“Держава не повинна втручатися в регулювання банківського сектора», – Андрій Дубас, Асоціація Банків України

Українська банківська система перебуває на етапі активного розвитку після проведених реформ у 2014-2018 роках. На сторожі інтересів фінустанов стоять різні організації, проте однією з найвпливовіших залишається Асоціація Банків України, яка об’єднує не тільки традиційні банки, а й онлайн-банки, позабанківські установи та кредитні спілки, страхові компанії. Banker.ua зустрівся з Президентом Асоціації банків України (АУБ) Андрієм Дубасом і обговорив тренди і проблеми банківського сектора країни.

– Андрію, які головні завдання на сьогоднішній день вирішує Асоціація українських банків?

– На сьогоднішній день членами АУБ – Асоціації українських банків – є понад 40 учасників. Це, звичайно ж, банки, страхові компанії, небанківські фінансові організації, представники мікрофінансових організацій. Тільки минулого року до Асоціації приєдналися 12 нових учасників. За останні 3 роки ми почали дуже активно розвивати нашу Асоціацію. Наприклад, АУБ була творцем Третейського суду, який з 2007 року розглянув понад 65 тисяч справ. Це більше, ніж зробили всі Третейські суди СНД. Це говорить про довіру до нашого Третейського суду, про його важливість і швидкість розгляду спірних справ.

Ми використовуємо у своїй роботі принцип незалежності. У нас всі банки мають підтримку, незалежно від форм власності і від капіталу – будь-то вітчизняний капітал або іноземний. Нещодавно було прийнято рішення впорядкувати норму членських внесків до Асоціації. Якщо раніше було так: чим більше банківська організація, тим більше внесок. Тепер внесок для всіх однаковий. І для всіх однакова підтримка. Це свого роду незалежність учасників АУБ. У нас є кілька органів управління – Рада Асоціації, виконавчий комітет, де рішення приймаються колегіально.

– Як пандемія впливає на роботу і розвиток банків?

– У 2020 році Асоціація відзначила 30-річчя з дня заснування. І в різні періоди різних криз ми допомагали нашим учасникам справлятися з труднощами. Наприклад, в 2011 році, коли Україна була в чорному списку організації FATF (світова організація, яка займається питаннями фінансового моніторингу), АУБ доклала максимум зусиль, щоб вивести Україну з цього чорного списку, привести фінансові організації до впорядкування своїх внутрішніх документів. Цей виклик ми пройшли.

У недавньому минулому у нас в Асоціації гостро стояло питання про закон, який передбачав розмір мінімального статутного капіталу банку. Ми неодноразово піднімали питання на найвищому рівні про зниження цієї норми. І минулого року вона була знижена з 500 млн грн до 200 млн грн. Таким чином, ми не дали знищити близько 30 українських банків на тій підставі, що статутний капітал у них був нижче.

У березні минулого року ми зверталися у зв’язку з пандемією в Київську державну адміністрацію, щоб забезпечити проїзд співробітників банків до роботи, так як в цей час був глибокий локдаун. Цього року ми також продовжили цю роботу. Що стосується самих банків, то ми розвивали тренд цифровізації, пандемія його навіть прискорила. У зв’язку з розвитком 3G і 4G, банки встановлювали термінали у віддалених селах. Це дозволило банкам в пандемію перейти в онлайн. Система віддаленої ідентифікації допомогла  нам м’яко пройти цей складний період.

В результаті реформи банківської системи 2014-2018 років я вважаю, що українська система банків є ліквідною, банки мають багато вільних ресурсів, розміщують їх в різні цінні папери уряду, депозити. Зараз ми можемо стверджувати, що в період кризи в 2020 році у нас не було масового закриття банків, не було різкого стрибка курсу валют. І це не було само собою. Це результат великої роботи Національного банку 2014-2018 років і ми тепер маємо стабільну банківську систему.

Можу стверджувати, що українська економіка не так сильно постраждала від пандемії. У нас невелика в порівнянні з країнами Європи складова малого і середнього бізнесу в економіці – 15%, в Євросоюзі – 48,1%, в США – 52%, в Китаї – 60%. І коли в цих країнах вводиться локдаун, економіка  з високим МСБ страждає більше. Тому українська економіка у зв’язку з низьким відсотком малого та середнього бізнесу м’якше пройшла цю історію.

