Золото втратило в ціні: чому захисний актив просів всупереч кризам і воєнним ризикам

363

20.03.26

0 Коментувати

Попри традиційне уявлення про золото як про надійний інструмент збереження капіталу в періоди воєн, інфляції та глобальної напруги, цього разу ринок продемонстрував зовсім іншу динаміку. Вартість дорогоцінного металу впала майже на 19% від пікових значень. Про причини такого руху ринку розповів фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, повідомляє Banker.ua з посиланням на його допис у соц-мережі.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

За словами експерта, одним із ключових чинників став новий виток ескалації на Близькому Сході. Хоча на тлі подорожчання пального та добрив інвестори очікували посилення інфляційного тиску, а центробанки не поспішали зі зниженням ставок, саме удари по енергетичній інфраструктурі стали точкою, що запустила ланцюгову реакцію на ринках.

Після атак на об’єкти нафтогазової переробки ситуація різко загострилася. Нафта марки Brent тимчасово перевищувала позначку $119 за барель, європейські ціни на газ підскочили на 25–28%, а пошкодження катарського хабу Ras Laffan поставило під питання стабільність приблизно п’ятої частини світового ринку скрапленого природного газу.

На цьому тлі країни Перської затоки зіткнулися з новими фінансовими викликами. Вони втрачають частину доходів від туризму, логістики та інвестиційних потоків, а також змушені готувати значні кошти на оборону, закупівлю зброї та відновлення пошкодженої інфраструктури. Саме тому, вважає аналітик, джерелом ліквідності можуть ставати великі державні фонди добробуту, у структурі яких присутні як американські боргові папери, так і золото.

Серед найбільших таких фондів він називає Public Investment Fund Саудівської Аравії з активами на $1,15 трлн, Abu Dhabi Investment Authority із $1,1 трлн, Kuwait Investment Authority з активами понад $1 трлн, Qatar Investment Authority із приблизно $580 млрд, а також Mubadala, яка управляє близько $358 млрд. Навіть частковий вихід цих структур у кеш, за оцінкою Шевчишина, може створити колосальний тиск на ринок.

Читайте також: Україна залучить $1,26 млрд грантової допомоги від Світового банку

Він звертає увагу, що якщо буде продано лише 1–3% активів таких фондів, то обсяг можливого продажу становитиме орієнтовно від $43 до $129 млрд. Якщо ж частка зросте до 5–6%, мова вже може йти майже про $250 млрд. На тлі того, що середньоденний оборот золотого ринку оцінюється приблизно у $191,3 млрд, навіть відносно швидкий вихід значних сум здатен порушити ринкову рівновагу та спровокувати хвилю панічних продажів з боку великих гравців.

На думку аналітика, нинішня поведінка золота виглядає неприродно для класичного «захисного активу». Попри те, що зовнішній фон начебто мав би підтримувати котирування, ринок демонструє протилежну реакцію. Це може свідчити про появу великого продавця або групи продавців, яким терміново потрібна жива ліквідність. Прямих підтверджень офіційного продажу резервів наразі немає, однак сама динаміка, за його словами, все менше схожа на звичайну ринкову корекцію.

Окремо Шевчишин пояснює, чому тиск припав саме на золото, а не на доларові інструменти. На його думку, продаж американських облігацій для країн регіону може нести значно вищі політичні ризики, тоді як реалізація частини золотих резервів виглядає менш конфліктним сценарієм. Саме тому, вважає він, у поточних умовах вибір робиться на користь продажу дорогоцінного металу.

Аналітик також припускає, що потреба в ліквідності може стосуватися не лише країн Затоки. Схожий тиск можуть відчувати й окремі гравці в Європі та Азії, яким доводиться оперативно покривати втрати та витрати, пов’язані з енергетичними ризиками. У такій ситуації золото використовується не як інструмент захисту, а як актив, який найпростіше швидко конвертувати в кошти.

Надалі, попереджає експерт, ситуація може стати ще напруженішою. Якщо конфлікт на Близькому Сході продовжить розширюватися, хвиля розпродажу суверенних активів може не зупинитися на золоті. У разі виснаження цього ресурсу під ударом можуть опинитися й доларові інструменти, зокрема американські держоблігації. У такому випадку наслідки для глобального валютного ринку можуть бути значно серйознішими, повідомляє Banker.ua з посиланням на оцінки Андрія Шевчишина.