Міцні зв’язки зі світом: як війна змінює вектор економічного розвитку України

Banker.ua розбирався у тому, наскільки міцною виявилася економіка України під час війни та що допоможе країні почати відновлюватися у 2023 році.

Інтерв’ю підготовлене для друкованої версії журналу Banker.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Безпрецедентна підтримка для економіки України

Економіка України витримала удари війни протягом 2022 року завдяки безпрецедентній допомозі наших союзників у світі та українському бізнесу, що виявив неімовірну стійкість в умовах війни.

За даними НБУ, станом на 1 січня 2023 року міжнародні резерви України становили $28,5 млрд. У грудні вони зросли на 1,9% порівняно з листопадом 2022 року завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів і перевищили інтервенції Нацбанку з продажу валюти для підтримання фіксованого курсу.

Загалом динаміку резервів у грудні 2022 року визначала низка чинників.

По-перше, надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу. На валютні рахунки НБУ надійшло $4 468,4 млн. З них:

▪ $2 030,3 млн — від США (через трастовий фонд Світового банку);

▪ $598,7 млн — від ЄС;

▪ $540,7 млн — від розміщення валютних ОВДП;

▪ $402 млн — від Світового банку;

▪ $367,8 млн — від Уряду Канади;

▪ $528,9 млн — від інших міжнародних кредиторів.

Уряд України виплатив за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті $833,9 млн. Крім того, Україна сплатила МВФ $166,2 млн.

По-друге, операції НБУ на міжбанківському валютному ринку. Чистий продаж валюти регулятором у грудні 2022 року підвищився до $3 163,5 млн.

Збільшення інтервенцій Нацбанку з продажу валюти було пов’язане насамперед із сезонним чинником — активізацією бюджетних видатків наприкінці року. На валютний ринок також впливав високий попит бізнесу й населення на імпорт альтернативних джерел енергії та збільшення імпорту пального для їхньої роботи в умовах дефіциту електроенергії, спричиненого терористичними атаками рф на критичну інфраструктуру нашої країни.

По-третє, переоцінка фінансових інструментів унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют. У грудні вартість фінінструментів зросла на $231,6 млн.

Загалом упродовж 2022 року міжнародні резерви України зменшилися на 7,9%.

«Ключовий фактор, який допоміг нашій країні пережити складний 2022 рік, — це міжнародна фінансова допомога у розмірі понад 30 млрд доларів, яка дозволила фактично профінансувати основні статті бюджетних видатків, особливо у частині соціальних статей. Плюс, хоч як це не дивно звучить, внутрішній ринок. Справа в тому, що наша економічна модель заточена на оподаткування кінцевого споживача (податок на додану вартість, акцизи, імпортне мито, внутрішній ПДВ), а також зарплатні податки, які завдяки підвищенню зарплати, у тому числі й у сфері оборони, залишилися на доволі високому рівні. Навіть у деякі місяці ми бачили зростання, наприклад, надходжень до пенсійного фонду», — розповів Banker.ua економічний експерт, аналітик центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ.

Він уточнив, що, з одного боку, це внутрішній ринок, який нас «витягував» і в період пандемії, з іншого боку, це збільшення державних витрат на зарплати військовим у секторі оборони. Це теж мало значну роль для підтримки місцевих бюджетів і внутрішніх держрезервів.

Крім того, минулого року Україна отримала небачену світову фінансову підтримку — за балансовими даними, близько $32,1 млрд.

100 млн тонн товарів:  про український експорт

За даними Мінекономіки, обсяги українського експорту у 2022 році сягнули майже 100 млн тонн. Це перший рік, коли фізичні обсяги експорту такі важливі — через війну і блокаду наших портів на перший план у торгівлі вийшла логістика. Так, вартість експорту 2022 року на 35% менша, ніж в 2021 році, а фізичні обсяги скоротилися на 38,4%. Але такі результати, як для умов воєнного часу, позитивні.

«Попри кризу, пов’язану із можливістю вивезення сировини, нам вдалося вирішити це питання. З розблокуванням одеських портів з’явилася можливість вивозити цю сировину. В умовах війни нам вдається вивозити експортні товари і за допомогою військових дій не так легко цей потенціал зруйнувати, тим більше сировинний аграрний. Тому аграрна сировинна спеціалізація відіграла певну позитивну роль для стабілізації внутрішніх цін», — пояснює Олексій Кущ.

Лідером (за обсягом і вартістю) є кукурудза. Експорт цієї товарної групи склав 24,99 млн тонн, вартістю $5,94 млрд. Хоч і на 1%, але це більше, ніж у 2021 році, що на фоні інших показників є чудовим результатом.

Соняшникова олія посіла друге місце за вартістю експорту — $5,46 млрд. Порівняно з 2021 роком скорочення за вартістю склало -14,4%, а в обсягах -16,3% (4,29 млн тонн).

