розташовані у Франкфурті.

Складна податкова система

Німеччина має одну з найскладніших податкових систем у світі, яка дозволяє забезпечити фінансову стабільність країни та підтримує соціальний захист громадян.

У Німеччині існує ряд різних податків, включаючи податок на корпоративний податок, податок на додану вартість (ПДВ), податок на доходи фізичних осіб та ряд інших місцевих податків. Податкові ставки різняться залежно від типу податку та рівня доходів або обсягу операцій.

Система оподаткування Німеччини базується на дійсній Конституції. Більшість податків стягується на основі угод між окремими землями та федеральним урядом. Деякі податки стягуються на федеральному рівні (митні податки), інші (акцизні податки) стягуються меншими адміністративними одиницями.

Ставка корпоративного податку в Німеччині складає 15%. Крім цього, корпорації також зобов’язані сплачувати солідарний збір і торговий податок. Загальна ефективна ставка податку для корпорацій у Німеччині оцінюється приблизно у 30%.

Податок на прибуток в Німеччині є прогресивним, тобто ставка зростає разом із збільшенням заробітної плати. Найвища ставка податку становить 45% і застосовується до осіб, чий річний оподатковуваний дохід перевищує 265 327 євро. Тим, чий дохід за рік складає менше ніж 14 255 євро, не потрібно сплачувати податки з прибутку. Ефективна ставка податку також залежить від вашого податкового класу, а не лише від рівня доходу.

Податок на додану вартість – це податок, який уряд стягує майже з усіх послуг і продуктів, вироблених у Німеччині. Загальна ставка ПДВ становить 19%. Знижена ставка податку становить 7%.

Окрім основних податків, в Німеччині існують соціальні внески, які спрямовані на забезпечення системи соціального захисту та медичного страхування. Ці внески збираються як з роботодавців, так і з працівників та є важливим джерелом фінансування системи соціального забезпечення.

Німеччина постійно вдосконалює свою податкову систему, впроваджуючи реформи для стимулювання економічного зростання, привернення інвестицій та забезпечення соціального захисту громадян.

Чому варто повчитись Україні

Україна може взяти на замітку кілька аспектів з економічної моделі Німеччини. По-перше, для того, щоб сприяти розвитку приватного підприємництва та інвестицій, Україна повинна впровадити ефективну економічну політику. Це означає створення сприятливого середовища для бізнесу, що полягає у наданні стимулів та підтримки як для місцевих, так і для іноземних інвесторів.

Крім цього, впровадження розумної економічної політики, яка включає монетарні реформи та фіскальну дисципліну, відіграє ключову роль у відновленні економіки. Стабільна валюта, яка користується довірою, разом із розумним фіскальним управлінням, може привернути інвестиції та підвищити довіру на внутрішньому ринку.

Також Україні корисно зосередитись на розвитку високотехнологічних та якісних галузей, що сприятиме стабільному економічному зростанню. А щоб створювати нові робочі місця, країні слід звернути увагу на розвиток якісної освіти та підготовку кадрів для сучасного ринку праці.