SEPA, нові реєстри та жорсткіший фінмоніторинг: як євроінтеграція змінює фінансові правила в Україні

489

12.02.26

0 Коментувати

У 2026 році українська банківська система перейде до активної фази впровадження європейських стандартів і регуляторних механізмів, що можуть суттєво вплинути як на роботу фінансових установ, так і на повсякденні операції клієнтів.

Про заявив голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов у коментарі виданню Мінфін. Ключовим елементом змін стане приєднання України до SEPA — єдиної зони платежів у євро. За словами банкіра, інтеграція до цього простору матиме комплексний ефект для банків, бізнесу та громадян.

Передусім очікується здешевлення міжнародних переказів у євро, особливо для тих банків, які не мають широкої мережі кореспондентських рахунків. Крім того, значно скоротяться строки проведення транзакцій: замість одного-двох банківських днів перекази можуть здійснюватися протягом кількох годин, а в окремих випадках — майже миттєво.

Швидкість і стандартизованість розрахунків, за словами Мамедова, також підвищать довіру європейських партнерів до українських компаній, адже кошти за контрактами надходитимуть оперативніше.

Законопроєкт №14327 передбачає створення державного реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. Адміністрування системи планують передати Міністерству фінансів.

До реєстру вноситимуться лише базові дані: IBAN, назва банку, ім’я власника рахунку. Інформація про залишки коштів чи рух коштів не передбачена. Доступ до реєстру отримають банки та органи фінмоніторингу — виключно в межах визначених законом повноважень.

Читайте також: Україна долучилася до ініціативи ЄС з формування культури безпечної поведінки онлайн

Щодо індивідуальних сейфів, йдеться лише про фіксацію факту користування — без жодних даних про їхній вміст.

Водночас документ посилює вимоги до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів бізнесу. Передбачено відповідальність за подання недостовірних або неповних даних. У європейській практиці прозора структура власності є обов’язковою умовою для доступу до фінансових послуг та міжнародних розрахунків.

Окремий блок законопроєкту стосується гармонізації української системи фінмоніторингу з нормами ЄС, зокрема стандартами FATF і правилами SEPA. Йдеться не про тотальний контроль, а про перехід до ризикоорієнтованої моделі. Банки аналізуватимуть не лише суми операцій, а й поведінкові фактори: регулярність переказів, джерела коштів, коло контрагентів та відповідність транзакцій фінансовому профілю клієнта.

Порогова сума обов’язкового фінмоніторингу залишається на рівні 400 тис. грн — операції на цю суму підлягають автоматичній перевірці.

Також продовжує діяти практика обмежень на вихідні карткові перекази в межах міжбанківського меморандуму — від 50 до 100 тис. грн на місяць. За словами банкіра, ці ліміти не зачіпають переважну більшість користувачів. У разі підтвердження високого рівня ризику банк має право тимчасово обмежити операції або припинити співпрацю з клієнтом відповідно до вимог законодавства з протидії відмиванню коштів.

На думку експерта, впровадження нових правил формує більш прозоре та передбачуване фінансове середовище, що є необхідною умовою інтеграції України до європейського фінансового простору.