Водночас у десятку пробилося насіння соняшнику. Україна експортувала його 2,7 млн тонн вартістю $1,255 млрд. Це в 33 рази більше, ніж 2021 року.

Географічно 63% вітчизняного експорту припало на ЄС ($27,9 млрд): до Польщі ($6,6 млрд), Румунії ($3,8 млрд), Угорщини ($2,27 млрд), Німеччини ($2,23 млрд) та Італії ($1,5 млрд). Поза межами ЄС найбільшим ринком експорту стала Туреччина ($2,9 млрд), яка випередила Китай ($2,46 млрд). Але при цьому експорт до Туреччини в межах року скоротився на 29%, а до Китаю на захмарні 69%.

Імпорт в обсягах скоротився майже вдвічі (-48,1%), але вартісно лише на 19,6%.

Споживча інфляція прискорилася, але контрольована

Фактична споживча інфляція в грудні 2022 року виявилася навіть нижчою за прогноз. За даними Держстату, в річному вимірі вона склала 26,6% та практично не змінилася, якщо порівнювати з темпами зростання цін у листопаді (26,5%) та жовтні (26,6%). У місячному вимірі ціни зросли на 0,7%. Це сталося, зокрема, внаслідок налагодження постачань у звільнену Херсонську область, розширення пропозиції продуктів харчування та слабшого споживчого попиту в умовах відключень електроенергії. Додатково інфляцію стримувало зміцнення готівкового курсу гривні восени та стабілізація інфляційних очікувань.

Проте загальне прискорення інфляції минулого року насамперед викликане наслідками військової агресії росії: руйнування підприємств та інфраструктури, порушення виробництва та ланцюгів постачання, зростання виробничих витрат бізнесу, ситуативний ажіотажний попит на окремі товари та послуги. Впливали і непрямі наслідки війни, зокрема, курсові ефекти та погіршення впродовж року очікувань населення та бізнесу. Крім того, на ціни в Україні тиснуло глобальне прискорення інфляції — саме 2022 року більшість країн оновили багаторічні інфляційні максимуми.

Попри війну та високу світову інфляцію, фактичні темпи зростання цін в Україні залишалися контрольованими, а інфляційний тиск в останні місяці минулого року стабілізувався. Забезпечити порівняно помірну інфляційну динаміку вдалося завдяки антикризовим заходам НБУ та Уряду за підтримки міжнародних партнерів і, звичайно, успішним діям української армії, яка не тільки зупинила російський наступ, але і звільняє українські землі.

НБУ прогнозує помірне сповільнення інфляції в Україні в 2023 році, чому сприятиме послідовна економічна політика за підтримки міжнародних партнерів і сповільнення світової інфляції, та все ж інфляція у нас ще буде доволі високою.

Стан фінсектору

Наразі умови роботи фінустанов в Україні залишаються складними. Незважаючи на це, фінансовий сектор працює безперебійно: платежі здійснюються своєчасно, а клієнти мають безперешкодний доступ до власних коштів. Проте наслідки масштабних ракетних обстрілів сповільнюють темпи зростання попиту на банківські послуги та спричиняють додаткові кредитні й операційні витрати.

Попри перебої в постачанні електроенергії фінустанови продовжують працювати. Вони вжили заходів, які дозволяють надавати послуги навіть в умовах тривалих блекаутів. Але, посилюючи власну стійкість до операційних ризиків, вони зазнають суттєвих втрат, зокрема через витрати на додаткове обладнання відділень.

Загалом на кінець 2022 року кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася з 1 522 (станом на 30 листопада) до 1 459 (станом на 31 грудня). Кількість банків не змінилася й становить 67.  

До питання про ліквідність банків

Банківська система загалом залишалася високоліквідною від початку повномасштабної війни, а за окремими показниками ліквідність сягнула рекордних рівнів. Окрім збереження довіри вкладників до банків, цьому сприяють регулярні та значні надходження державних виплат на банківські рахунки населення. Водночас приплив нових коштів до сектору нерівномірний: основні обсяги осідають на поточних рахунках у державних банках.

Рентабельність капіталу за 9 місяців 2022 року становила 4,3% порівняно з 32,1% рік тому. Така динаміка значною мірою зумовлена зростанням відрахувань у резерви під понесені та очікувані збитки внаслідок війни. З початку року банки сформували резерви обсягом 99 млрд грн, із них за березень-вересень — 93,3 млрд грн.

Станом на 1 жовтня 2022 року з 67 платоспроможних банків 44 установи отримали чистий прибуток у розмірі 25,6 млрд грн, інші 23 банки мали збитків на 18,2 млрд грн.

