Роки під тимчасовим захистом у ЄС не зараховуються для постійного проживання

780

23.02.26

0 Коментувати

Після завершення дії директиви ЄС про тимчасовий захист українці, що перебувають у Європі, зіткнуться з новими правилами легалізації. Як повідомляє Banker.ua з посиланням на спеціальну посланницю ЄС з питань українців Ілву Йоганссон, час, проведений під цим статусом, не буде врахований для отримання постійного місця проживання. Переважно залишитися зможуть кваліфіковані працівники та найбільш уразливі категорії населення. Крім того, ЄС відмовиться від фінансових виплат за добровільне повернення додому. Про це Йоганссон розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Що відбуватиметься після завершення тимчасового захисту

Після скасування статусу українці будуть змушені оформлювати національні дозволи на проживання, такі як робочі візи, які видає кожна країна окремо. При цьому роки, проведені під тимчасовим захистом, не будуть автоматично зараховані для отримання довгострокового резидентського статусу.

Як пояснила Ілва Йоганссон, діюче законодавство ЄС має жорсткі рамки: «Ми маємо старий режим довгострокового дозволу на проживання, і він не дозволяє враховувати роки під тимчасовим захистом». Відтак для більшості українців відлік стажу для ПМП розпочнеться з нуля за правилами обраної країни.

Перешкоди для працівників з низьким доходом

Отримати національні робочі дозволи зможуть далеко не всі. У багатьох країнах ЄС діють високі пороги мінімальної заробітної плати для іноземців. Ті, хто отримує невелику зарплату (наприклад, у сфері обслуговування чи прибирання), можуть просто не відповідати вимогам для легалізації.

Спецпосланниця зазначила, що зараз тривають активні обговорення з урядами країн-членів ЄС. Деякі держави вже знизили зарплатні пороги для українців, які добре інтегрувалися. Проте інші, які не поспішають змінювати законодавство, ймовірно, залишать високі вимоги для низькооплачуваних працівників.

ЄС гарантує, що не залишить без підтримки тих, хто фізично не може про себе подбати. За словами Йоганссон, країни-члени вже погодили рекомендації щодо вразливих груп. Це стосується українців, які не можуть подорожувати через стан здоров’я, та неповнолітніх дітей без супроводу дорослих. Їм продовжать надавати захист і підтримку доти, «поки Україна не зможе забезпечити їхні потреби».

Читайте також: $600 млрд за 4 роки: OpenAI готує найбільший апгрейд в історії штучного інтелекту

Чому ЄС не виплачуватиме бонуси за повернення

На відміну від деяких інших країн, ЄС не планує виплачувати українцям персональні грошові бонуси за добровільне повернення. Йоганссон пояснила, що це принципова позиція: виплати могли б створити соціальну напруженість між тими, хто повертається з грошима з Європи, і тими, хто залишався в Україні, зокрема внутрішніми переселенцями. Натомість кошти спрямовуватимуться на підтримку українських громад — школи, лікарні, житло для всіх громадян.

Директива ЄС про тимчасовий захист була вперше застосована 4 березня 2022 року саме для українців. Рада ЄС продовжила її дію до 4 березня 2026 року. Максимальний термін дії цієї директиви становить 4 роки, з можливими технічними коригуваннями до 5 років. Після цієї дати автоматично продовжити статус буде неможливо, і українцям доведеться оформлювати національні візи.