Україна майже завершила митну інтеграцію з ЄС — виконання зобов’язань сягнуло 96%

530

17.03.26

0 Коментувати

Оприлюднено звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом за 2025 рік. Документ, підготовлений урядовим офісом координації європейської інтеграції, засвідчив подальше просування України у виконанні взятих на себе зобов’язань: загальний рівень імплементації положень угоди зріс до 84%, що на 3 відсоткові пункти більше, ніж роком раніше. Найвагоміший результат продемонструвала митна сфера, де рівень виконання досяг 96%. Про це повідомляє Banker.ua з посиланням на пресслужбу Міністерства фінансів України.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Митна інтеграція наблизилася до завершення

Митний напрям у 2025 році став одним із найуспішніших у процесі економічного зближення України з ЄС. Саме в цій сфері зафіксовано один із найвищих показників виконання зобов’язань — 96%, що на 5% більше, ніж у 2024 році. У Мінфіні наголошують, що митна політика залишається ключовою складовою інтеграції до внутрішнього ринку Євросоюзу та розвитку поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

Протягом року тривала активна адаптація українського митного законодавства до норм права ЄС. Однією з центральних подій стало схвалення урядом у серпні 2025 року проєкту нової редакції Митного кодексу України, який повністю базується на регламентах Євросоюзу. Уже 27 серпня цей документ було передано на оцінку Європейської комісії для перевірки його відповідності acquis ЄС. Паралельно в Україні ухвалили закон щодо адміністративної відповідальності за митні правопорушення, який запроваджує більш гнучкі європейські підходи, а також імплементували положення, пов’язані з атестацією та перевіркою доброчесності посадових осіб митниці.

Важливою частиною інтеграційного процесу залишався і так званий «митний безвіз». Україна продовжила успішно застосовувати процедуру спільного транзиту NCTS Фаза 5. Протягом 2025 року було завершено майже 142 тисячі переміщень у межах цієї процедури, а від початку її застосування в Україні, тобто з 1 жовтня 2022 року, — майже 280 тисяч. Крім того, у системі управління гарантіями GMS упродовж року зареєстрували 87 загальних та 22 701 індивідуальну гарантію. Також продовжила розширюватися програма авторизованих економічних операторів: у 2025 році було надано 33 авторизації АЕО-С і 2 авторизації АЕО-Б, а загальна кількість підприємств зі статусом АЕО на кінець року досягла 110.

Окремо в міністерстві звернули увагу на цифрову складову митної реформи. Держмитслужба отримала високі оцінки від Єврокомісії під час офіційного скринінгу за розділом 29 «Митний союз». Європейська сторона підтвердила повну узгодженість української IT-системи NCTS, а також належний рівень готовності систем реєстрації операторів і управління ризиками. Це свідчить про те, що технічна база митної інтеграції також наблизилася до європейських стандартів.

Фінансовий сектор і державні реформи

Помітне просування зафіксовано й у фінансовому секторі, де рівень виконання завдань у 2025 році становив 82%, що на 8% більше, ніж роком раніше. За даними Мінфіну, йдеться насамперед про виконання міжнародних зобов’язань у межах співпраці з МВФ та Світовим банком, а також про продовження курсу на скорочення державної присутності у банківському секторі.

Реалізація цього напряму здійснюється відповідно до Закону України «Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків». Документ визначає вимоги до потенційних інвесторів та закладає правову основу для продажу державних часток у системно важливих банках. У межах виконання Меморандуму про економічну та фінансову політику вже розпочато підготовку до продажу пакетів акцій держави у статутному капіталі АТ «Сенс Банк» та АБ «Укргазбанк». Окрім цього, Мінфін розробив порядок залучення радника з продажу пакетів акцій банків і затвердив склад конкурсної комісії, яка супроводжуватиме відбір такого радника.

Суттєвий прогрес Україна продемонструвала і в управлінні державними фінансами, де рівень виконання завдань досяг 90%. Попри умови воєнного стану, уряд продовжив реформувати бюджетну систему та наближати її до європейських принципів стратегічного й фінансового планування. У 2025 році Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки, якою продовжено практику середньострокового бюджетного планування. Важливо, що до документа вперше включили не лише показники державного та місцевих бюджетів, а й параметри бюджетів соціальних фондів, зокрема Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Окрім того, декларація містить розрахунки базового обсягу видатків і вартості нових політик, що має посилити якість бюджетного планування.

Також уряд схвалив Концепцію національної системи стратегічного планування, яка покликана забезпечити узгодження між державними пріоритетами, фінансовими інструментами та довгостроковими цілями розвитку. Паралельно продовжувалася практика проведення оглядів витрат державного бюджету, що має сприяти більш раціональному та ефективному використанню обмежених ресурсів.

Публічні інвестиції та підтримка Євросоюзу

У 2025 році Україна також істотно просунулася в реформі управління публічними інвестиціями, завершивши формування її базової нормативної та інституційної архітектури. Наступним етапом став перехід до системного середньострокового планування інвестицій. Зокрема, у січні 2025 року були внесені зміни до Бюджетного кодексу України, які дали змогу інтегрувати управління публічними інвестиціями в національний бюджетний цикл. Крім того, було створено Стратегічну інвестиційну раду та Міжвідомчу робочу групу з питань управління публічними інвестиціями, що посилило координацію між державними органами та експертним середовищем.

Уряд також затвердив Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2026–2028 роки, який охоплює 12 пріоритетних галузей та 51 напрям інвестування. У серпні 2025 року було схвалено єдиний проєктний портфель публічних інвестицій, до якого увійшли 131 проєкт і 64 програми загальною вартістю понад 12,5 трлн грн. Усі проєкти в межах цього портфеля пройшли секторальну та експертну оцінку за новими правилами, а реалізація такого підходу дозволила Україні виконати відповідний структурний маяк МВФ.

Читайте також: Регуляторна невизначеність щодо стейблкоїнів створює ризики для банків – експерт

Реформа поступово охоплює і місцевий рівень. Станом на кінець 2025 року понад 70% територіальних громад уже затвердили положення про місцеві інвестиційні ради, а близько 55% громад ухвалили власні середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій. Увесь інвестиційний цикл — від підготовки проєктів до їх моніторингу — інтегровано в Єдину інформаційну систему управління публічними інвестиційними проєктами, важливою складовою якої є екосистема DREAM, що забезпечує прозорість, відкритість даних і контроль реалізації в режимі реального часу.

У Міністерстві фінансів підкреслюють, що системне виконання положень Угоди про асоціацію та просування реформ безпосередньо впливають і на обсяги міжнародної фінансової підтримки. Так, у 2025 році в межах інструменту Ukraine Facility Україна отримала до 9 млрд євро фінансування від Європейського Союзу. Додатково через Механізм ERA, який передбачає використання доходів від заморожених російських активів, Україна залучила ще 18,1 млрд євро від ЄС. Ці кошти спрямовуються на фінансування державного бюджету та підтримання економічної стабільності країни.