Польща: кошик, подарунки дітям і «мокрий» понеділок
У Польщі Великдень починається зі свячення święconka — великоднього кошика, який несуть до костелу в суботу. Після служби родини повертаються додому, а в неділю знову йдуть до храму, і лише потім сідають за святковий стіл. Першими куштують саме освячені продукти з кошика. У ньому зазвичай є м’ясо, домашня ковбаса, сир, масло, сіль, хрін та інші великодні наїдки.
Великодній стіл у Польщі теж має свої особливості. Замість звичної для українців паски багато польських господинь готують мазурок — плаский сухий пиріг, оздоблений мармеладом, шоколадною поливою та сухофруктами. Для дітей свято теж має окрему частину: їм дарують шоколадні яйця, часто із сюрпризом усередині, а самі подарунки та солодощі приписують великодньому кролику.

Другий день після Великодня в Польщі — це Śmigus-Dyngus, або Обливаний понеділок. Люди обливають одне одного водою, співають, плетуть вінки, а сам звичай давно став однією з найвідоміших польських великодніх традицій. Існує навіть повір’я: якщо дівчина в цей день промокла до нитки, то невдовзі вийде заміж.
Страсний тиждень в Іспанії, лячні капюшони і солодка Mona de Pascua
В Іспанії великодній сезон починається ще за тиждень до самого свята, під час Semana Santa. У цей період релігійні братства виходять на вулиці міст, несуть хрести та статуї святих, відтворюють біблійні сцени, а все це супроводжується музикою, співами й урочистою атмосферою. Учасники ходи одягаються в довгі туніки та загострені капюшони, які повністю закривають обличчя, через що процесії для туристів часто виглядають одночасно ефектно й моторошно.
У Страсну п’ятницю вулицями, зокрема Барселони, проходять священнослужителі з хрестами на плечах і терновими вінками на головах. А вже на сам Великдень настрій змінюється: після суворих процесій приходить час веселішого святкування, пісень, танців, обміну побажаннями та розписаними яйцями. Дітям дарують солодощі, зокрема шоколадних кроликів.

Окрема частина іспанського свята — великодній пиріг La Mona de Pascua. Це солодкий хліб із м’якою ароматною серединкою, посипаний цукром і часто запечений із вареним яйцем зверху. В окремих регіонах під час святкового ходу хлопчики несуть пальмові гілки, а дівчата — пальмові гілки, прикрашені солодощами, після чого діти отримують благословення від священника.
Великодні дерева, пошук кошика і святкові багаття
У Німеччині Великдень святкують два дні — у неділю та в понеділок. Ранок починається з церковної служби, після чого родина збирається за столом, де серед традиційних страв згадуються риба та лимонний пиріг. Після цього для дітей настає одна з найулюбленіших частин свята: пошук кошика з ласощами й писанками, який, за повір’ям, сховав великодній зайчик.
Один із найвідоміших великодніх символів у Німеччині — Ostereierbaum, тобто дерево або кущ, прикрашений розмальованими яйцями. Окрім цього, будинки оздоблюють великодніми вінками з квітів і гілок, які вже почали розпускатися. Такі вінки пізніше засушують і зберігають як оберіг.

У багатьох регіонах Німеччини також палять великодні багаття. Вони символізують перемогу світла над темрявою й давно стали частиною святкового публічного простору, а не лише домашнього обряду. Тому німецький Великдень добре впізнається не тільки за столом і шоколадними яйцями, а й за тим, як саме виглядають міста, двори та сади в ці дні.
Чехія та Словаччина — pomlázka, крашанки й частування у відповідь
У Чехії та Словаччині один із найвідоміших великодніх звичаїв припадає на понеділок після Великодня. Чоловіки беруть плетені лозини, які називаються pomlázka, і символічно шмагають дівчат по ногах. Звучить дивно, але в традиційному сенсі це вважається побажанням краси, здоров’я та весняного оновлення на весь рік.
У відповідь дівчата зазвичай дарують хлопцям крашанки, солодощі або пригощають чимось міцнішим. Тобто тут обряд одразу пов’язаний з обміном невеликими подарунками та частуванням. Саме через це традиція виглядає не як одиничний жест, а як повноцінний великодній соціальний ритуал із чіткою роллю для обох сторін.

