Сучасні вимоги для розвитку ключового напряму тваринництва в Україні на шляху до євроінтеграції

Максим Гопка, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), спеціально для Banker.ua

Відколи розпочалась війна, агропромисловий комплекс України зазнав значних втрат і проблем. Багато підприємств постраждали від обстрілів або були зруйновані під час бойових дій. Зокрема, дуже чутливим є сегмент свинарства. Значна частка поголів’я тварин опинилася під окупацією, що також суттєво вплинуло на пропозицію вже готової продукції на внутрішньому ринку в перший рік війни. Динаміка поголів’я свиней наразі невтішна.

Матеріал підготовлений для десятого номеру журналу Banker.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

За даними Державної служби статистики України, станом на 1 вересня 2023 року нараховується 5,19 млн голів, що на 3% менше, ніж за аналогічний період минулого року. 62,5% поголів’я припадає на підприємства. Під час війни відбулося переосмислення багатьох речей, які змінили погляди в галузі. Економічна складова даного напряму бізнесу наразі дуже приваблива, адже рентабельність виробництва 1 кг свинини зараз сягає в середньому 60-70%, а інколи й більше. Дана ситуація може вплинути на стрімкий розвиток поголів’я у свинарстві. Проте з часом підприємцям цікаво буде виходити на зовнішні ринки, особливо на європейський. Для того, щоб відповідати всім вимогам якості виробництва і зеленій політиці ЄС, важливо вже зараз закладати модель ведення бізнесу на ідеї сталого розвитку.

Нова екологічна стратегія

У 2020 році в рамках Європейської зеленої угоди Європейська комісія створила стратегію «Від ферми до виделки», яка спрямована на вирішення проблем стійких харчових систем, які пов’язують здоров’я, навколишнє середовище та промисловість, змінюючи традиційний підхід до виробництва їжі на новий, який застосовує технології, дослідження та інновації до класичних систем. Ця стратегія цінує стійкість харчових продуктів у спосіб, який включає цілі, пов’язані не тільки з навколишнім середовищем, здоров’ям і суспільством, але навіть етичні, коли мова йде про спосіб виробництва їжі. Завдяки цій стратегії виробництво харчових продуктів у ЄС має зменшити вплив на навколишнє середовище, бути безпечним, поживним, доступним, зокрема за ціною, забезпечувати справедливий дохід і підтримувати інших виробників. Суспільний інтерес до всіх аспектів сталого розвитку зріс протягом останніх кількох років, особливо на тлі повномасштабного вторгнення росії. Таким чином, свинарі повинні знати про свої сильні та слабкі сторони в усіх вимірах сталого розвитку: економіці, навколишньому середовищі, соціальному добробуті, а також здоров’ї та добробуті тварин.

Тваринництво становить близько 40% сільськогосподарського продукування парникових газів. Однак два основних гази, які утворюються в тваринництві (CH4 і N2O), є набагато сильнішими поглиначами енергії, ніж CO2 (у 280 разів відповідно більше, ніж CO2). На жаль, негативні наслідки зміни клімату та глобального потепління дуже впливають на виробництво свинини. Це особливо призводить до нижчої плодючості свиноматок. У відділенні обробки надлишок тепла призводить до зниження споживання корму, отже, до зниження швидкості росту. Тепліша погода покращує виживання комах-шкідників, які можуть поширювати хвороби (наприклад, мух, вошей тощо). Висока захворюваність у свинарному цеху призводить до збільшення витрат на ветеринарне обслуговування та медикаменти. Зміна клімату може призвести до посух і зниження доступності води.

Це провокує і підвищення собівартості продукції внаслідок підвищених витрат енергії на охолодження та вентиляцію, а також збільшення вартості кормової енергії та протеїну через зниження виробництва врожаю в екстремальних погодних умовах.

Практичні рекомендації для покращення виробництва

Екологи та громадськість критикують сільське господарство як таке, що негативно впливає на довкілля, але насправді є можливості мінімізувати вплив галузі на навколишнє середовище, і українським виробникам треба впроваджувати подібні ідеї. Кращий добробут тварин покращує їхнє здоров’я і, як наслідок, якість їжі, а ще зменшує потребу в ліках і може допомогти зберегти біорізноманіття.

Як виробники свинини можуть мінімізувати викиди парникових газів і негативний вплив на виробництво?

Розробляти дієти зі зниженим вмістом білка з біодоступністю амінокислот (над цим працюють дієтологи для свиней); управляти перегноєм як цінним ресурсом для зменшення викидів; закрити лагуни для уловлювання метану для джерела енергії; вносити та закладати гній у ґрунт посівних полів лише з тією нормою, яку поглинають культури; при вирощуванні кукурудзи та сої слід мінімально обробляти або взагалі не обробляти ґрунт і покривати культури, щоб зберегти азот у ґрунті, доступний для культур; використовувати в раціоні побічні продукти виробництва біоетанолу (DDGS).Також варто посадити дерева або місцеві трави на виробничій території та навколо неї, щоб утворити захист від вітру, затінити площу, і це також поглинатиме CO2.

Крім того, варто реконструювати та будувати нові споруди. Для вентиляції розгляньте можливість використання, де це можливо, відцентрових вентиляторів, а не осьових, оскільки вони більш ефективні, краще протидіють зовнішнім силам вітру та їх легше обслуговувати. Підвищуйте міцність конструкції та ізоляції будівель, щоб протистояти сильнішим вітрам і керувати екстремальними температурами. А також використовуйте природне освітлення, коли це можливо, і світлодіодні лампи, коли потрібне штучне світло.