Україна, як і більшість країн світу, готується до хвилі економічної кризи, каталізатором якої стане пандемія COVID-19. І якщо більшість розвинених країн має певний запас міцності і, головне, антикризовий план, то Україна поки загрузла лише в переговорах з МВФ по обслуговуванню раніше набраних боргів.
Поки можна орієнтуватися на приблизні цифри. І такі є – днями Світовий банк опублікував прогноз падіння економіки України в зв’язку з коронавірусом на 3,5% до кінця 2020 року. Чи багато це? Наприклад, в кризовий 2009 рік падіння економіки склало рекордні 15%. Але є нюанс – тоді було звідки падати. Сьогодні стагнує вже глибоко кризова економіка.
Можна. ВВП справді не репрезентативний показник. Якщо брати окремі галузі, то просадка може стати катастрофічною саме через ефект від вимушених карантинних заходів. Вже зараз експерти говорять про те, що 20% всіх приватних компаній просто не вийдуть з карантину. За підсумками 2020 року рівень безробіття може досягти 12-15%, а це вже можна порівняти з кризовим 2009 роком.
Це дійсно так, найболючіше від кризи банківській системі, яка страждає від цілого ряду чинників. Основних два – зростання відсотка проблемних кредитів і масовий відтік депозитів. Все це призводить до диких фінансових розривів, результатом яких стає визнання банку проблемний, а далі – відома всім українцям процедура реструктуризації або ліквідації. Чи є ризик того, що ситуація повториться? Все залежить від позиції влади, політики Регулятора і правозастосування закону про банки, який так потрібен МВФ. Якщо зловживати нормами документа – дорога для чергового банкопаду буде відкрита. Нагадаємо, з 2008 року ми вибудовуємо вже третю банківську систему – з першої десятки великих банків зразка дванадцятирічної давнини сьогодні працюють одиниці.
А ось це навряд чи. Як би парадоксально не звучало, Україна поки досить непогано підготовлена до ризику валютних коливань. Золотовалютні резерви становлять міцні 25 млрд дол. І найближчим часом можуть поповнитися кредитом МВФ. За місяць карантину гривня девальвувала всього на 10% і, якщо все піде за планом, навряд чи ми вийдемо за коридор 27-28 грн / дол. Правда, для зростання цін на все після карантину в наших реаліях цього цілком достатньо.
Досвід попередніх криз показує, що таки да – розраховувати краще на себе. На відміну від США і європейських країн, уряд України навіть не володіє достатнім ресурсом для реальної допомоги економіці. Сформованого плану поки немає – є анонси Кабміну щодо стимулювання пільгового кредитування, кредитних канікул, податкових пільг та іншого. Але з огляду на те, що банкам таке задоволення ніхто не компенсує, ще невідомо, чи підуть ці заходи на користь країні. Можливо, іноді фінансовий сектор краще просто залишити в спокої.
Українська економіка, яка пережила не одну кризу, в цей раз постраждає набагато менше економік навіть сусідніх країн. Величезна кількість галузей, наприклад, промисловість вже не становлять такого критичного значення для країни, як в 2009 році. За останні два десятиліття люди вже адаптувалися виживати в умовах перманентних криз. У нинішніх умовах digital, IT і АПК можуть стати драйверами виходу з кризи. І саме ці сфери можуть перезапустити банківський сектор і фінансову сферу. А це нові клієнти, нові робочі місця і нова база оподаткування. Головне захистити дві категорії – бізнесменів, готових ці галузі розвивати і банки, здатних підтримувати їх доступними кредитами.
