Ще менші ліміти на перекази, “торгівельний безвіз” та мультишеринг у “Дії”: що зміниться в Україні з 1 червня

З настанням літа на українців чекає низка важливих змін: від нових лімітів на банківські перекази до появи ШІ-асистента в “Дії” та завершення дії “торгівельного безвізу” з ЄС. Деякі нововведення торкнуться бізнесу, інші — пересічних громадян, а окремі рішення мають потенційно серйозні економічні наслідки для країни. Banker.ua зібрав ключові події червня, на які варто очікувати українцям.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Нові ліміти на перекази з карти на карту

З 1 червня 2025 року банки України знизять місячний ліміт на грошові перекази зі 150 до 100 тисяч гривень. Це стосується як карткових переказів, так і платежів за IBAN.

Нові ліміти будуть діяти у 51 банку та двох небанківських фінансових компаніях, які приєднались до Меморандуму про прозорість платіжного ринку, який підписано за підтримки Національного банку України (НБУ). Мета цього Меморандуму — об’єднання зусиль банківського сектору для протидії фінансовим злочинам, що можуть загрожувати стабільності економіки країни.

Так, з 1 червня 2025 року встановлюються нові ліміти на грошові перекази з рахунків фізичних осіб:

• 100 000 грн/міс. — для більшості клієнтів, а саме для клієнтів “середнього” та “низького” рівнів ризику.
• 50 000 грн/міс. — для клієнтів із “підвищеним” рівнем ризику.

Водночас ці ліміти стосуються виключно переказів на рахунки інших фізичних осіб, в т.ч. за номером картки. Банк не обмежує операції з переказу коштів на власні рахунки клієнта в іншому банку. Також ці ліміти не поширюються на зняття готівки, оплату товарів та послуг (у тому числі комунальних), перекази між власними рахунками в межах банку та платежі на рахунки юридичних осіб/фізичних осіб-підприємців.

“Торгівельний безвіз” з ЄС – все?

5 червня закінчується “торгівельний безвіз” ЄС із Україною, тобто механізм автономних торгівельних заходів (ATM), який передбачає тимчасове скасування мит, квот та інших бар’єрів на постачання української продукції до ЄС. Ідеться насамперед про певні категорії товарів – зерно, мʼясо, мед, кукурудзу тощо. Для решти товарів, де експорт не перевищує митні квоти, що діють у межах Угоди про асоціацію з ЄС, наслідки не передбачаються.

Далі двостороння торгівля відбуватиметься на основі угоди про Поглиблену й всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA). За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, оновлені умови торгівлі з Євросоюзом після завершення “торгівельного безвізу” можуть обійтися Україні в 3,5 млрд євро на рік.

Додамо, що Євросоюз запустив “торгівельний безвіз” у 2022 році для підтримки економіки України після повномасштабного вторгнення росії. Закінчення терміну дії безмитної торгівлі з ЄС 5 червня може завдати “серйозної шкоди” її економіці. Втрата доходів від експорту може стати ударом для України на тлі невизначеності з військовою допомогою США.

Обмежать операції торговців з валютними ОВДП

З 30 червня проведення депозитарними установами облікових операцій за договорами купівлі-продажу облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП), номінованих в іноземній валюті, здійснюватиметься виключно за розпорядженням та/або повідомленням, що подається Національним банком України. Таку норму запроваджує Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Цим рішенням встановлюється, що під час дії воєнного стану укладення правочинів щодо купівлі-продажу валютних ОВДП здійснюється виключно з дотриманням механізму розрахунків за принципом “поставка цінних паперів проти оплати” за участю особи, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента. Наразі це підконтрольний НБУ “Розрахунковий центр”.

Крім цього, буде заборонено вчинення та/або виконання інвестиційними фірмами правочинів щодо купівлі-продажу ОВДП, номінованих в іноземній валюті, без дотримання механізму розрахунків за принципом “поставка цінних паперів проти оплати”.

Інвестиційним фірмам за вчиненими та невиконаними правочинами щодо купівлі-продажу ОВДП, номінованих в іноземній валюті (у тому числі за договорами РЕПО), до проведення розрахунків за цими правочинами потрібно здійснити заходи щодо внесення змін до них з урахуванням вимог, передбачених підпунктами цього рішення.

Мультишеринг у “Дії”

З 1 червня у “Дії” працюватиме новий сервіс для бізнесу – мультишеринг документів. Клієнти матимуть змогу надіслати копії одразу кількох документів за одним запитом. Всього декілька кліків замість сканів, паперів та згаяного часу.

В мультишерингу доступні такі документи: ID-картка; закордонний паспорт; податковий номер (РНОКПП); посвідки на постійне і тимчасове проживання; довідка про доходи; свідоцтво про народження дитини; довідка ВПО; актові записи: зміна імені, шлюб, розлучення; пенсійне посвідчення; документи про освіту; посвідчення ветерана; посвідчення водія; техпаспорт; студентський квиток.

Для бізнесу послуга платна, але повністю безкоштовна для громадян, які надсилають документи через мультишеринг.

Подання річної фінансової звітності

Платники податків на прибуток, які відповідно до Закону про бухоблік, зобов’язані опублікувати річну фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність разом із аудиторським звітом до 10 червня.

Звітність подається у два кроки:

• річна фінансова звітність у форматі XML за допомогою режиму «Введення звітності»;
• аудиторський звіт разом із єдиним супровідним листом у форматі pdf (обмеження 5 МБ) за допомогою режиму «Листування з ДПС».

У “Дії” зʼявиться ШІ-асистент

ШІ-асистента запустять у форматі бета-тесту на порталі “Дія” вже в червні. Користувачі зможуть не лише отримувати послуги за допомогою АІ, а й шукати відповіді на питання, наприклад, чи потрібна певна довідка за кордон і як знайти найближчий ЦНАП.

Також планується, що АІ-асистент зможе надсилати довідки, а в майбутньому взагалі вестиме по всьому шляху отримання послуги. Зокрема, можна буде описати життєву ситуацію — і АІ підкаже, яка послуга потрібна.

У перспективі можна буде давати запит голосом і спілкуватися з Дією так, як зараз спілкуєтеся з іншими моделями.