Open Banking по-українськи: на які продукти очікувати після старту регульованої моделі

Матеріал підготовлений у партнерстві з PayForce

Влітку 2025 року Національний банк затвердив положення про відкритий банкінг в Україні, після чого банки мали півроку на підготовку до офіційного старту. Загалом це рішення означає, що інтеграції перестануть бути точковими або добровільними, а ринок отримає масштабовані та стандартизовані сервіси з чіткими правилами щодо кібербезпеки та захисту даних, а також юридично закріпленими механізмами надання згоди клієнта. І хоча повноцінний активний ринок з масовими продуктами очікується ближче до кінця 2026 року, регуляція вже відкриває двері для перших інноваційних сервісів. Саме про них — продукти, які з’являться найшвидше, — ми і розкажемо в цій статті.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Чому саме зараз?

У липні 2025 року НБУ завершив багаторічну підготовку до відкритого банкінгу, затвердивши Положення постановою № 80 від 25 липня 2025 року (чинне з 1 серпня 2025 року). Це документ, який детально визначає правила надання послуг відкритого банкінгу: процедуру отримання та відкликання згоди клієнта, принципи взаємодії між учасниками (банками як ASPSP та fintech як AISP/PISP), вимоги до спеціалізованих API-інтерфейсів, стандарти безпеки та нагляду. Регуляція стала завершальним етапом імплементації глави 4 Закону «Про платіжні послуги» та Директиви ЄС PSD2, яку Україна адаптувала для створення конкурентного та інноваційного фінансового ринку.

Станом на початок 2026 року процес триває: частина банків уже тестує інтерфейси, fintech-компанії готують заявки на авторизацію як нефінансові надавачі платіжних послуг, а НБУ активно моніторить впровадження. Повноцінний запуск ринку з масовими продуктами (агрегаторами рахунків, автоматичними платежами, персоналізованими фінансовими порадниками) очікується до кінця 2026 року — все залежить від готовності банківських API та інтересу користувачів до нових сервісів.

Цей регуляторний прорив не просто технічна зміна — він створює умови для конкуренції, де клієнт отримує контроль над своїми даними, а fintech-компанії можуть пропонувати зручніші та дешевші рішення, ніж традиційні банки.

Для прикладу, компанія PayForce має досвід впровадження рішень для банків і фінтех провайдерів з підтримкою транзакційних сервісів, віддаленої ідентифікації. Має безпечне рішення для дистанційного обслуговування клієнтів та впровадження рішень вікритого банкінгу для фізичних осіб, фізичних осіб-підприємтців, юридичних осіб. Впроваджені відповідні рішення стосовно інформаційної безпеки, ISO27001, Сертифікація PCI DSS рівня 1 та має готові API-рішення які дозволяють банкам швидко реалізувати впровадження рішення Open Banking для забезпечення вимог регулятора та подальшого розвитку. Саме тому перші продукти, які з’являться після запуску, стануть індикатором успіху всієї реформи.

П’ять продуктів, які можуть з’явитися першими

Агрегація рахунків (Account Aggregation 2.0): перший масовий кейс

Першим продуктом, який стане доступним після запуску регулювання, стане агрегація рахунків. Клієнт зможе бачити всі свої рахунки в різних банках в одному застосунку, і дані оновлюватимуться автоматично через стандартизовані API. Зникне потреба у скрейпінгу або ручному введенні даних, а користувач самостійно керуватиме своїми правами доступу. Цей сервіс буде особливо актуальним для підприємців із кількома банками та CFO малого бізнесу, а також для преміум-клієнтів із розподіленими активами. Динаміка цього процесу може бути суттєвою: загальносвітові тенденції показують, що частка активних користувачів Open Banking вже досягає приблизно 18–20% у деяких розвинених ринках, із прогнозами подальшого зростання до понад 25% у найближчі роки у країнах із відкритим регулюванням.

A2A-платежі та PISP: удар по картковій моделі

Наступним ключовим продуктом стануть платежі з рахунку в рахунок, які фінтехи зможуть ініціювати без карток і без ручного введення реквізитів. Це дозволить зменшити комісії порівняно з класичним еквайрингом, забезпечить швидкі оплати в e-commerce, регулярні списання та B2B-перекази між підприємствами. Цей продукт також стимулює конкуренцію між банками за зручність інтерфейсу та швидкість транзакцій, адже користувачі отримують альтернативу традиційним схемам карткових платежів. Світові прогнози, зокрема дослідження Juniper Research, свідчать про те, що обсяг транзакцій A2A глобально може зростати з приблизно 60 млрд у 2024 році до понад 186 млрд транзакцій до 2029 року, що відображає більш ніж дворазове зростання протягом п’яти років.

