Продовжуючи користуватися цим сайтом або натиснувши "Приймаю", Ви даєте згоду на обробку файлів cookie і приймаєте умови Політики конфіденційності.
Протягом 2024 року державний борг України збільшився більш ніж на $20 млрд. Так, за даними Міністерства фінансів, станом на 31 грудня 2024 року він склав 6,98 трлн грн, або $166,1 млрд. Такі великі цифри можуть засмучувати, але тут варто дещо пам’ятати: не всі борги однакові. Наприклад, загальна сума українського держборгу включає в себе борг перед державою-агресором, тож про повернення їм цих грошей не може йти і мови. Також майже 60% держборгу становлять пільгові кредити від міжнародних партнерів, які можуть бути повністю чи частково списані у майбутньому. Та борг є борг. Тож Banker.ua розбирався, за рахунок чого зростає державний борг України, і разом з експертами шукав стратегії управління борговим навантаженням.
Фінансування держбюджету в умовах війни
Для початку нагадаємо, що держава для фінансування своїх потреб може мобілізувати фінансові ресурси, застосовуючи кредитні інструменти. В такому випадку вона є позичальником, а населення, підприємницькі структури, іноземні держави тощо — кредиторами.
Джерелами фінансування держбюджету України з початку повномасштабної війни є військові облігації, кредити від міжнародних фінансових організацій, а також двосторонні кредити та гранти. Найбільший обсяг фінансування загального фонду держбюджету Україна отримала від країн ЄС — $17,326 млрд.
Протягом 2024 року Мінфін провів 201 аукціон з розміщення ОВДП, залучивши 640 млрд грн на покриття дефіциту державного бюджету. Відсоток рефінансування ринкових облігацій внутрішньої державної позики станом на кінець року становив 167%. При цьому відсоток рефінансування ОВДП, номінованих у гривні, склав 200%, в доларах США — 115%, в євро — 83%.
Матеріал підготовлено для 16 номера журналу Banker, який можна придбати тут.
Як вже було зазначено, левову частку держборгу також становлять пільгові позики, одержані від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав — 58%, випущені цінні папери на внутрішньому (28%) та зовнішньому (12%) ринках, а також позики, одержані від комерційних банків, інших фінансових установ — 2%.
Що стосується валютної структури держборгу, то частка євро складає 33%, долари США — 27%, гривні — 25%, СПЗ — 11%, а 4% в інших валютах, зокрема у фунтах стерлінгів, канадських доларах та японських єнах.
Вже в перший місяць 2025 року податкова та митна служби перевиконали план на понад 10 млрд грн. За даними Державної казначейської служби, загалом до загального і спеціального фондів держбюджету надійшло 282,8 млрд грн податків, зборів та інших платежів.
Причини зростання держборгу
Як розказали Banker.ua у пресслужбі Міністерства фінансів України, у зв’язку з повномасштабною збройною агресією рф дефіцит держбюджету України (без урахування грантового фінансування) зріс з 3,1% ВВП у 2021 році до 26,7% у 2022-2024 роках. Водночас у 2024 році, завдяки реалізації ефективної бюджетної та боргової політики, зазначений показник було знижено до 24,1% ВВП. До того ж, Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачає подальше його скорочення на 4,7 в.п. — до 19,4% ВВП.
Як бачимо, до початку повномасштабного вторгнення рівень державного та гарантованого державою боргу України до ВВП демонстрував стійку тенденцію до зниження. Проте у період воєнного стану, в умовах суттєвого збільшення видатків на оборону, цей показник зріс.
«Загалом на зростання державного боргу впливають такі основні фактори, як дефіцит бюджету, робота фінансових ринків, рівень експорту, відсоткові ставки за кредитами. Зараз основна причина зростання державного боргу — російське військове вторгнення до України, яке змушує шукати джерела фінансування величезного дефіциту державного бюджету воєнного часу», — пояснив Banker.ua в.о. Виконавчого директора НАБУ Дмитро Глінський.
