Зволікання з ухваленням важливих законопроєктів у Верховній Раді створює серйозні фінансові ризики для держави. Через несвоєчасне виконання зобов’язань у межах програми співпраці з Європейським Союзом Україна вже втратила значні обсяги фінансової підтримки, а нові транші опинилися під загрозою. Про це повідомляє Banker.ua з посиланням на звіт консорціуму аналітичних центрів RRR4U.
Мільярдні втрати для бюджету
За оцінками експертів, у 2025 році держбюджет недоотримав близько 3,7 млрд євро допомоги від ЄС. Причиною стали затримки з ухваленням законодавчих ініціатив, необхідних для виконання умов фінансової підтримки.
Ситуація у 2026 році також викликає занепокоєння. Аналітики попереджають, що вже у першому кварталі країна ризикує втратити ще щонайменше 1,4 млрд євро. Частина стратегічно важливих документів досі перебуває на розгляді парламентських комітетів або не винесена до сесійної зали, що ускладнює своєчасне виконання домовленостей із міжнародними партнерами.
Які реформи обійшлися найдорожче
У звіті RRR4U зазначається, що найбільші фінансові втрати пов’язані із затримками у сфері енергетики та конкурентної політики.
Зокрема:
-
Інтеграція ринку електроенергії з ЄС — через відсутність необхідних законодавчих змін бюджет втратив 500 млн євро.
-
Реформа державної допомоги — несинхронізовані з європейськими стандартами норми та призупинення профільного закону коштували ще 273 млн євро.
-
Відновлювана енергетика та статус регулятора — неухвалення законів щодо спрощення інвестицій у «зелену» енергетику та закріплення особливого статусу НКРЕКП призвело до втрати 546 млн євро.
-
Реформа теплопостачання — відсутність змін у сфері централізованого опалення додала ще мінус 273 млн євро.
Читайте також: Європарламент підтримав запуск цифрового євро
Важливий нюанс: коли закон вважається виконаним
Експерти звертають увагу, що для Європейської комісії має значення не лише сам факт голосування, а й набрання законом чинності. Тобто документ повинен бути підписаний Президентом і офіційно оприлюднений. З огляду на можливі процедурні затримки, парламенту необхідно ухвалювати відповідні рішення щонайменше за місяць до встановлених дедлайнів.
Аналітики наголошують: кожне зволікання з розглядом реформ посилює навантаження на бюджет і збільшує ризики для фінансової стабільності країни. Тому ключові законопроєкти мають отримати статус невідкладних, щоб уникнути подальших втрат міжнародної допомоги.
Коментарі (0)