Дефіцит поточного рахунку в липні зріс до $4,1 млрд

657

01.09.25

0 Коментувати

У липні 2025 року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України встановив новий рекорд, досягнувши $4,1 млрд. Це на 32% більше, ніж у червні ($3,1 млрд), і на 64% перевищує результат липня 2024-го ($2,5 млрд), повідомляє Banker.ua з посиланням на дані Національного банку. Така динаміка свідчить: країна витрачає за кордоном значно більше валюти, ніж отримує від експорту та інших надходжень.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Імпорт зростає швидше за експорт

Ключовим фактором збільшення дефіциту стало активне зростання імпорту. У липні він підскочив майже на 20%. Найбільше додав імпорт машинобудівної продукції (+50,8%) — від військової техніки до електромобілів. Також суттєво зріс ввіз аграрних товарів (+25,7%).

Експорт, своєю чергою, піднявся лише на 3,1%. При цьому низка категорій, особливо зернові культури, продемонстрували падіння. Збалансувати ситуацію частково вдалося завдяки нарощуванню експорту іншої агропродукції та промислових виробів.

Торговий баланс і міжнародні резерви

Зовнішньоторговельний дефіцит у липні майже повторив антирекорд минулого року — близько $5 млрд. Цю «дірку» вдалося частково закрити за рахунок міжнародної допомоги. Решту компенсували валютними резервами НБУ, які скоротилися на $2 млрд.

У сфері послуг ситуація виглядала трохи краще: дефіцит становив $0,6 млрд, що нижче, ніж у червні. Це пояснюється зростанням експорту комп’ютерних (насамперед IT) послуг та скороченням імпорту фінансових.

Доходи та перекази

Баланс первинних доходів (дивіденди, відсотки та міграційні перекази) погіршився до $168 млн. Водночас вторинні доходи залишилися стабільними на рівні $1,1 млрд, хоча обсяги приватних грошових переказів з-за кордону впали на 6,6%.

Читайте також: НБУ: Небанківський фінансовий сектор України продовжує зростати

Наслідки для економіки

Фахівці застерігають: якщо дефіцит платіжного балансу залишатиметься на високому рівні, це може призвести до подальшого скорочення міжнародних резервів, зростання зовнішнього боргу та тиску на макроекономічну стабільність України.