«€90 млрд замало»: Україна пропонує репараційну позику

983

22.12.25

0 Коментувати

Навіть після погодження країнами Європейського Союзу масштабної фінансової підтримки України на суму 90 млрд євро питання достатності ресурсів залишається відкритим. В умовах тривалої повномасштабної війни держава потребує більш глибоких і системних фінансових інструментів. Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час виступу перед представниками фінансових інституцій країн G7, повідомляє Banker.ua з посиланням на Міністерство фінансів України.

За словами очільника Мінфіну, навіть значні обсяги допомоги не покривають усіх викликів, з якими стикається українська економіка, що працює в режимі воєнного часу.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Ідея репараційної позики: погляд у майбутнє

Одним із ключових рішень, які Україна пропонує міжнародним партнерам, є запровадження так званої репараційної позики (Reparations Loan). Йдеться про фінансування, яке надається вже зараз, але гарантією його повернення виступають майбутні репараційні виплати з боку держави-агресора.

Міністр наголосив, що фінансова стійкість є не менш важливою, ніж військова допомога. Саме вона формує фундамент для справедливого миру та безпеки на європейському континенті. Такий механізм, за задумом, має працювати роками, забезпечуючи Україні стабільні оборонні спроможності та знижуючи ризики нових конфліктів у Європі.

Ризики та аргументи для партнерів

Сергій Марченко також звернув увагу на занепокоєння окремих західних партнерів щодо юридичних і фінансових аспектів нової моделі. Водночас він підкреслив, що потенційні ризики від запуску репараційної позики є мінімальними порівняно з наслідками можливої поразки України.

На його переконання, саме затягування з рішучими фінансовими рішеннями може коштувати Європі значно дорожче в майбутньому.

Читайте також: З 2026 року НБУ перевірятиме банки на доступність фінансових послуг

Бюджетні реалії та погляд на 2026 рік

Глава Мінфіну підтвердив, що потреби державного бюджету на 2025 рік у зовнішньому фінансуванні вже повністю закриті. Важливу роль у цьому відіграли кредити в межах механізму ERA (Extraordinary Revenue Acceleration), які обслуговуються за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Водночас Україна активно готується до наступного бюджетного циклу. Проєкт бюджету на 2026 рік демонструє, що економіка переходить на довгострокову воєнну модель:

• близько 60% усіх державних видатків планується спрямувати на оборону та безпеку;

• збереження значної міжнародної фінансової підтримки залишається критично необхідним для функціонування держави.

ERA та репарації: у чому різниця

Механізм ERA, узгоджений раніше країнами G7, передбачає надання Україні позик, які не лягають тягарем на державний бюджет. Їх погашення здійснюється виключно за рахунок відсоткових доходів від заморожених суверенних активів Росії, без використання основної суми цих активів.

Запропонована ж репараційна позика є наступним кроком. Вона базується на ідеї використання майбутніх репараційних виплат як джерела повернення коштів. Таким чином, фінансове навантаження перекладається безпосередньо на агресора, а не на Україну чи платників податків західних країн.