Водночас цей звичай щороку викликає дедалі більше суперечок і стає менш популярним. Але саме він досі лишається одним із найупізнаваніших великодніх символів Чехії та Словаччини — разом із розписаними яйцями, стрічками й домашніми великодніми пригощаннями, без яких pomlázka уже не мала б того самого сенсу.
Великодня традиція продається у форматі детективу, що це?
У Норвегії Великдень асоціюється не так із фарбуванням яєць чи вуличними обрядами, як із Påskekrim — великодніми кримінальними історіями. У цей період люди читають детективи, купують спеціальні книжки й журнали, а телеканали показують нові епізоди кримінальних серіалів. Для норвежців це настільки звична частина свята, що сама назва вже давно стала окремим культурним явищем.
Фактично Великдень у Норвегії перетворився ще й на сезонний медійний формат. Під свято виходять нові детективні історії, підбірки, тематичні випуски та телевізійні програми, тобто святкова звичка живе не лише вдома, а й на полицях магазинів, у друкованих виданнях і в телепрограмі. Це один із найнезвичніших великодніх сценаріїв у Європі.

На тлі крашанок, кошиків і святкової випічки норвезька модель виглядає майже парадоксально: головним великоднім «товаром» тут стає не шоколад чи декор, а добре написаний злочинний сюжет. І саме тому Påskekrim постійно потрапляє до списків найдивніших великодніх традицій світу.
Австралія — шоколадний білбі замість кролика, пікніки і фестивалі
В Австралії символом Великодня став не традиційний кролик, а білбі — маленька сумчаста тварина з довгим носиком. Причина проста: кролики в Австралії вважаються шкідниками, які завдали серйозної шкоди природі та фермерським господарствам. Саме тому білбі поступово став місцевою альтернативою великодньому кролику і водночас частиною кампанії на підтримку збереження фауни.
Образ білбі активно використовують у святкових гостинцях: в Австралії продають шоколадних білбі замість звичних шоколадних кроликів. Паралельно Великдень тут часто святкують на природі — в лісі, горах або просто на пікніках, а також проводять фестивалі й ярмарки. Серед незвичних деталей згадується навіть фестиваль повітряних куль у формі великодніх яєць.

На святковому столі в Австралії окреме місце відводять торту з безе, прикрашеному фруктами — ківі, ананасами, мандаринами та полуницею. Тобто тут Великдень складається не лише з символічної заміни кролика на білбі, а й із цілого набору весняних звичок: солодких подарунків, виїздів на природу, ярмарків і святкового меню, яке відрізняється від європейського.
Філіппіни — один із найжорсткіших великодніх ритуалів у світі
На Філіппінах Великдень у деяких регіонах має одну з найрадикальніших форм святкування у світі. Йдеться про театралізовані відтворення останніх днів життя Ісуса Христа, під час яких добровольці публічно переживають страждання, пов’язані зі Страстями. У деяких місцях люди навіть дозволяють прибивати себе до хрестів або бичувати себе в межах обряду.
Такі практики подаються як акт покаяння, жертви й глибокої віри. Водночас католицька церква офіційно не підтримує цей звичай, хоча він залишається популярним серед паломників і глядачів. Саме тому філіппінський Великдень часто описують як одну з найсильніших і найсуперечливіших великодніх традицій сучасності.

Філіппінський приклад разюче відрізняється від європейських звичок із шоколадними яйцями, випічкою та родинним столом. Тут у центрі не святковий кошик і не солодощі для дітей, а публічна релігійна драма, яка щороку збирає людей саме через свою крайню форму. Через це Великдень на Філіппінах сприймається не як «сезон милих традицій», а як дуже жорсткий і видовищний ритуал віри.