У Раді пропонують дозволити родинам працювати без статусу ФОП

862

19.02.26

0 Коментувати

Парламентський комітет із питань соціальної політики та захисту прав ветеранів знову повернувся до розгляду законопроєкту №8143, який передбачає суттєві зміни для мікробізнесу. Ініціатива пропонує надати українським домогосподарствам право здійснювати підприємницьку діяльність без обов’язкової реєстрації фізичної особи-підприємця. Про це повідомляє Banker.ua з посиланням на регулятора.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Документ передбачає, що родини зможуть офіційно заробляти без оформлення ФОП за умови дотримання кількох критеріїв. Зокрема, річний дохід не повинен перевищувати 8 мільйонів гривень, до роботи можна залучати лише членів власного домогосподарства, а звітування перед податковими органами здійснюватиметься шляхом подання однієї річної декларації.

Яку діяльність планують дозволити

Законопроєкт відкриває можливість для родин легально займатися різними видами економічної діяльності, якщо вона не підлягає ліцензуванню та не відноситься до незалежної професійної практики.

Серед напрямів, які пропонується дозволити без реєстрації ФОП:

• торгівля вроздріб на ринках і з тимчасових точок продажу;

• надання перукарських та косметологічних (естетичних) послуг;

• репетиторство, юридичні консультації, послуги доглядальниць і гувернерів;

• допомога людям похилого віку та хворим, робота домашнього персоналу;

• приготування їжі та діяльність у сфері громадського харчування;

• ремонт техніки, меблів, одягу, взуття та електроніки;

• пасажирські й вантажні перевезення;

• клінінгові послуги, прання та прасування.

Таким чином, законодавці намагаються вивести з тіні значну частину мікробізнесу, який фактично вже існує, але часто працює без офіційного оформлення.

Податкові новації та соціальні виплати

Окремий блок змін стосується фінансового обліку. Родинам дозволять враховувати у витратах не лише прямі бізнес-видатки, а й кошти на утримання кожного члена домогосподарства — у межах 60% середньомісячної зарплати по країні за попередній рік. Порядок ведення спрощеного обліку доходів має визначити Кабінет Міністрів.

Крім того, ініціатива вводить поняття «соціального трансферту» — державної фінансової підтримки. Для отримання такої допомоги домогосподарство повинне буде подати річну декларацію із зазначенням фактичних доходів (виняток становитимуть пенсії та стипендії). Автори законопроєкту переконані, що це дозволить зробити систему соцдопомоги більш адресною та прозорою. Попри заявлену мету детінізації малого бізнесу, законопроєкт уже викликав критику з боку експертів Головного науково-експертного управління Верховної Ради.

Читайте також: Видатки держбюджету зросли майже на 14% у січні 2026 року

Серед основних ризиків називають:

Корупційні загрози. Фактично займатися підприємницькою діяльністю зможуть усі члени домогосподарства. Це створює потенційну лазівку для осіб, яким закон прямо забороняє вести бізнес (зокрема державним службовцям чи представникам правоохоронних органів), якщо вони формально входять до складу такого домогосподарства.

Правова невизначеність. У документі пропонується закріпити у Цивільному кодексі поняття «свобода створення домогосподарств», проте чіткого визначення цього терміна не надано. Водночас у Сімейному кодексі вже використовується поняття «сім’я», що може спричинити юридичні суперечності. До цього часу «домогосподарство» застосовувалося переважно у статистичних дослідженнях, а не як суб’єкт господарської діяльності.

Відсутність механізмів контролю. Законопроєкт не містить детального опису дій держави у випадку порушення встановлених умов — наприклад, якщо родина перевищить граничний обсяг доходу або залучить сторонніх працівників. Таким чином, ініціатива може стати важливим кроком для легалізації дрібного підприємництва, однак потребує доопрацювання, аби уникнути правових колізій та зловживань.