Надра в приватних руках: компанії зі спецдозволами заробили 1,5 трильйона гривень за рік

577

21.08.26

0 Коментувати

Українські компанії, які мають спеціальні дозволи на користування надрами, у 2025 році отримали понад 1,5 трильйона гривень виручки, повідомляє Banker.ua з посиланням на Мінфін. Такі дані наводить нове дослідження YouControl, яке проаналізувало 3557 чинних спецдозволів.

Головний Telegram-канал банкірів

Підписатися

Хто володіє дозволами на надра

Загалом чинні спецдозволи належать 2317 українським компаніям, двом іноземним юридичним особам та 90 фізичним особам. Більшість власників мають лише по одному дозволу, проте є й компанії, у портфелі яких їх кілька десятків або навіть сотень. Абсолютний лідер — підприємство, що добуває природний газ і утримує найбільший портфель родовищ із 213 дозволами. За ним ідуть компанія з основним видом діяльності «добування сирої нафти» з 90 дозволами та структура, що займається діяльністю головних управлінь, із 42 дозволами. Значна частина дозволів також належить регіональним водоканалам і комунальним підприємствам.

Понад 47%, або 1092 юридичні особи, задіяні в добувній промисловості та розробленні кар’єрів. Ще 532 компанії належать до переробної промисловості, причому 148 із них виробляють напої. У сфері водопостачання та водовідведення працюють 199 компаній, у торгівлі — 80, в охороні здоров’я — 66. Найбільше проаналізованих компаній зареєстровано в Києві (272), Львівській (206) та Житомирській (177) областях, а разом із Закарпатською (127) і Вінницькою (117) вони формують п’ятірку лідерів.

Темпи видачі дозволів у 1990-х і 2000-х роках залишалися помірними — у середньому 60−120 на рік. Із 2021 року ліцензування суттєво активізувалося, і саме тоді зафіксовано абсолютний рекорд — 341 виданий дозвіл. Попри повномасштабне вторгнення високі темпи зберігалися і далі: 159 дозволів у 2022 році, 223 у 2023-му, 195 у 2024-му та 147 за 11 місяців 2025 року.

Хто стоїть за власниками спецдозволів

У структурі власності 371 компанії виявлено юридичних або фізичних осіб, зареєстрованих чи таких, що мають громадянство 58 іноземних країн. Найчастіше серед співвласників зустрічаються представники Кіпру (142), Нідерландів (42), Швейцарії (29), Великої Британії (26) та Німеччини (21). Водночас наявність іноземних учасників не завжди означає іноземне кінцеве володіння: у значної частини таких компаній кінцевими бенефіціарами є громадяни України.

У структурі власності п’яти компаній прямо чи опосередковано присутні представники росії, причому дві з них, вірогідно, перереєстровані за російським законодавством. Загалом фактор «вірогідно зареєстровані за російським законодавством» спрацював у 61 компанії з вибірки — переважно це юрособи з тимчасово окупованих територій. Ще 24 компанії належать до холдингів, інший учасник яких зареєстрований у росії, а 27 юросіб прямо або через своїх власників і посадових осіб є співвласниками російських організацій.

Позитивну виручку у 2025 році отримали 1494 компанії з проаналізованого переліку — понад 1,5 трильйона гривень, що на 17,4 мільярда гривень більше, ніж заробили 1477 компаній роком раніше. Виручка деяких компаній дорівнювала нулю, а частина взагалі не оприлюднила фінансові дані за 2024−2025 роки.

Що саме дозволено видобувати

Аналіз показав, що компанії в Україні мають право видобувати понад 260 видів корисних копалин або їхніх окремих компонентів, причому один дозвіл може охоплювати кілька видів одночасно. Найпоширенішою категорією є підземні води: на них припадає понад 700 дозволів, зокрема 547 на питні й технічні та 190 на мінеральні. Друге місце займає пісок із 517 дозволами, а разом із суглинком (262), гранітом (225), вапняком (135) і глиною (105) будівельна сировина формує значну частину всіх виданих дозволів.

Читайте також: США вдвічі збільшують викуп довгих держоблігацій: як це вплине на долар і ринки

Помітна частина дозволів пов’язана з енергетичними ресурсами: природний газ згадується 394 рази, конденсат — 391, нафта — 390. Кам’яне вугілля фігурує 128 разів, а окремо виділяється бурштин зі 138 записами, розподіленими між 58 українськими компаніями, значна частина яких, за даними аналізу структури власності, взаємопов’язана між собою.