Без бар’єрів: як Україна будує інклюзивну фінансову систему

Фінансова інклюзивність — це не просто модний термін, а стратегічна мета, яка визначає, наскільки доступними є банківські послуги для всіх українців, незалежно від їхнього місця проживання, доходів чи фізичних можливостей. У 2025 році Україна, попри війну та економічні труднощі, демонструє прогрес у цьому напрямку. Національний банк України став локомотивом змін, запроваджуючи ініціативи, що наближають фінансову систему до кожного громадянина. Banker.ua розповість, як Україна рухається до безбар’єрного фінансового простору і що ще потрібно зробити.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Від стратегії до конкретних дій

Національний банк України зробив фінансову інклюзивність одним із пріоритетів Стратегії розвитку фінансового сектору. Ще у 2018 році НБУ організував перший “Форум з фінансової інклюзії”, заклавши фундамент для системних змін. У 2025 році ці зусилля набули нових обрисів, адаптованих до реалій війни.

Одним із ключових кроків стало впровадження регуляторних змін для підвищення доступності послуг. У 2024 році НБУ зобов’язав банки забезпечити фізичну та інформаційну доступність щонайменше 50% від загальної кількості їх відокремлених підрозділів у регіоні, щоб сприяти створенню безпрецедентно інклюзивного фінансового простору для кожного громадянина України, зокрема ветеранів війни, осіб з інвалідністю та людей старшого віку. Це рішення, узгоджене з Національною стратегією зі створення безбар’єрного простору до 2030 року, що реалізується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. На сайтах банків з’явилися оновлені мапи з позначками “інклюзивних” відділень, обладнаних пандусами, шрифтом Брайля та аудіоінструкціями.

Флагманським проєктом у межах Національної стратегії стали затверджені Національним банком в липні 2024 року Методичні рекомендації з правил інклюзивного надання фінансових послуг в установах України для банків та небанківських фінансових і платіжних установ. Ці рекомендації передбачають нульову толерантність до будь-яких форм дискримінації споживачів, забезпечення фізичної доступності приміщень та організацію системи повнофункціонального дистанційного обслуговування. У їх складі – чек-лист для перевірки доступності приміщень та орієнтовний план заходів для їх адаптації.

Також Нацбанк зобов’язав надавачів фінансових послуг та надавачів фінансових платіжних послуг забезпечити фізичну та інформаційну доступність щонайменше 50% своїх відокремлених підрозділів у кожному регіоні здійснення діяльності для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до 31 березня 2025 року. Небанківські фінустанови зобов’язані забезпечувати клієнтів актуальною та достовірною інформацією про інклюзивні відокремлені підрозділи шляхом розміщення інформації про місцезнаходження таких приміщень, контактні номери телефонів та графік роботи на головній сторінці офіційного вебсайту та його мобільній версії, в програмних застосунках (мобільних додатках, платіжних застосунках), платіжних пристроях, через служби клієнтської підтримки, в загальнодоступних місцях приміщення (на табло, екранах).

Ще одна ініціатива — просування “відкритого банкінгу”. Ця концепція дозволяє інтегрувати послуги різних фінансових установ через єдині платформи, спрощуючи доступ до рахунків і платежів.

Банк фінансової інклюзії: нові можливості для віддалених регіонів

Одним із найамбітніших проєктів НБУ став законопроєкт № 12044, зареєстрований у Верховній Раді у вересні 2024 року. Він передбачає створення нового типу установ — банків фінансової інклюзії (БФІ). Ці банки з обмеженою ліцензією покликані розв’язати проблему доступу до фінансових послуг у віддалених і прифронтових регіонах, де традиційні відділення закрилися через безпекові ризики чи економічну нерентабельність.

За задумом НБУ, БФІ створюватимуться на базі великих роздрібних чи поштових компаній, які вже мають розгалужену мережу. Ці установи зможуть надавати базові послуги: зняття готівки, валютообмін, платежі, кредити та заощадження. Через повномасштабне вторгнення питання доступності фінансових послуг у певних регіонах є особливо гостре. Це стосується прифронтових та деокупованих територій, на яких через безпекові ризики немає банківських відділень та повноцінно не працюють дистанційні банківські канали внаслідок перебоїв зі зв’язком. БФІ збільшать можливість отримання клієнтами якісних та безпечних фінансових послуг. Як наслідок, це матиме позитивний ефект для соціально-економічного розвитку регіону та країни в цілому.

Водночас для забезпечення фокусу на клієнтах-фізособах та малому бізнесу БФІ будуть обмежені у проведенні операцій з іншими сегментами клієнтів (середнім та великим бізнесом) та операцій на ринках капіталу. Також встановлюватимуться обмеження щодо загального обсягу кредитних коштів, які можуть надаватись одному позичальнику.

