Цифровий драйвер: як український IT веде країну до глобальних ринків

У 2025 році український IT-сектор залишається одним із ключових драйверів економіки, навіть попри війну, релокацію частини спеціалістів та складні умови для ведення бізнесу. Галузь не лише утримує позиції в експорті, але й демонструє швидке зростання у нових нішах — від оборонних технологій до штучного інтелекту. Це створює підґрунтя для майбутнього відновлення та глибшої інтеграції України у глобальні технологічні ринки. Banker.ua розбирався, що це означає та як це вплине на економіку.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Експорт та макроекономічна роль

Експорт IT-послуг для України став своєрідною «подушкою безпеки» в умовах війни та економічної нестабільності. Попри руйнування інфраструктури, релокацію частини компаній і постійні ризики для бізнесу, індустрія продовжує працювати й приносити валюту в країну. У 2024 році обсяг експорту комп’ютерних послуг склав 6,45 мільярда доларів. Це було дещо менше, ніж у 2023-му, однак навіть такі цифри продемонстрували феноменальну витривалість галузі, яка змогла втриматися на плаву тоді, коли інші сектори зазнавали серйозних втрат.

У першій половині 2025 року намітилося відновлення. Обсяги експорту не лише стабілізувалися, а й почали демонструвати позитивну динаміку. Особливо вражає структура: частка IT у загальному експорті послуг піднялася з 38,5% до 43%. Це означає, що майже кожен другий долар, який надходить до країни від продажу послуг за кордон, генерує саме IT-сектор. Таким чином, галузь перетворилася на ключовий експортний локомотив, який допомагає підтримувати макроекономічну стабільність і фінансувати державний бюджет.

Тенденція підтверджується й помісячною статистикою. У липні 2025 року сектор зафіксував рекордні 555 мільйонів доларів надходжень, що на 5,5% більше, ніж у червні, і на 1,8% більше, ніж у липні 2024 року. Це сигналізує про поступове повернення замовників, зростання довіри до українських команд і конкурентоспроможність на світовому ринку. Важливо, що це зростання відбувається навіть на фоні глобального сповільнення економіки та зменшення попиту на IT-послуги у світі.

Завдяки стабільним валютним надходженням IT став одним із небагатьох секторів, який формує економічний «кисень» для країни. Ці кошти йдуть не лише на підтримку платіжного балансу, а й на фінансування оборонних програм, соціальних виплат та інвестицій у цифрову інфраструктуру. Фактично, індустрія взяла на себе роль економічного стабілізатора в умовах війни.

У перспективі ця роль лише посилюватиметься: чим більше компаній переходять від аутсорсу до продуктових моделей та розвивають інноваційні рішення, тим вищою буде додана вартість і стійкішим — експорт. Український IT уже довів, що здатен виживати в кризових умовах, і тепер перед ним стоїть завдання — перетворити тимчасову «подушку безпеки» на довгострокову основу для економічного зростання.

Diia.City та цифрова держава

Величезним проривом у розвитку індустрії став спеціальний правовий режим Diia.City. Він створений для того, щоб надати IT-компаніям стабільні правила гри на 25 років. Це включає в себе зрозумілі податкові умови, можливість працювати за гнучкими контрактними моделями та отримувати захист інтелектуальної власності.

Станом на вересень 2025 року до Diia.City приєдналися понад 2,5 тисячі компаній. Тільки за перші вісім місяців 2025 року вони сплатили до бюджету 19,5 мільярда гривень податків. До резидентів входять як українські флагмани — Ajax Systems, MacPaw, Grammarly, Preply, так і міжнародні гіганти — Samsung, SAP, Visa, Lyft, Nokia. Це свідчить про те, що Україна вже стала серйозним гравцем на світовій технологічній мапі.

Успіх цифрової трансформації підкріплюється ще одним фактом: Україна увійшла до топ-5 країн світу за індексом розвитку онлайн-послуг ООН. Це означає, що держава створює для бізнесу й громадян інфраструктуру світового рівня, що у свою чергу робить країну більш привабливою для інвесторів.