Левова частка закордонного фінансування під час війни – це пільгові кредити, які не потребують суттєвих витрат на обслуговування, а також можуть бути повністю чи частково списані у майбутньому
Уряд збільшує запозичення і на зовнішніх ринках (близько $29 млрд у 2024 році), і на внутрішньому ринку: за 2024 рік розміщено ОВДП на 640 млрд грн, що еквівалентно $16 млрд, причому левову частку цього фінансування забезпечили українські банки.
«Варто зазначити, що Міністерство фінансів доклало суттєвих зусиль для обмеження боргової проблеми. Так, влітку було проведено успішну реструктуризацію комерційного зовнішнього боргу із списанням значної його суми. Без цієї операції ми би сьогодні говорили про значно вищий показник співвідношення державного боргу до ВВП. І скорочення саме цього боргу є дуже важливим, оскільки за ним Україна платить суттєві відсотки», — розказав Дмитро Глінський.
Та, як пояснив фахівець, не всі борги у статистиці однакові. Наприклад, загальна сума державного боргу включає борг перед державою-агресором в обсязі 3 млрд доларів (так звані облігації Януковича), який вочевидь не підлягає поверненню. Також там є отримані як результат глобального розподілу СПЗ (Спеціальні Права Запозичення) $4 млрд від МВФ, які також повертати не доведеться. І левова частка закордонного фінансування під час війни — це пільгові кредити, які не потребують суттєвих витрат на обслуговування, а також можуть бути повністю чи частково списані у майбутньому.
«Тому треба дивитися не тільки на загальний обсяг державного боргу, а передусім на навантаження з його обслуговування (тобто скільки доводиться направляти із державного бюджету на виплату відсотків)», — пояснює Дмитро Глінський.
Варто зазначити, що до повномасштабного вторгнення у 2021 році це було 153 млрд грн, або 2,8% ВВП. У 2024 році це 303 млрд грн, або оціночно 3,9% ВВП. Наразі прогноз Міністерства фінансів на 2025 рік щодо сумарних платежів з обслуговування боргу становить 397 млрд грн (оціночно 4,5% ВВП).
Частково зростання цього показника спричинено зростанням самого боргу, частково — відновленням платежів комерційним кредиторам після 2-річної паузи, частково — зростанням гривневих платежів за валютними боргами через зміну обмінного курсу. Проте навантаження залишається доволі контрольованим і невеликим на тлі понад 2 трильйонів гривень бюджетних витрат на потреби оборони.
Ймовірні стратегії управління борговим навантаженням
За даними пресслужби Мінфіна, у період воєнного стану боргова політика України спрямована на зниження вартості залучених ресурсів та збільшення їхньої строковості до погашення (відповідно до положень Середньострокової стратегії управління держборгом, затвердженої постановою КМУ від 27 жовтня 2023 р. №1117).
Відтак, у період з 2022 року до 31 грудня 2024 року середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу знизилася у 1,5 рази (з 7,79% до 5,09%), а середньозважений строк погашення боргових зобов’язань зріс у 2 рази (з 6,27 до 12,26).
«В рамках реалізації базового сценарію на 2025 рік Мінфін планує здійснювати розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у обсягах, еквівалентних запланованим погашенням за відповідними зобов’язаннями. Це дозволить уникнути нарощування внутрішнього державного боргу. Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачає rollover ОВДП на рівні 103%», — розказали Banker.ua у пресслужбі Мінфіну.
Поки що завдяки допомозі партнерів України та підтримці кредиторів у час війни питання виплат за боргами ще не стоїть достатньо гостро. Та після завершення війни управління боргом стане однією з ключових задач.
Наразі ж війна триває, і щомісяця Україна залучає нові борги для покриття безпрецедентно високого бюджетного дефіциту, а економіку щодня руйнують атаки росіян.