Наразі в регуляторі очікують на ухвалення закону про фінансову інклюзію в редакції, запропонованій НБУ. Це забезпечить дотримання банком фінансової інклюзії всіх вимог і нормативів НБУ.

Як банки впроваджують інклюзивність на практиці

В Україні питання інклюзивності набуває дедалі більшої актуальності, і провідні банки країни активно впроваджують відповідні ініціативи.

ПриватБанк є лідером цифрових фінансових технологій в Україні. Завдяки зручному мобільному банкінгу та онлайн-сервісам, більшість фінансових операцій можна здійснювати без необхідності відвідування відділень. Це особливо важливо для людей з обмеженими можливостями, мешканців віддалених регіонів та тих, хто цінує швидкий доступ до фінансових послуг. Банк також працює над удосконаленням своїх фізичних відділень, адаптуючи їх для осіб з інвалідністю. У багатьох відділеннях встановлено пандуси, тактильні доріжки, а також передбачені спеціальні зони обслуговування для людей із вадами слуху та зору.

Великою мережею відділень в Україні володіє Ощадбанк — приблизно 1200 відділень, з яких понад 70% відповідають державним будівельним стандартам інклюзивності. Такі відділення оснащені пандусами, тактильною плиткою, кнопками виклику персоналу та іншими зручностями. У складі мережі Ощадбанку виділяються 23 відділення, створені за власним проєктом безбар’єрності, які у банку іменують суперінклюзивними. Вони мають занижені каси, спеціалізовані санвузли, а також банкомати й термінали з тактильними позначками та роз’ємами для навушників. Загалом Ощадбанк налічує 72 банкомати та 66 терміналів самообслуговування, пристосованих для людей із вадами зору. Крім того, банк став першим серед українських банків, хто запровадив мобільні підрозділи на основі автофургонів, забезпечуючи банківські послуги в населених пунктах, де інші банки відсутні.

Водночас у ПУМБ вже 96% відділень фізично доступні для людей з інвалідністю, і банк працює над розбудовою внутрішнього інклюзивного простору. Понад 2000 співробітників пройшли навчання з комунікації під час обслуговування осіб з різними видами порушень у відділеннях.

Також банк запустив партнерську платформу «Жити на зустріч», спрямовану на якісну інтеграцію ветеранів і ветеранок у цивільне життя. У ПУМБ уточнюють, що їхня місія – це жити назустріч всім, хто потребує підтримки: хай то буде ветеран після важкого поранення, пані елегантного віку чи жінка при надії.

Нові виклики

Попри досягнення, інклюзивність у фінансовій сфері стикається з серйозними перешкодами. Війна залишається головним викликом: сотні банкоматів і десятки відділень знищено, а у прифронтових зонах доступ до фінансів залежить від стабільності зв’язку та наявності електроенергії. Навіть у відносно стабільних регіонах перебої з електроенергією та зв’язком, спричинені обстрілами, впливають на роботу терміналів і онлайн-банкінгу, що особливо критично для тих, хто покладається на цифрові рішення.

Інфраструктурні прогалини також додають складності. У сільській місцевості, де проживає значна частка українців, доступ до швидкісного інтернету залишається обмеженим. Цифрові послуги, які стали основою інклюзивності в містах, тут менш ефективні, адже для їх використання потрібні сучасні смартфони та стабільне підключення. У віддалених районах фізична присутність банків скорочується — відділення закриваються через нерентабельність, а банкомати не завжди оперативно поповнюються готівкою. Це створює ситуацію, коли мешканці сіл змушені витрачати час і кошти на поїздки до найближчих міст, що суперечить самій ідеї інклюзивності.

Соціальні бар’єри теж гальмують інклюзивність. Рівень фінансової грамотності в Україні хоч і зростає завдяки зусиллям НБУ та банків, але все ще недостатній для повноцінного використання сучасних інструментів. Багато українців, особливо старшого віку, не вміють або не хочуть переходити на онлайн-банкінг через складність інтерфейсів чи страх припуститися помилки. До цього додається недовіра до фінансових установ, яка посилюється випадками шахрайства.

Ці виклики взаємопов’язані: війна руйнує інфраструктуру, яка необхідна для доступу, а соціальні бар’єри ускладнюють освоєння альтернатив. Без системного підходу — від відновлення фізичних мереж до масової освіти — інклюзивність залишатиметься частковою, охоплюючи переважно міське населення з вищим рівнем доходів і технічних навичок.