Миттєвий скоринг на основі транзакцій

Одночасно відкриваються можливості для транзакційного скорингу у реальному часі. Open banking дає змогу за згодою клієнта отримати історію його операцій і автоматично оцінювати кредитоспроможність на основі реального кешфлоу, а не декларативних довідок. Кредити можуть видаватися за хвилини, що особливо актуально для ФОП та малого бізнесу. Це перший масовий B2B-продукт, який дозволяє фінтехам створювати кредитні сервіси у партнерстві з банками без потреби банківської ліцензії. Застосування даних транзакцій також покращує точність оцінки ризиків і зменшує ймовірність шахрайства, що стає критично важливим у відкритій екосистемі.

Embedded Finance нового рівня

Ще одним напрямом розвитку стане Embedded Finance, коли фінансові сервіси інтегруються безпосередньо в нефінансові платформи. Наприклад, маркетплейс зможе ініціювати оплату без переадресації у банк, SaaS-платформа автоматично запропонує кредит, а бухгалтерський сервіс сплатить податки через API. Це дозволяє знімати бар’єри між фінансами та бізнес-процесами, створюючи новий рівень користувацького досвіду та монетизації для бізнесу.

Фінансові менеджери для бізнесу

Для малого та середнього бізнесу особливо цінним стане управління фінансами та аналітика на агрегованих даних. Підприємці зможуть автоматично категоризувати витрати, прогнозувати касові розриви та контролювати дебіторську і кредиторську заборгованість. Хоч перший рік буде орієнтований на базові аналітичні дашборди, поступово це стане критичною інструментальною базою для ухвалення стратегічних рішень.

А що банки запустять пізніше?

Варто чесно зазначити, що перший рік не принесе миттєвої революції. Не всі банки одразу відкриють повний функціонал API, і більшість інтеграцій будуть базовими. Перші сервіси з’являться для агрегаторів рахунків, A2A-платежів, транзакційного скорингу, embedded-кредитів і базової аналітики для бізнесу. Водночас конкуренція за клієнтський інтерфейс, нові сервіси в поєднанні з відкритими API створюють основу для швидкого розвитку ринку протягом наступних років. Банки та фінтехи рухатимуться до продуктів, які потребують глибшої інтеграції. Одним із таких стане альтернатива IBAN‑копіюванню, яка дозволить ініціювати платіж без ручного введення реквізитів, зменшуючи помилки та прискорюючи масові виплати для корпоративних клієнтів.

На рівні безпеки відкриття API і доступ до даних підвищує ефективність AML та фінансового моніторингу. Обмін даними між банками в межах закону дозволяє точніше перевіряти походження коштів, підвищує точність ризик-скорингу і зменшує ймовірність шахрайства. Тут величезну роль відіграють технологічні провайдери.

Третій продукт, який розвиватиметься поступово, — це повноцінна інтеграція embedded-кредитів і розширена B2B-аналітика, що вимагає більш глибокої взаємодії з кількома банками і високого рівня захисту даних.

Хто від цього виграє: банки, фінтехи чи вендори?

Прогнози глобальних аналітичних звітів також говорять про значне зростання ринку Open Banking у світі: загальний обсяг транзакцій може істотно вирости в найближчі роки, а кількість API‑викликів — перевищити сотні мільярдів до 2027 року, що підтверджує загальні тенденції та потенціал масштабного зростання інфраструктури як глобально, так і в Україні зокрема..

Тож виграють ті, хто першим запропонує зручний, безпечний та інтегрований сервіс. Банки отримують можливість утримати й розширити клієнтську базу за рахунок швидких і простих продуктів, фінтехи зможуть запускати інновації у партнерстві з фінансовими установами, а технологічні вендори стануть критичними гравцями в екосистемі. Саме технологічні провайдери будують інфраструктуру для швидкого запуску Open Banking‑сервісів: вони створюють стандартизовані API, модулі віддаленої ідентифікації та управління ризиками, сертифіковані системи безпеки, які забезпечують надійний доступ і обмін даними.