Пік складностей для економіки України: скорочення резервів, висока інфляція та уповільнення ВВП

Після фази активного відновлення, яка тривала у 2023–2024 роках, українська економіка в першій половині 2025 року демонструє ознаки поступового сповільнення. Валовий внутрішній продукт продовжує зростати, однак темпи цього зростання помітно нижчі, ніж у попередні періоди. На макрорівні економіка балансує між стриманим оптимізмом та реаліями війни: з одного боку, фіксується пожвавлення ділової активності, з іншого – загострюються інфляційні ризики, скорочуються міжнародні резерви, а Національний банк продовжує утримувати жорстку монетарну політику для забезпечення фінансової стабільності. Banker.ua детально проаналізував ключові макроекономічні показники станом на червень 2025 року.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Зростання ВВП почало сповільнюватись

Економічна активність України у 2025 році помітно сповільнюється, після помірного зростання у 2024 році. Така динаміка сигналізує про поступовий вихід з фази швидкого відновлення.

Згідно з даними економічного моніторингу Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД), валовий внутрішній продукт України у травні 2025 року зріс на 1,1% порівняно з травнем 2024 року. Таке гальмування пояснюється низкою факторів: високі витрати на оборону, затримки у відновленні інфраструктури та обмежена логістика. Крім того, зростають ризики скорочення промислового виробництва, що обмежує потенціал швидкого економічного зростання.

У травні – червні 2025 року основними драйверами зростання економіки України стали переробна промисловість, внутрішня торгівля, будівництво та інфраструктурна відбудова. За даними ІЕД, переробна промисловість продемонструвала позитивну динаміку прискорившись до 2,4 % у травні (з 1,4% у квітні), що стало результатом стабілізації енергопостачання та росту внутрішнього попиту. Одночасно, будівельний сектор активізувався на тлі реалізації державних програм «єВідновлення» та «єОселя», які забезпечили приплив коштів у суміжні галузі. Також часткове зростання продемонстрували енергетика й видобувна промисловість — зокрема, у виробництві електроенергії приріст у травні сягнув 4,8 %. Сукупно ці сектори забезпечили мультиплікативний ефект, компенсуючи слабкість експорту та забезпечуючи збереження позитивної динаміки ВВП.

Після рекордних розмірів резерви почали скорочуватись

Міжнародні резерви України за травень зменшилися на 4,6% та становили $44 535,5 млн. Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (валютні ОВДП).

Основною причиною скорочення резервів був чистий продаж валюти НБУ, який у травні склав близько $2 962,4 млрд, тоді як купівля становила лише $1,3 млн дол. Це дозволило підтримувати відносну стабільність курсу гривні, особливо в умовах підвищеного попиту на валюту серед бізнесу та громадян.

Крім цього з резервного фонду здійснені значні валютні виплати за державним боргом — у травні Україна здійснила платежі на $310,1 млн за валютними ОВДП та кредитами ЄІБ, ЄБРР та іншим кредиторам. Також Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $296,3 млн. Погашення боргів було компенсовано надходженнями від ЄС у межах ініціативи G7 ERA — $1,129 млрд, та $227,6 млн — від розміщення валютних ОВДП.

Водночас попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є більшим, ніж на початок року, та достатнім для збереження стійкості валютного ринку.

Інфляція сягнула максимуму

Інфляція в Україні у травні 2025 року продемонструвала змішану динаміку, відображаючи як сезонні фактори, так і нинішні економічні виклики. Згідно з даними Державної служби статистики України, у травні споживча інфляція зросла до 15,9% у річному вимірі, що стало максимальним значенням за поточний рік, перевищивши прогнози Національного банку. У місячному вимірі ціни підвищилися на 1,3%, а з початку року інфляція досягла 5,6%. Основними драйверами стали стрімке зростання цін на продовольство, зокрема фрукти (на 17,6%) та м’ясо (на 8,3–0,7%), а також вплив несприятливих погодних умов. Водночас подешевшали яйця, одяг і паливо, що дещо стримувало загальний тиск.

Національний банк прогнозує, що пік інфляції припав на травень, і з середини літа вона почне поступово знижуватися завдяки новому врожаю та монетарним заходам. Очікується, що до кінця 2025 року інфляція сповільниться до 8,7%, а у 2026 році наблизиться до цільового показника 5%. Експерти також відзначають, що стабілізація гривні та підтримка міжнародних партнерів відіграють ключову роль у контролі цінової динаміки. Водночас ризик подальшого зростання цін зберігається через невизначеність у воєнній ситуації та можливі перебої з логістикою.

Нацбанк тримається обраного курсу

Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сталого сповільнення.

Попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики сприяли помітному пожвавленню інтересу до строкових гривневих заощаджень. Так, якщо на початку року місячний приріст гривневих вкладів населення на строк понад 3 місяці не перевищував 2 млрд грн, то в березні він зріс до 4 млрд грн, а у квітні-травні – до 5–6 млрд грн. Загалом з початку року і на кінець травня такі строкові депозити населення зросли на 19 млрд грн, а вкладення в гривневі ОВДП – на 11 млрд грн. Поліпшилася і строковість гривневих заощаджень – збільшився інтерес до депозитів на 6–12 місяців, а також довгострокових ОВДП.

Зростання гривневих вкладень сприяло суттєвому зниженню чистого попиту населення на валюту (до близько $0,2 млрд у квітні та травні порівняно з $1,5 млрд в січні), що пом’якшило ефект сезонного зростання потреб підприємств у валюті. Це стало важливим чинником збереження стійкої ситуації на валютному ринку та контрольованості очікувань, а, відповідно, і стримування цінового тиску.

Зниження ризиків для макрофінансової стабільності і міжнародних резервів відбулося без відчутного стримуючого впливу на кредитування. Ставки за новими кредитами бізнесу загалом зросли незначно і залишаються на доковідному рівні. Темпи зростання видачі чистих гривневих кредитів бізнесу пришвидшилися в квітні до майже 30% р/р з 21% р/р у лютому.

Бізнес відновив позитивні оцінки ділової активності

У травні бізнес відновив позитивні оцінки результатів власної економічної діяльності. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) становив 50.8 порівняно з 49.4 у квітні 2025 року. Уперше з травня 2024 року зростання очікували підприємства всіх секторів.

Жвавий споживчий попит, стійка ситуація в енергетиці, надходження міжнародної фінансової допомоги, а також сезонний чинник позитивно вплинули на очікування підприємств. Водночас стримуючими чинниками залишалися посилення обстрілів критично важливих об’єктів, курсові та інфляційні очікування, дефіцит кваліфікованих кадрів.

Підприємства будівництва найоптимістичніше оцінили свої поточні економічні результати завдяки сталому внутрішньому попиту та сезонному чиннику. Представники промисловості четвертий місяць поспіль надали позитивні оцінки результатів своєї діяльності завдяки жвавим споживчим настроям і стійкій ситуації в енергетиці. Водночас підприємства торгівлі третій місяць поспіль зберегли позитивні оцінки результатів своєї поточної діяльності, а сфера послуг уперше з травня 2024 року оптимістично оцінили результати своєї поточної діяльності завдяки налагодженню логістичних ланцюгів, а також пожвавленню попиту.

Оцінки щодо зайнятості залишалися неоднорідними. Підприємства будівництва були налаштовані на збільшення чисельності персоналу. Натомість керівники підприємств інших секторів очікували на зменшення загальної чисельності працівників.