Венчурні інвестиції та стартапи

Венчурний ринок, який різко скоротився у 2023 році, вже у 2024-му продемонстрував відчутне пожвавлення. Кількість угод майже подвоїлася та сягнула 174, а обсяг інвестицій виріс до 283 мільйонів доларів проти 209 мільйонів роком раніше. Попри високі воєнні ризики, інвестори почали повертатися, особливо у сфери з глобальним потенціалом — SaaS-рішення, fintech, штучний інтелект, кібербезпека та енергетична незалежність.

Україна вже має власних технологічних «єдинорогів», тобто компаній, вартість яких перевищила мільярд доларів. Це Grammarly, GitLab, Creatio. Водночас формується нова хвиля продуктових команд, здатних повторити цей шлях.

Ще одним важливим чинником є кадровий потенціал. В індустрії сьогодні працюють близько 250–300 тисяч спеціалістів. Частина з них перебуває за кордоном, але продовжує працювати на українські компанії, тим самим зберігаючи конкурентоспроможність на глобальному ринку.

Оборонні технології як новий кластер

Найбільш динамічною новою вертикаллю останніх років став сектор оборонних технологій. Повномасштабна війна стала каталізатором для створення сотень стартапів у сфері безпілотників, сенсорних систем, засобів радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони.

Лише за три роки Україна пройшла шлях від невеликих проєктів до побудови масштабної екосистеми дронів, яка працює за принципами швидкого R&D і миттєвої адаптації до умов фронту. У 2026 році очікується, що обсяг оборонного виробництва сягне близько 15 мільярдів доларів, тоді як у 2022-му він становив лише 1 мільярд.

Частка локального забезпечення Збройних сил України зросла до майже 60% проти 10% на початку вторгнення. Це означає, що українські компанії не лише закривають критичні військові потреби, а й створюють продукти, які можуть стати конкурентними на світовому ринку. Уже зараз українські розробки у сфері роєвих дронів та систем з елементами штучного інтелекту викликають зацікавлення міжнародних партнерів.

Made in Ukraine: технології та продукти для світу

Українські компанії дедалі впевненіше заявляють про себе як про творців власних продуктів, а не лише постачальників інженерних послуг. Одним із найуспішніших прикладів стала Ajax Systems — виробник систем безпеки, який увійшов до числа лідерів європейського ринку. Сьогодні в портфелі компанії — понад 180 пристроїв: від датчиків і сенсорів до комплексних рішень для «розумного дому». Новий напрям — «розумне відео» — має принести понад 100 мільйонів доларів виручки, що демонструє здатність українського бізнесу не лише масштабувати виробництво, а й кидати виклик глобальним конкурентам.

Не менш стрімко розвивається сегмент програмних продуктів. MacPaw побудувала екосистему програм для macOS та iOS, яка щодня обслуговує мільйони користувачів. Grammarly, започаткована українськими інженерами, перетворилася на світового лідера у сфері штучного інтелекту для письма. Preply стала однією з найбільших міжнародних освітніх платформ, що поєднує викладачів і студентів по всьому світу, а Reface завоювала популярність завдяки унікальним рішенням у сфері генеративних медіа. Ці історії доводять: Україна здатна народжувати бренди, які формують глобальні тренди, а не лише обслуговують іноземні компанії.

Водночас усе більше українських команд роблять ставку на повний цикл створення продукту. Якщо раніше акцент робився переважно на розробці програмного забезпечення, то тепер розширюється і виробництво обладнання. Йдеться про системи безпеки, розумну електроніку, рішення для «інтернету речей» та інноваційні енергетичні технології. Такі продукти потребують значних інвестицій, сучасних лабораторій і налагодженої логістики, але саме вони формують новий образ України — країни, здатної створювати готові технологічні рішення світового рівня.

Зміцнення продуктової складової стало стратегічним завданням для всього українського IT. Компанії, що поєднують розробку програмного забезпечення та виробництво обладнання, відкривають нові ніші, підвищують експортний потенціал і створюють додану вартість усередині країни. У найближчі роки саме продуктові бізнеси визначатимуть нову економічну модель галузі, перетворюючи Україну з «аутсорс-хаба» на центр створення конкурентних технологій і рішень для глобальних ринків.