Темпи зростання чистого процентного доходу за 9 місяців минулого року уповільнилися до 26% у річному вимірі з 35% у січні-вересні 2021 року переважно через скорочення процентних доходів у роздрібному сегменті. Адже у перші місяці повномасштабної війни всі великі банки пропонували позичальникам «кредитні канікули», деякі фінустанови тимчасово знизили ставки за споживчими кредитами.

Чистий комісійний дохід скоротився за січень-вересень на 16% р/р порівняно зі зростанням на 28% р/р за аналогічний період 2021 року. Після шоку на початку повномасштабної військової агресії попит на банківські послуги поступово відновлюється, але все ще залишається низьким порівняно з показниками попереднього року. Це обмежує комісійні доходи банків.

Чистий операційний прибуток банків показав позитивну динаміку: за 9 місяців він зріс на 78% р/р.  Зокрема, за підсумками ІІІ кварталу 2022 року чистий операційний прибуток до відрахувань у резерви становив 56,5 млрд грн.

За словами Голови НБУ Андрія Пишного, підтримання банківським сектором операційної прибутковості під час війни є свідченням того, що бізнес-моделі банків орієнтовані на отримання прибутку з урахуванням виваженого підходу до ризиків. Банки навчилися працювати ефективно, диверсифікуючи власні портфелі, зважаючи на процентні, ринкові, кредитні та операційні ризики. Збереження операційної прибутковості дасть змогу більшості банків самостійно відновити капітал після проходження поточної кризи.

Очікування бізнесу

У ІV кварталі 2022 року НБУ провів опитування серед керівників компаній. Стосовно макроекономічної ситуації в Україні, тут бізнес пом’якшив негативні очікування щодо динаміки обсягів виробництва товарів і послуг на 2023 рік. Баланс відповідей становив «-32,3%» порівняно з «-37,9%» у ІІІ кварталі 2022 року.

Інфляційні очікування поліпшилися: у IV кварталі 2022 року очікувана річна інфляція становила 23,3% порівняно з 25,2% у попередньому кварталі. 71,8% опитаних підприємств вважають, що інфляція цього року не перевищить 30%.

Очікується посилення девальвації курсу гривні: майже вдвічі скоротилася частка тих, хто очікує курс нацвалюти в межах 38,00‑40,00 грн/$. Середнє значення обмінного курсу, на яке респонденти очікують наприкінці 2023 року, становить 42,59 грн/$.

Водночас поліпшилися, хоча й залишаються негативними, очікування респондентів щодо змін фінансово-економічного стану підприємств в 2023 році. Це стосується всіх видів економічної діяльності, крім підприємств будівництва. Найпесимістичніші очікування щодо підприємств енерго- та водопостачання (-32,3%), видобувної промисловості (-29,3%).

Бізнес продовжує очікувати зменшення обсягів реалізації продукції, в тому числі на зовнішньому ринку. Зростання загальних обсягів реалізації очікують лише підприємства торгівлі.

Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, очікують збільшення їхніх обсягів у 2023 році. Найвищі очікування мають підприємства саме енерго- та водопостачання, а також транспорту та зв’язку, сільського господарства. Частка респондентів, які цього року планують залучати іноземні інвестиції, становить 22,8% порівняно з 22,2% у попередньому опитуванні.

Бізнес продовжує прогнозувати скорочення кількості працівників на підприємствах, але нижчими темпами. Водночас респонденти очікують зростання витрат на оплату праці хоча б одного найманого працівника.

На тлі зниження оцінок підприємств щодо потреби в позикових коштах найближчим часом зменшилася частка підприємств, які планують брати банківські кредити, — до 35% (у ІІІ кварталі 2022 року — 40,2%).  Переважна більшість підприємств, що планують залучати кредити, надають перевагу кредитам у гривні — 84,9%.

Як Україна впорається з боргами?

Український бізнес показав настільки велику адаптивність, що падіння ВВП за підсумками 2022 року складає 32%, а не 50%, як прогнозувалось після початку повномасштабного вторгнення.

Перший віцепрем’єр-міністр України — Міністр економіки України Юлія Свириденко зазначила, що зростання нашої економіки також залежить від рівня зайнятості населення та, відповідно, наповнення бюджету. Враховуючи фактор війни, руйнування підприємств, виїзд частини працездатних українців за кордон Україні все одно вдається забезпечувати 50% надходжень до бюджету власними зусиллями. Інші 50% — допомога міжнародних партнерів.

Проте частину допомоги наші союзники дають у борг. Як ми зможемо повернути такі колосальні суми з огляду на те, що країні потрібні мільярди, якщо не більше, щоб відновити зруйновані міста, енергетичну інфраструктуру, підприємства тощо?

Повоєнне відновлення економіки та погашення боргів — це речі, які абсолютно не поєднуються. Тобто неможливо робити і те, і те, коли практично вдвічі зросла вартість обслуговування боргів. Економічний експерт Олексій Кущ вважає, що вирішення боргової проблеми може відбуватися лише у ключі ефективної реструктуризації, списання частини боргу.