«В умовах зростаючого дефіциту державного бюджету Мінфін та «податковий комітет», скоріш за все, будуть пропонувати зменшувати «незахищені» видатки та комплексні законодавчі зміни в найбільш «прибуткові» ПДФО, ПДВ та податок на прибуток через розширення їхньої бази, зменшення пільг та введення прогресивних ставок. Можливості подати це як євроінтеграційні проєкти дуже великі», — вважає Едуард Голодницький, податковий адвокат, Президент International Advisers Association.
Він припускає, що, вірогідно,
план може виглядати так:
- Спрощену систему залишають лише для торгівлі на ринках, магазинів в маленьких містах, побутових послуг населенню.
- Схеми із «зарплатними» ФОП на 2-3 групі для ІТ, ресторанів та багатьох інших секторів прибирають через зміну дозволених КВЕДів та можливість працювати з іноземними контрагентами. Посилений фінмоніторинг проти зарплатних ФОП вже фактично запрацював через вимоги НБУ. Для ІТ пропонують перейти на ГІГ-контракти в Дія.Сіті.
- Ставка єдиного податку для юридичних осіб без ПДВ збільшується до 10%.
- Ставки податку на прибуток та ПДФО реформуються на прогресивну систему з 15% до 35% в залежності від рівня доходів.
- Ставка ПДВ збільшується до 25%.
- Для продавців товарів та послуг на платформах вводиться обмін інформації в ДПС та можливо утримання податку в момент отримання доходу.
- Операції з віртуальними активами оподатковуються ПДФО.
- Акцизи та мита підвищуються.
- Частину податків, які потрапляють в місцевий бюджет, перенаправляють в державний.
Під час війни Україні доцільно залучати більше грантового фінансування та ультра-довгострокових кредитів під пільгові відсотки. А в мирні часи варто буде поступово переходити до первинного бюджетного профіциту
Все це — європейський досвід і стратегія зменшення бюджетного дефіциту. Поки що, під час війни, Україні доцільно залучати якомога більше грантового фінансування та ультрадовгострокових кредитів під пільгові відсотки. А вже в мирні часи варто буде робити все можливе для економічного зростання та поступово, коли економіка відновиться, переходити до первинного бюджетного профіциту.
У перспективі
На тлі останніх новин достеменно невідомо, на яку підтримку від США ми можемо розраховувати. Однак вже існує і втілюється в життя, наприклад, Програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility. Цей технічний документ передбачає реалізацію реформ, які закладуть фундамент для подальшого відновлення й розвитку економіки та інтеграції України до ЄС.
Протягом 2024-2027 років €50 млрд від Євросоюзу буде спрямовано на фінансування державного бюджету, стимулювання інвестицій, а також технічну підтримку в реалізації програми. Йдеться про пряму підтримку державного бюджету в розмірі €38,27 млрд, коли допомога буде надаватися у формі пільгових кредитів (€33 млрд) та грантів (€5,27 млрд).
Також створено інвестиційний фонд в розмірі €6,97 млрд для залучення інвестицій у пріоритетних секторах. А ще передбачена технічна та адміністративна підтримка Уряду для синхронізації законодавства України з ЄС, структурних реформ (€4,76 млрд).
Крім того, не будемо забувати про рф, яка має заплатити Україні за своє віроломство і нічим не зумовлену агресію. Заморожені активи центрального банку росії в ЄС сягають €210 млрд. Залежно від рівня відсоткових ставок, доходи від цих активів наразі оцінюються у €2,5-3 млрд на рік.
До того ж, у січні цього року Україна отримала перші €3 млрд від ЄС в межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Загалом ERA передбачає спрямування Україні $50 млрд, які будуть забезпечені майбутніми доходами від заморожених активів країни-агресорки.
І, звісно, доля найбільшої частки держборгу перед офіційними кредиторами вирішуватиметься після війни. А поки що треба пам’ятати, що життя в борг — це життя за кошти майбутніх поколінь, на плечі яких впаде тягар погашення та обслуговування державних позик. Тому після закінчення війни важливо буде збільшувати темпи зростання економіки та проводити реформи, які б дозволили підвищити кредитний рейтинг та надійність держави.