Олександр Матюшенко (банк «Південний»): «Віддалене обслуговування корпоративних клієнтів для банку вже стало звичною справою»

Місяць карантину приніс серйозні зміни в роботу банків. Повний перехід на відділений режим роботи, нові стандарти роботи з клієнтами, очікування антикризових ініціатив уряду – це далеко не повний перелік викликів для української банківської системи. Про те, чим сьогодні живуть банкіри, як дивляться на майбутню кризу та наскільки до неї готові, Banker.ua поговорив із директором департаменту корпоративного бізнесу банку «Південний» Олександром Матюшенком.

– Пане Олександре, країна вже місяць на карантині. Якщо говорити про банківський сектор, які підсумки цього місяця ви б виділили?

– Попри всі проблеми, сьогодні банківська система України має ліквідність майже в 200 млрд грн і ще близько 8 млрд дол. США. Такий показник ліквідності дозволяє нам зустріти кризу набагато більш підготовленими, ніж у 2008 році. Звісно, банки будуть більш відповідально ставитися до ризиків, почнуть обережніше кредитувати та прагнутимуть частково перевести свої валютні портфелі в гривневі.

Девальвація національної валюти стала одним із чинників зростання гривневих кредитних портфелів юросіб: +5,7 млрд грн під час карантину.

Попит на кредити в національній валюті зростає. І це попри те, що протягом перших тижнів карантину ставки на міжбанківському ринку піднімалися до позначки в 20 % річних. Зараз ситуація на ринку заспокоїлася, ставки впали до рівня 7-9 % річних.

Наразі практично всі наші клієнти адаптувалися до нових умов і знайшли нові підходи для повноцінного ведення бізнесу. Хочеться відзначити, що великий і середній бізнеси не зупинялися в принципі. Малому бізнесу було складніше, мікробізнесу – ще складніше. Але загалом у нас, скоріше, оптимістичні очікування з приводу відновлення корпоративного сегмента.

– Чи ви готові активно кредитувати бізнес після карантину під державні гарантії?

– Тут питання, скоріше, полягає у сегментах ринку та масштабах бізнесу. «Південний» традиційно кредитує корпоративних клієнтів зі зрозумілими маржинальністю і грошовим потоком. Клієнтів тих галузей, які нам як банку зрозумілі та в яких ми маємо сильну експертизу. Це агропромисловий, паливно-енергетичний комплекси, харчова галузь, ритейл. Особливий фокус у нас на компаніях із зовнішньоекономічною діяльністю.

А загалом, якщо проєкт забезпечений підтвердженими державними гарантіями, – це привабливий проєкт для будь-якого банку.

– Наскільки важко було перебудовуватися такому банку, як «Південний», які нові формати взаємодії з клієнтами вдалося відпрацювати?

– Зараз навіть не готовий сказати, чи були з цим якісь складнощі. Ми дуже швидко перевели всі зустрічі в дистанційний формат, а обслуговування клієнтів у віддаленому режимі для нас уже стало звичною справою.

Загалом перебудовуватися не було важко, оскільки в банку використовується електронний документообіг із клієнтами. Багато клієнтів використовували його задовго до введення карантину. Можна сказати, що карантин тільки прискорив роботу в цьому напрямку. Ми надали клієнтам більше можливостей електронного обміну в ключових продуктах корпоративного сегмента, таких як кредитні та валютні операції. Звісно, зростати ще є куди, і ми не будемо зупинятися на досягнутому.

– Ви займаєтеся корпоративним бізнесом і МСБ. Яким є ваш прогноз щодо поведінки клієнтів цих сегментів після карантину?

– Легко нікому не буде. Першим під удар потрапив мікробізнес, сфера обслуговування і послуг в принципі закрилася, сегмент малого бізнесу просів у продажах мінімум на 50 %. Однак і в великому бізнесі в окремих сферах ми спостерігаємо падіння. Так, наприклад, оператори ринку нафтопродуктів спостерігають 30-процентне падіння продажів. У меншій мірі коливання торкнулися продуктового ритейлу, харчової галузі та, звісно, фармацевтичної сфери.

Однак корпоративний бізнес за рахунок більшого запасу міцності зафіксує відносно менші (в нашому розумінні) втрати та зможе швидше відновитися, важче буде сегменту малого та середнього бізнесу, який ще не скоро зможе відновити свою повноцінну роботу.

