Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
Всі члени КМП підтримали збереження облікової ставки на рівні 15,5%
Вони очікують повернення до обережного пом’якшення процентної політики лише після проходження піку цінового сплеску і зниження ризиків закріплення інфляції на двознаковому рівні.
Член Комітету з монетарної політики Національного банку (КМП) одностайно підтримали збереження облікової ставки на рівні 15,5%, передає Banker.ua з посиланням на пресслужбу регулятора.
На їхню думку, в цілому близька до прогнозу динаміка інфляції, поява перших ознак послаблення цінового тиску та відносна стійкість інфляційних очікувань додають впевненості щодо майбутнього розвороту цінової динаміки. Крім того, попередні заходи НБУ для підтримання інтересу населення до гривневих активів і стійкості валютного ринку є ефективними. Тож наразі немає потреби в додатковому посиленні процентної політики. Водночас вони погодилися, що пом’якшувати монетарну політику наразі також було б зарано – для цього інфляція має повернутися до стійкого сповільнення з поточних високих рівнів. Отже, за таких умов та балансу ризиків збереження облікової ставки на рівні 15,5% дасть змогу оптимально балансувати між забезпеченням контрольованості інфляційних процесів та підтримкою економічного відновлення.
Члени КМП зазначили, що збереження виваженої монетарної політики підживить поточні позитивні тенденції, сприятиме подальшому поліпшенню очікувань економічних агентів та зниженню фундаментального цінового тиску, що нівелює загрозу закріплення інфляції на двознаковому рівні. Згідно з оновленим макроекономічним прогнозом поточний рівень облікової ставки, підсилений калібруванням параметрів операційного дизайну процентної політики, та подальші заходи з підтримання стійкості валютного ринку забезпечать належний рівень монетарних умов, достатній для розвороту інфляційного тренду вже в другому півріччі. Наприкінці 2025 року очікується сповільнення споживчої інфляції до 8,7% р/р, а у 2026 році – до цілі 5%.
Учасники дискусії зауважили, що наразі зарано робити остаточні висновки про вплив торговельних війн на українську економіку, однак можна говорити як про ймовірні виклики, так і нові можливості. З одного боку, торговельно-політичні протистояння можуть призвести до звуження зовнішнього попиту на українські товари і зниження спроможності країн-партнерів до фінансової підтримки України на тлі охолодження їхньої економіки. Крім того, зміцнення євро на тлі суттєвішого охолодження економіки США та потенційного послаблення ролі долара у світі тиснутиме на ціни низки споживчих товарів, які імпортує Україна. З іншого боку, ефекти тарифних війн пом’якшуватимуться структурними особливостями української економіки. Так, очікується, що охолодження економічної активності у світі супроводжуватиметься зниженням цін на імпортні енергоносії, водночас як попит на продовольство, яке є основною позицією українського експорту, залишатиметься стійким. Крім того, переспрямування товарних потоків з ринку США в інші країни посилить конкуренцію за покупців, що, ймовірно, тиснутиме на ціни імпортних товарів у бік зниження.
Один із членів КМП також додав, що очікує помірного впливу тарифних війн на економічний та інфляційний розвиток в Україні з огляду на високий рівень адаптивності українських підприємств до складних ситуацій. Під час повномасштабного вторгнення вітчизняний бізнес мав чимало викликів, пов’язаних із перебудовою логістики й освоєнням нових ринків, і успішно їх вирішував. Поліпшення ділових очікувань бізнесу в I кварталі є хорошим сигналом і можливим індикатором готовності бізнесу до нової турбулентності на зовнішніх ринках. У цьому контексті збереження облікової ставки на незмінному рівні підтримає подальше відновлення кредитування.
Водночас інший учасник дискусії зауважив, що остаточна конфігурація нових торговельних і політичних відносин у світі ще не сформована, тому НБУ варто зберігати вичікувальну позицію, уважно стежити за розвитком подій та зберігати помірковану стриманість у питаннях монетарної політики (wait-and-see). Ураховуючи високу невизначеність із зовнішнім фінансуванням на 2026-2027 роки, НБУ варто дотримуватися розумної економії міжнародних резервів, яка досягається, зокрема, шляхом підтримання належної привабливості гривневих активів і забезпечення стійкості валютного ринку.
У цьому контексті одразу кілька членів КМП звернули увагу, що трансмісія підвищень облікової ставки у грудні – березні посилилася впродовж березня-квітня. Ураховуючи, що зміни до операційного дизайну (зокрема щодо додаткових стимулів для залучення банками строкових депозитів населення в гривні) набули чинності лише на початку квітня, можна очікувати на продовження цих тенденцій у найближчі місяці. Впевненості щодо цього додає динаміка Українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб.
Зростання дохідностей ОВДП і строкових депозитів, у тому числі банків – лідерів роздрібного ринку, стало одним із важливих чинників пожвавлення інтересу до заощаджень у гривні. Так, місячні номінальні прирости вкладень населення в гривневі депозити строком понад 92 дні в березні-квітні помітно збільшилися в банках усіх груп. Портфель гривневих ОВДП у власності фізичних осіб протягом І кварталу 2025 року зріс на 10%. Сукупний чистий попит на строкові депозити та ОВДП з боку населення в березні був найбільшим за останні 10 місяців.
Разом із сезонним зниженням попиту на валюту посилення інтересу до гривневих інструментів посприяло послабленню тиску на курс гривні й міжнародні резерви. Згідно з оновленим макропрогнозом спроможність НБУ підтримувати стійкість валютного ринку й надалі залишатиметься високою. Збереження стійкості валютного ринку дасть змогу зменшити ціновий тиск як напряму, так і за каналом очікувань.
Один з учасників дискусії додав, що утримання облікової ставки на рівні 15,5% загалом відповідатиме очікуванням фінансових аналітиків і не стане сюрпризом для учасників ринку, хоча значна частина з них прогнозує подальше посилення процентної політики. Консенсусні очікування фінансових аналітиків щодо інфляції на кінець 2025 року загалом відповідають оновленому макропрогнозу НБУ, водночас аналітики очікують дещо вищої облікової ставки.
Читайте також: Агросезон 2025: як підвищити конкурентоспроможність в умовах економічної турбулентності
Нагадаємо, раніше Banker.ua повідомляв про те, що в обіг введено пам’ятну монету “Чорнобиль. Відродження. Лось європейський”.
Коментарі (0)