«Вирішення боргової проблеми може відбуватися лише у ключі ефективної реструктуризації, списання боргу. Для цього потрібно провести круглий стіл із кредиторами в рамках Туринського клубу кредиторів, із іноземними державними міжнародними фінансовими організаціями, Світовим Банком, у рамках Лондонського клубу кредиторів тощо та запропонувати їм модель, яка як мінімум 50% боргу спише, а другі 50% — оформить відстрочку на 10-15 років як мінімум. І третій момент — це зниження ставки обслуговування боргу (особливо це стосується наших єврооблігацій) із 7% до 1-2%», — роз’ясняє Олексій Кущ.

Такі три основні умови дозволять знизити індикатор відношення боргу до ВВП вдвічі за рахунок списання боргу, що складе близько 50%. І, до речі, дуже важливо провести реструктуризацію внутрішніх боргів, підкреслює фахівець. Тоді у нас індикатор зовнішнього боргу знизиться до безпечних 50%, як це було до війни, й Україна отримає підйомний платіжний графік погашення зовнішніх боргів, які зможе собі дозволити, а вартість обслуговування боргу значно зменшиться за рахунок зниження процентної ставки.

Заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса розповів Banker.ua, що ці кредити найчастіше даються на 30 років під 0%. Тому найближчими роками це ніяк не тиснутиме на наш бюджет. А за 30 років частину цього боргу з’їсть інфляція.

«Погашення цих боргів саме собою не є проблемою. Проблема — це обслуговування боргу. Та цей обов’язок для нас безкоштовний, можна сказати. Тому що через 30 років ми вже будемо в зовсім інших економічних умовах розглядати, що з ним робити. Найімовірніше, цей борг ми рефінансуємо», — каже Сергій Фурса.

Мінекономіки допоможе бізнесу

У 2023 році Міністерство економіки України робитиме ставку на підтримку бізнесу та розширення експортних можливостей. Про це заявив заступник Міністра економіки — Торговий представник України Тарас Качка під час дискусії «Як українська економіка пережила 2022 рік».

За його словами, мова йде про грантову програму єРобота та програму пільгового кредитування «5-7-9%». В умовах війни це найдієвіші механізми, які дозволяють підтримувати економічну діяльність суспільства. Головне — зробити все, щоб під час війни люди думали про бізнес, розвиток і створення робочих місць. Уряд також буде намагатись продовжити дію безмитних режимів торгівлі з ЄС, США та Великою Британією якнайменше на той період, поки йде війна й український бізнес потребує підтримки.

Також у 2023-му Мінекономіки активно розширюватиме український експорт за рахунок розблокування чорноморських портів, зокрема Миколаєва, та розвитку інфраструктури на заході України, в якому бізнесу готові допомагати міжнародні організації.

Яким буде 2023 рік для економіки України

Навіть професійним експертам складно щось прогнозувати в такій мінливій ситуації, під час війни, з купою невідомих факторів. Традиційно, все залежить від ситуації на фронті, а її складно передбачити.

Сергій Фурса (Dragon Capital) каже, що поки ми знаходимося в позиції, коли падіння економіки закінчилося, ситуація стабілізувалася. «Звичайно удари по енергетичній інфраструктурі впливають на економіку, призвели до більш різкого падіння ВВП за підсумками року, 4-й квартал був гіршим, ніж 3-й, і вплив ще чинитиметься на 1-й квартал 2023 року. Тому зараз ми не можемо говорити про впевнене зростання на весь рік. Український бізнес так чи інакше показав, що він адаптується до цієї ситуації. Наприклад, та ж вражаюча кількість генераторів, які завезли в країну, що за потужністю практично можна порівняти з роботою одного блоку атомної станції, дуже показова історія. Так, удари по інфраструктурі — це проблема, але ми впораємося», — заявив Фурса.

У свою чергу, Олексій Кущ («Об’єднана Україна»), вважає, що Україні мало виграти війну, ще треба виграти мир, тобто 2023 рік має стати роком перемоги в економіці.

«Перемога в економіці — це має бути повне перезавантаження економічної моделі, відмова від сировинної спеціалізації, експорту робочої сили, як це було поширено до війни. Від цього треба переходити до експорту додаткової вартості та імпорту робочої сили в першу чергу за рахунок репатріації українців. Для цього потрібна така ж програма, як, наприклад, в Ізраїлі», — пояснює Кущ.

На його думку, після війни розраховувати на те, що Україну «завалять» грошима у вигляді західних інвестицій та заблокованих російських активів, на жаль, не доводиться. Потрібно довести свою ефективність, показати, що внутрішні інвестори вкладають в економіку країни. Тому для нас 2023 рік — це ще рік, коли ми виборюватимемо перемогу на економічному фронті.