Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
Україна завершила 2025 рік із найбільшим обсягом міжнародних резервів у своїй історії — їхній обсяг станом на 1 січня 2026 року становив $57,29 млрд, що на понад 30 % більше, ніж на початку року.
Цей рівень резервів — унікальний для країни, оскільки ще станом на 1 січня 2025 року вони були на рівні $43,8 млрд, і це вважалося рекордом до початку цього року. Такий ріст став можливим завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів. У грудні 2025 року на рахунки уряду надійшло понад $6,9 млрд, у тому числі $3,9 млрд від Світового банку та $2,7 млрд від ЄС у рамках Ukraine Facility.
Для чого потрібні ці резерви? НБУ використовує їх, щоб підтримувати курс гривні, платити за імпорт енергоносіїв і товарів, а також обслуговувати зовнішні зобов’язання країни. За даними регулятора, нинішній обсяг резервів забезпечує покриття майже 5,9 місяця майбутнього імпорту, що є ключовим показником платіжної стабільності. Структура резервів також демонструє пріоритет традиційних активів: значна частина — це активи в іноземній валюті (понад 90 %), близько 7 % — золото, решта — СПЗ та інші інструменти.
Крипторезерв: від ідеї до практичного гальмування
Поки золотовалютні резерви зміцнюються, ідея створення крипторезерву в Україні стала предметом політичної і суспільної дискусії. У червні 2025 року народні депутати зареєстрували законопроєкт № 13356, який передбачав надання Національному банку права включати цифрові активи — наприклад, біткоїн — до складу міжнародних резервів. Законопроєкт не зобов’язував НБУ купувати криптовалюту, але дозволяв це робити на розсуд регулятора. Ініціатори вказували, що це може інтегрувати Україну в глобальні фінансові інновації та стимулювати розвиток цифрової економіки.
Втім, НБУ однозначно виступив проти включення криптоактивів до резервів. Регулятор, зокрема перший заступник голови НБУ, аргументував, що висока волатильність та ризиковість криптовалют суперечать базовим принципам безпеки резервів. Також така ініціатива може ускладнити процес євроінтеграції України та відповідність програмам МВФ. Саме через відсутність підтримки з боку НБУ Верховна Рада вирішила не розглядати цей законопроєкт у сесійній залі.
Ця позиція регулятора узгоджується з міжнародною практикою: навіть у Європейському центральному банку вважають недопустимим включення криптоактивів до резервів центральних банків країн ЄС через їхню непередбачуваність і ризики.
Чи можуть українці заробити на резервній політиці НБУ?
Для пересічних українців безпосередньо на зміні структури міжнародних резервів заробити без участі в інвестиційних ринках неможливо. Саме рішення НБУ щодо формування резервів не передбачає механізмів прямого розподілу прибутків серед населення чи фінансових інструментів для роздрібних інвесторів.
Проте ситуація з резервами може впливати на ширші фінансові умови в країні. Наприклад, стабільні резерви підтримують курс гривні, що безпосередньо впливає на купівельну спроможність українців. Курсова стабільність, своєю чергою, зменшує ризики для бізнесу, зокрема імпортерів і експортерів, та створює сприятливі умови для довгострокових інвестицій.
Щодо криптовалютного сегмента, нинішня політика НБУ не блокує інвестиції приватних осіб у криптовалюту як інструмент для заробітку чи зберігання активів (за умови дотримання чинного регулювання), але відсутність державного резерву не створює додаткових гарантій чи стимулів із боку держави. Це означає, що всі прибутки чи збитки залежать від ринкових умов і ризиків, на які не впливає політика міжнародних резервів.
Отже, поточна політика НБУ спрямована на макростабільність та мінімізацію ризиків, а не на створення нових інструментів для заробітку населення. Це забезпечує більш передбачуване економічне середовище, але не дає прямого фінансового зиску пересічним інвесторам через державні резерви.
Як динаміка резервів впливає на валютну політику України
Міжнародні резерви України демонстрували сильну мінливість упродовж 2025 року, що напряму впливало на валютний ринок. Так, станом на 1 травня 2025 року резерви сягнули $46,68 млрд, що на 10,2 % більше ніж на початку квітня. Це зростання було пов’язане з великими надходженнями від міжнародних партнерів та відносно невеликими чистими продажами валюти НБУ тоді.
Однак у червні 2025‑го НБУ фіксував коливання: резерви зросли до понад $45 млрд, підживлені надходженнями у розмірі близько $4 млрд у рамках G7 ERA і давали змогу покривати майже 5,6 місяця майбутнього імпорту. У липні 2025 року резерви тимчасово скоротилися на 4,6 % до приблизно $44,5 млрд, у тому числі через валютні інтервенції НБУ та виплати державного боргу. Такі коливання підкреслюють, що резерви не лише ростуть, а й активно використовуються для збалансування валютного ринку та виконання фінансових зобов’язань держави.
Ці зміни демонструють, що міжнародні резерви — це не статичний «купон» на рахунку, а активний інструмент монетарної політики. НБУ упродовж року може коригувати обсяг валютних інтервенцій, щоб стримувати надмірні коливання курсу гривні від сезонних витрат або міжнародних шоків.
НБУ у 2025 році декілька разів виходив на ринок із продажем валюти, щоб згладити сплески попиту, що допомагало утримувати курс гривні стабільнішим, незважаючи на зовнішні тиски. Такі коливання резервів і активна політика валютних інтервенцій були критично важливими для підтримки економіки під час тривалих зовнішніх шоків — наприклад, зміни цін на енергоносії, порушень у торгівлі чи фінансової допомоги.
У свою чергу, стабільні резерви створили підґрунтя для поступового послаблення деяких валютних обмежень, що мало на меті підтримку експортерів та бізнесу. Зменшення частини надмірних правил сприяло збільшенню обсягу репатріації дивідендів та платежів від українських компаній, а це формувало додаткові валютні надходження в країну.
Торговельні ризики та резерви: що стоїть на кону для економіки
Міжнародні резерви безпосередньо залежать від валютного доходу від експорту, і ризики для цього експорту можуть суттєво впливати на економічну ситуацію. Так, у 2025 році Україна зіткнулася з потенційним втратою до €3,5 млрд щороку, якщо після червня 2025 року не буде продовжено торгових привілеїв з Європейським Союзом. Це пов’язано з тим, що сільськогосподарський експорт становив важливу частину валютних надходжень, і його скорочення без заміни могло означати додатковий тиск на резерви та курс гривні.
Для України торгівля з ЄС — ключовий драйвер валютних надходжень: ще у 2024 році майже 10 % всього експортного доходу країни припадало саме на експорт до Європи, і відмова від преференційного режиму могла б суттєво змінити цю картину. Ці ризики підкреслюють, що резерви і торгівля тісно пов’язані. Якщо експортні доходи скорочуються, НБУ може бути змушений використовувати резервні ресурси для підтримки курсу гривні та обслуговування імпортних платежів.
Наслідки такого сценарію були б відчутні для широких верств населення через зміцнення інфляційного тиску та зменшення купівельної спроможності гривні. Українці могли б відчути це через підвищення цін на імпортні товари, автомобілі, техніку чи енергоносії — категорії, які безпосередньо залежать від курсу валют.
Втім, НБУ та уряд активно ведуть переговори з партнерами, щоб забезпечити безперервний доступ України до ринків ЄС та інших ключових торговельних партнерів, що є важливою частиною підтримки резервів у довгостроковому періоді. Потенційні втрати у валютному еквіваленті були одним із аргументів на користь пролонгації торгових угод і гарантування стабільних експортних потоків, що автоматично посилює фінансовий фундамент країни.