– Ситуація з еквайрингом: хто правий – банки або рітейлери? Яка може бути альтернатива?

– Державне регулювання, особливо в цінах – це завжди погано. Наприклад, у Венесуелі. Там держава регулює все, в результаті – це бідна країна. В даному випадку законопроект пропонує встановити відсоток – 1,5% – 3%. На наш погляд, якщо ми зарегулюємо доходи від еквайрингу, то це призведе, наприклад, до того, що банки не зможуть давати кредити на безвідсоткової основі – на 1-3 місяці. Банки не зможуть використовувати кешбек, який видається після покупки і повертається відсоток покупцеві.

Сьогодні в Україні діють 73 банки. І між ними дуже жорстка конкуренція. Конкурують між собою як державні банки, так і банки з вітчизняним та іноземним капіталом. Кожен намагається знайти свою нішу, зацікавити клієнта. Невеликі банки, наприклад, можуть більше уваги приділити клієнту, вони не так зарегульовані, як великі банки. Ті ж, в свою чергу, можуть запропонувати ставки нижче, ніж в інших банках, запропонувати інші умови, вони намагаються працювати з великими, корпоративними клієнтами. І коли на цьому конкурентному ринку доводиться встановлювати обмеження по доходах, це може привести до того, наприклад, що стрімкий розвиток платіжних систем може зупинитися. Ситуацію можна вирішити діалогом -банк-рітейл.

Торгові мережі, наприклад, кажуть, що готівка – це дешевше, ніж платити банку комісію за безготівку. Це не зовсім так. Деякі банки займаються інкасацією, і якщо враховувати всі процеси, пов’язані з цим, то мати готівку виявиться дорожче, ніж працювати з платіжними системами.

– З початку року прибуток за депозитами для вкладників прагне до нуля. Чи можна підвищити прибутковість депозитів?

– На сьогоднішній момент облікова ставка НБУ 6,5%.Середній індекс за депозитами становить 10,5%.Тобто внесок у гривні за рік принесе прибуток в середньому 10,5%. В іноземній валюті відсоток за депозитами значно нижче. Це обумовлено тим, що в Україні банки не мають можливості видавати кредити в іноземній валюті фізичним особам. Але є багато варіантів, де можна розміщувати гроші, цінні папери. За прогнозами Національного банку інфляція цього року повинна скласти 7,5%. Якщо в 2018 році облікова ставка за депозитами була 18%, то сьогодні – 6,5%. Якщо ми хочемо дешевих кредитів-3-5%, то ми повинні розуміти, що ставка і за депозитами буде низькою – 1-3%.

– У 2021 році які з банківських продуктів будуть найбільш затребувані?

– В Україні є серйозний “незакритий” іпотечний комплекс, працюють програми іпотеки 5-7-9%, вони будуть стимулювати людей брати гроші під іпотеку. Є ще ринок землі і банкам треба активізувати роботу в цьому напрямку, розробляти програми кредитування фермерів для покупки землі. Зараз у Фонді держмайна стартувала “мала” приватизація, дуже багато об’єктів нерухомості продається. Банк може оцінити об’єкти, виставлені на продаж, і видати кредит реальному покупцеві того чи іншого лота. Я думаю, цього року такий банківський продукт буде актуальним. Буде продовжувати працювати і тренд з розвитку платіжних систем.

– Наскільки широко інтереси української банківської системи представлені за кордоном? Як ви працюєте з зарубіжними партнерами?

– У 2006 році наша Асоціація стала членом Європейської банківської федерації. А в 2008 році ми стали учасником Координаційної ради банківських асоціацій ГУАН (Грузия, Украина, Азербайжан, Молдова). Цього року ми прийняли рішення вступити в U.S. Ukraine Business council. Українська банківська система на сьогоднішній день в іноземних державах не дуже інтенсивно представлена, і ми працюємо над цим. Тому що якщо в Україну заходять іноземні фінансові організації, то, відповідно, і українські банки зможуть відкривати свої філії в зарубіжних країнах.

– Які основні тренди банківської системи в 2021 році ви б виділили?

– Нам потрібно брати приклад з кращих, сильних країн, опрацювати їх досвід з урахуванням українських реалій. Минулий і нинішній рік – це рік викликів і ми з ними впоралися. Банківська система в Україні є ліквідною, стабільною.