Огляд розвитку української банківської системи: як минув рік та чого чекати у майбутньому

Андрій Дубас,  Президент Асоціації українських банків (АУБ), спеціально  для Banker.ua

2022 рік став роком випробувань не тільки для України, але й для усього світу. Вітчизняна банківська система також зазнала значного впливу, проте залишилась стійкою та непохитною. Чому так сталось, і які події стали важливими точками перебігу історії становлення фінансового фронту України — розберемо у даному матеріалі.

Одразу зазначу, що ми в Асоціації українських банків активно слідкуємо за всім, що відбувається у фінансовій сфері України і, зважаючи на те, що АУБ налічує уже понад 30 років досвіду, та протягом цього тривалого періоду збирає аналітичні дані про особливості українського банківництва, дана ретроспектива  є  максимально   збалансованою та виваженою.

Колонка підготована для весняного номеру журналу Banker.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Готовність банків до викликів

Отже, початок вторгнення. Прогнозоване, страшне у всіх своїх проявах — воно стало логічним продовженням тих подій, які передували початку воєнних дій країни-агресора. До 24 лютого 2022 року ми в Асоціації неодноразово отримували сигнали від банків про хакерські  DDoS-атаки та інформаційні інсинуації, метою яких було руйнування стабільності банківської системи. Однак банківська спільнота була напоготові й оперативно реагувала на всі виклики ворога.

Символічно, що ще до розриву дипломатичних відносин з державою-агресором Національним банком України  було проведено прес-брифінг та  оголошено чіткі й нагальні умови роботи банківської системи та валютного ринку в умовах воєнного стану по всій території України (постанова НБУ від 24.02.2022 року №18). Регулятором  зафіксовано обмінний курс національної валюти, тимчасово призупинено роботу валютного ринку, запроваджено мораторій на здійснення транскордонних платежів (з винятками) та інші валютні обмеження. НБУ оперативно забезпечив безперебійну роботу банків та системи електронних платежів.

Разом із цим, на тлі масових виїздів громадян України банки отримали необхідне рефінансування (відповідно до затвердженого порядку надання бланкового рефінансування), при цьому банкомати були поповнені готівкою, безготівкові розрахунки здійснювались без обмежень. Виступаючи у ЗМІ, я неодноразово закликав українців до використання принципу cashless, адже ми розуміли, що тільки так можна зменшити навантаження на банківську систему у питаннях обігу готівки та технічних операцій банків.

Тут, варто зазначити, що і банки, і власне наша Асоціація — це в першу чергу люди. Люди, які з тисячами інших українців боялись за свою безпеку, кошти. Перші тижні вторгнення ми в Асоціації проводили не на робочих місцях, а в дорозі волонтерськими маршрутами, допомагаючи евакуйовувати людей, тварин та технічне забезпечення наших банків, комунікуючи в перервах з  усіма доступними іноземними та міжнародними організаціями, які могли б хоч якось допомогти Україні.

Кроки проти агресора

Наступним послідовним кроком було затвердження НБУ правил роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану (постанова НБУ від 25.02.2022 року №23), зокрема щодо особливостей застосування вимог щодо визначення кредитного ризику за активними банківськими операціями, та ухвалення, зокрема, рішення про незастосування заходів впливу за порушення банками економічних нормативів (за умови, що такі порушення виникли з 24 лютого 2022 року та спричинені негативним впливом військової агресії росії проти України).

Були відкликані банківські ліцензії та розпочата процедура з ліквідації банків, що перебувають під прямим контролем рф (АТ «МР БАНК» (колишній Сбербанк росії) та ПАТ «Промінвестбанк»).

Держава разом із міжнародними партнерами та інституціями розпочала активну санкційну політику, спрямовану на стримування агресії росії. Крім цього, з перших днів воєнного стану з метою підтримки бюджетного процесу та своєчасного фінансування потреб Збройних сил України почались активні перемовини з міжнародними фінансовими інституціями та державами-партнерами щодо надання міжнародної фінансової допомоги Україні.

Менш як за тиждень на спецрахунок, відкритий НБУ для потреб ЗСУ, надійшло більше 1 мільярда доларів США (в еквіваленті), при цьому ми як Асоціація також долучились до даного заходу, закликаючи як внутрішніх партнерів, так і представників міжнародних організацій до активної підтримки боєздатності ЗСУ.  Разом з цим, з метою оперативного фінансування критичних видатків Уряду, НБУ з перших місяців військової агресії здійснює купівлю військових облігацій на первинному ринку.