– Чи з’являться нові продукти, спрямовані на підтримку МСБ за адекватними ставками? Як держава може підтримати банківський сегмент у цьому питанні?

– Насправді це просто готовність кожного окремого банку брати на себе додаткові кредитні ризики в сегменті МСБ. Продуктів, виходячи з цього підходу й логіки, може бути скільки завгодно.

Наприклад, кредитна програма уряду «Доступні кредити 5-7-9 %» стосується мікробізнесу та невеликих клієнтів, які можуть отримати кредитну підтримку в сумі до 1,5 млн грн. Сегментів малого (і тим паче середнього) бізнесу ця програма не стосується.

До того ж банкіри мають багато питань щодо самої програми. Починаючи від розуміння критеріїв відбору позичальників, прозорості відшкодування процентів і закінчуючи гарантіями захисту прав кредиторів.

Хочеться вірити, що після закінчення карантинного періоду ми зможемо в сегменті МСБ повернутися до робочого рівня ставок у гривнях на рівні 14-15 %.

– Яких кроків банки очікують від регулятора під час посткарантинного періоду?

– У першу чергу – підтримку з боку НБУ у вигляді довгострокового фондування. Анонси про таку готовність НБУ вже робив, заявляючи про п’ятирічне фондування банківської системи. Це дозволило б банкам надавати такі необхідні для клієнтів МСБ кредитні канікули.

– Якими є ваші очікування щодо зростання проблемних кредитів? Як мінімізувати збитки?

– Про зростання частки непрацюючих кредитів банківська система вже заговорила. Незважаючи на те, що наразі їхня частка майже невідчутна, вони будуть з’являтися протягом найближчих двох місяців.

У першу чергу це відчують банки, які активно кредитували фізичних осіб – ті фінансові установи, в яких частка в процентному результаті від роздрібного кредитування становить 30-40 % і вище.

Якщо говорити про юридичних осіб, то критичними стануть сфери, пов’язані з металургією, будівництвом, енергетикою, автомобілебудуванням, легкою промисловістю, девелопментом нерухомості, туризмом, ресторанним бізнесом.

Перераховані сфери й галузі діяльності ніколи особливо нас не приваблювали, у першу чергу через кредитні ризики. Відповідно, частка таких позичальників у нашому кредитному портфелі не є значною.

Мінімізувати збитки під час кризи можна, тільки проводячи виважену кредитну політику щодо кризи, інвестуючи в сфери економіки, які дають додаткову вартість для продукту країни, а також у компанії, що розвиваються, з достатнім грошовим потоком на період кредитування.

– Які корективи в вашу роботу внесе запровадження ринку землі? Як скоро земля зможе стати предметом застави для стимулювання ринку кредитування?

– Очевидно, що на поточний сільськогосподарський сезон запровадження ринку землі не вплине й наслідки сьогоднішніх рішень ми відчуємо тільки в майбутньому. Загалом запуск ринку землі радикальним чином вплине на капіталомісткість і перспективи українських фермерів. Вони зможуть використовувати цей ресурс для збільшення своїх фінансових можливостей, здійснення вексельних розрахунків, налагодження співпраці, партнерських програм тощо. Безумовно, це надасть нашому АПК великого стимулу до розвитку.

Але важливо розуміти, що для того, аби земля стала заставою, потрібно зробити кілька важливих кроків: внести зміни до процесуального законодавства, гарантувати права кредиторів, напрацювати судову практику. Тоді, звісно, ринок запрацює.

– Ваш прогноз щодо зростання окремих корпоративних ніш: хто виб’ється в лідери, а кому доведеться серйозно перебудовувати бізнес?

– У першу чергу зростатимуть логістика та інтернет-продажі. Але карантин, віддалена робота та спілкування накладуть свій відбиток. У такій ситуації всім доведеться перебудовуватися.

– Три головні поради, які ви можете дати нашій аудиторії під час кризи…

– Будь-який виклик повинен змушувати працювати: якщо ми опустимо руки, не об’єднаємося, ця історія може нас перемогти. Я думаю, що зараз головне – це скооперуватися та з більшою ретельністю домагатися виконання поставлених цілей і завдань. І не варто забувати: нестабільність – це не стільки проблема, скільки можливість. Можливість як захопити велику частку ринку, так і стати внутрішньо більш ефективними й сильними.