Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
Banker.Тижневик: чим жив банківський сектор минулого тижня (11 – 15 березня)
Чим жили українські банки і бізнес протягом минулого тижня, які події в них відбулися, про що говорили у фінансовому секторі – про це та інше у рубриці-дайджесті “Банківський тижневик” на Banker.ua.
Данило Гетманцев про створення “клубу білого бізнесу”
У Верховній Раді розробили проєкт закону про створення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
“Сутність в тому, що якщо підприємець відповідає простим та прозорим критеріям щодо рівня сплати податків вище середнього по галузі та вищий за середні по галузі рівень зп, податковий контроль у вигляді перевірок за ним не здійснюється. Це поза іншими перевагами. Перелік переглядається щокварталу. Це як раз про новий суспільний договір держави і бізнесу”, – розповів минулого тижня голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Проєкт закону пропонує розширити поняття “податковий ризик” та запровадити термін “комплаєнс (управління податковими ризиками)”; запровадити Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану.
До Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства щоквартально включатимуться юридичні особи та ФОП, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв.
Згідно з законопроєктом, ведення Переліку забезпечуватиме Державна податкова служба України, а інформацію про включення платник отримуватиме через електронний кабінет.
Платники податків, включені до Переліку, отримуватимуть такі переваги: мораторій на документальні перевірки; скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування – 5 календарних днів; індивідуальні податкові консультації протягом 5 календарних днів. Крім цього, за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції. Також платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
НБУ знизив облікову ставку до 14,5%
Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 15% до 14,5% із 15 березня 2024 року.
В НБУ наголосили, що подальше сповільнення інфляції, збереження стійкої ситуації на валютному ринку, а також позитивні зрушення у питаннях отримання зовнішньої допомоги дають підстави раніше відновити цикл пом’якшення процентної політики.
Інфляція сповільнювалася швидше, ніж очікував НБУ. У лютому вона знизилася до 4,3% у річному вимірі.
Ситуація на валютному ринку також залишалася стійкою, зокрема завдяки заходам монетарної політики та валютного нагляду НБУ. У підсумку інфляційні та курсові очікування більшості груп респондентів також поліпшилися.
Дохідність банківських депозитів та ОВДП і надалі перевищувала очікувану інфляцію. Відповідно інтерес до заощаджень у гривні зберігався. Обсяги вкладень українців у ОВДП та депозити строком понад три місяці стабільно зростали. Це обмежувало попит на валюту, а отже, сприяло й сповільненню інфляції.
Інфляція залишатиметься помірною й надалі, попри незначне пришвидшення в другому півріччі. Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Зберігається й ризик недостатності міжнародного фінансування, проте останнім часом маємо позитивні зрушення в цьому напрямі.
В Нацбанку додають, що нещодавно ЄС схвалив виділення Україні 50 млрд євро упродовж 2024–2027 років. Крім того, за тиждень очікуємо рішення Ради директорів МВФ щодо третього перегляду програми. Загалом у березні-квітні Україна може отримати більше $10 млрд США. У результаті міжнародні резерви суттєво збільшаться.
Зниження облікової ставки на 0,5 в. п. підтримає відновлення економіки без загрози для макрофінансової стійкості. Ситуація на валютному ринку залишатиметься контрольованою, інфляція – помірною, а дохідність гривневих інструментів для заощаджень – привабливою.
“Щоб стимулювати банки і далі конкурувати за вкладників, НБУ планує зберегти операції з тримісячними депозитними сертифікатами (ДС) як дієвий елемент операційного дизайну процентної політики. Водночас ставка за цим інструментом з 15 березня знижується на 1,5 в. п. – до 17,5%. Також на 1,5 в. п. зменшується ставка за кредитами рефінансування – до 19,5%. Натомість ставка за ДС овернайт і надалі дорівнюватиме обліковій ставці”, – заявили в регуляторі.
НБУ готовий і надалі динамічно адаптувати процентну політику, ураховуючи зміни в балансі ризиків для інфляції та курсової стійкості. За умови сталого зниження цих ризиків НБУ продовжить кроки зі зниження облікової ставки та пом’якшення обмежень. Це підтримає відновлення економіки та розвиток кредитування.
Долар і євро подорожчали
Минулого тижня гривня просідала у вартості відносно офіційного курсу долара та євро.
Так, долар станом на понеділок, 18 березня, подорожчав на 66 копійок і становить 38,80 грн/$ – тиждень тому він коштував 38,14 грн/$.
Крім цього, євро також подорожчало – наразі офіційний курс становить 42,25 грн/€, хоча минулого понеділка офіційний курс становив 41,70 грн/€, тобто на 55 копійок менше.