Європейське законодавство та хмарні технології

Важливим кроком для розширення можливостей забезпечення стабільного функціонування банківської системи України в період дії воєнного стану та збереження даних банківської системи було врегулювання НБУ питання щодо використання банками України хмарних послуг у своїй діяльності. Банки отримали можливість надавати банківські послуги, а також здійснювати процесинг за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, зокрема платіжних карток, використовуючи хмарні сервіси, що надаються з використанням обладнання, розміщеного на території держав ЄС, Великої Британії, США та Канади (ця норма діятиме на період воєнного стану та впродовж двох років після його скасування).

Усі разом вищезазначені заходи регулятора швидко приборкали панічні настрої населення та забезпечили стабільне функціонування банківської системи у перші тижні військової агресії рф проти України. При цьому варто зазначити, що такого стану речей було б неможливо досягнути без високого рівня самоорганізованості українських банків і максимального взаєморозуміння між банками та клієнтами. Як на мене, це приклад найкращих рис українців — взаємодопомога та взаєморозуміння.

Ми як банківська система були готовими. Події 2014-2017 років (активна фаза реформування банківської системи), а також імплементація, зокрема, вимог європейського законодавства та рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду (Базель ІІІ), і світова пандемія з поширення вірусу COVID-19 вплинули безпосередньо на стан банківської системи та її стресостійкість, і водночас підготували її  до викликів 2022 року. Адже на початок військової агресії банківська система була фінансово стійкою, високоліквідною, стабільно функціонуючою, з позитивною динамікою та тенденцією розвитку основних процесів діяльності, і такою залишається.

Фінансові показники банківської системи

На тлі підвищення вірогідності воєнного вторгнення в Україну деякі показники діяльності банківської системи на кінець лютого 2022 року очікувано знизились, на кшталт довгострокових фінансових інвестицій та обсягів коштів як населення, так і суб’єктів господарювання. І це було природньо.

При цьому станом на 1 березня 2022 року банківська система зафіксувала рекордно низьку (у  порівнянні з найбільш складними періодами історії вітчизняної банківської системи) частку непрацюючих кредитів у розмірі 26,6% — як за рахунок виведення з ринку зазначених раніше банків із капіталом росії, так і частково за рахунок зниження перед початком воєнних дій обсягу непрацюючого кредитного портфеля банками іноземних банківських груп з 17,8% на початок 2022 року до 9,9% на 01.03.2022 відповідно.

Структура фондування банківської системи (мова йде про кошти суб’єктів господарювання та домашніх господарств — населення та ФОП) на початок 2022 року та на початок запровадження воєнного стану принципово не змінилась: 76% та 78% — кошти на вимогу суб’єктів господарювання, 60% та 59% — кошти домашніх господарств на вимогу. Помітно збільшились обсяги рефінансування банків на кінець лютого 2022 року у зв’язку з можливим прогнозованим відтоком коштів з банківської системи.

Незважаючи на ескалацію агерсії з боку рф, перед початком військового вторгнення банківська система зафіксувала прибуток у розмірі 9,9 млрд грн, що перевищило показник 2021 року майже на 53%. Проте банківська система, очікуючи початку військових дій, почала відповідно реагувати — збільшились витрати, у першу чергу, відрахування у резерви.

Якщо  порівнювати зазначені основні показники діяльності банківської системи з початком 2023 року, то бачимо, що обсяги кредитних операцій зменшились, проте вкладення у цінні папери та довгострокові інвестиції суттєво збільшились на фоні істотного приросту фондування з боку як населення, так і суб’єктів господарювання.

Банківська система попри виклики 2022 року все ж завершила важкий рік без збитків, при цьому доходи та витрати фінустанов країни порівняно з 2021 роком становили +30,5% та +69,3% (суттєво збільшились процентні доходи за операціями із цінними паперами та відрахування у резерви).

Звісно, важкопрогнозований перебіг війни цього року продовжує утримувати рівень невизначеності в економіці на доволі високому рівні. І це, у свою чергу, певною мірою є відповіддю на питання щодо того, якою буде банківська система України зразка 2023 року. Одне ми можемо сказати напевно — озираючись назад, прокручуючи ретроспективу подій, ми точно зробимо  вірні висновки з уроків, які нам приніс важкий рік війни. У свіжому щорічному аналітичному огляді, який Асоціація випускає на регулярній основі, ми проаналізували всі дані, які так чи інакше впливають на розвиток фінансової системи, і згідно з ними, ми з упевненістю можемо сказати: українська банківська система була, є і залишатиметься стійкою та непохитною. А це, в свою чергу, слугуватиме запорукою фінансової безпеки як нашої Держави, так і кожного українця.